вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про перехід до розгляду справи
за правилами загального позовного провадження
29.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6103/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" м. Дніпро
до фізичної особи-підприємця Прядка Юрія Юрійовича м. Синельникове
про стягнення суми боргу в розмірі 16045грн97коп.
Новікова Р.Г.
без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Прядка Юрія Юрійовича з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 30912грн11коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії, наданих на підставі типового публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного з 01.01.2019.
Позивач стверджує, що у період червень - вересень 2023 року включно позивач добросовісно виконував свої зобов'язання з надання послуг з розподілу електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії.
Позивач зазначає, що разом з супровідним листом №50456/1001 від 12.10.2023 направив на адресу відповідача акти надання послуги з розподілу електроенергії та рахунки за послуги з розподілу електроенергії:
- акт №40250000787393-1 від 30.06.2023 за червень 2023 у обсязі 3736кВт*год вартістю 4583грн94коп та рахунок №40250000787393 від 30.06.2023;
- акт №40250060215271-1 від 31.07.2023 за липень 2023 у обсязі 3633кВт*год вартістю 5532грн78коп та рахунок №40250060215271 від 31.07.2023;
- акт №40250180226070-1 від 31.08.2023 за серпень 2023 у обсязі 8697кВт*год вартістю 13136грн40коп та рахунок №40250180226070 від 31.08.2023;
- акт №40250080243861-1 від 30.09.2023 за вересень 2023 у обсязі 8417кВт*год вартістю 12713грн47коп та рахунок №40250080243861 від 30.09.2023.
Позивач вказує, що відповідач не повернув позивачу підписані примірники актів надання послуги з розподілу електроенергії.
Позивач вказує, що станом на 14.11.2023 відповідач має заборгованість перед позивачем за надані у червні - вересні 2023 року послуги розподілу електричної енергії в розмірі 30912грн11коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 суд прийняв позову заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи №904/6103/23 за правилами загального позовного провадження та клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.
На адресу суду 08.12.2023 надійшла заява позивача від 07.12.2023 про зменшення позовних вимог та стягнення суми боргу в розмірі 16045грн97коп.
Позивач вказав про помилкове визначення у позові суми боргу в розмірі 30912грн11коп, внаслідок неврахування позивачем проведеного коригування обсягу спожитої електричної енергії у вересні 2023року на 6271кВт*год на суму 9472грн04коп.
Згідно з розрахунком позивача до складу суми боргу в розмірі 16045грн97коп увійшли суми боргу за червень 2023року в розмірі 4583грн94коп, за липень 2023року в розмірі 478грн30коп, за серпень 2023року в розмірі 7742грн30коп, за вересень 2023року в розмірі 3241грн43коп. У розрахунку позивач також вказав платежі відповідача 05.12.2023 та 19.10.2023 в розмірі 5394грн10коп та 5054грн48коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення. Предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 16045грн97коп.
На адресу суду 11.12.2023 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзиві відповідача про незгоду із заявленими вимогами.
Відповідач вказав, що приміщення відповідача (об'єкт енергоспоживання) використовується для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Тому спірні відносини охоплюються постановою Кабінету Міністрів України №261 від 11.03.2022 “Про затвердження Порядку та умов надання компенсації центральним органам виконавчої влади та місцевим бюджетам на оплату комунальних послуг, що надаються під час розміщення в умовах воєнного стану тимчасово переміщених осіб».
Відповідач пояснив, що оплата послуг за розподіл електричної енергії перебуває у прямій залежності від виділення коштів з резервного фонду. Джерелом їх виплати є саме резервний фонд.
Відповідач повідомив, що постачальником для позивача у спірному періоді є ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (червень 2023року) та Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за період червень - жовтень 2023року.
Відповідач зазначив, що в пункті 5.13 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги») вказано, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника. Період нарахування вартості послуг позивача за червень 2023року не визначений календарними днями. Вартість послуг з розподілу електричної енергії за цей період врахована в рахунку ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» №250801272400 від 02.06.223 (розрахунковий період червень 2023року). Цей борг увійшов до складу суми за рахунком та стягнутий на підставі судового наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023 у справі №904/5083/23.
Відповідач просив врахувати здійснені ним платежі на користь ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» за послуги з розподілу електричної енергії у червні 2023року в розмірі 77743грн89коп (платіжна інструкція №2 від 30.06.2023), у жовтні 2023 року в розмірі 26433грн48коп (платіжна інструкція №3 від 19.10.2023), у грудні 2023 року в розмірі 34740грн94коп (платіжна інструкція №12 від 05.12.2023).
Відповідач повідомив про перерахування позивачу суми в розмірі 5054грн48коп платіжною інструкцією №2 від 30.10.2023, суми в розмірі 5394грн10коп платіжною інструкцією №9 від 05.12.2023
Відповідач зазначив, що договір про постачання електричної енергії №402/31 від 12.05.2006 припинив свою дію, окрім питань пов'язаними з заборгованістю/переплатою. Предметом позовних вимог є стягнення боргу за 2023 рік, який не охоплюється договором про постачання електричної енергії №402/31 від 12.05.2006. Зобов'язання сторін за цим договором припинені та не є предметом спору в цій справі.
Відповідач вказав, що позивач не надав доказів на підтвердження дати укладання публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Додані до позову рахунки та акти на оплату не містять посилань на договір.
Відповідач послався на пункт 5.1 публічного договору та зазначив, що ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені у в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Позивач не подав до суду заяву-приєднання до договору та паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії.
Також відповідач послався на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” та вказав про наявність підстав для припинення стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Адже кінцевими їх споживачами є тимчасово переміщені особи.
Посилаючись на статтю 90 Господарського процесуального кодексу України, відповідач поставив позивачу питання
1. який доказ свідчить про чинність договору про постачання електричної енергії №402/31 від 12.05.2006 та на чому ґрунтується таке твердження?
2. які факти, обставини та на яку дату підтверджує сам текст договору про постачання електричної енергії №402/31 від 12.05.2006 та додатки №2, 3, 4, 5, 7, 10, 11, 12?
3. чи є у позивача паспорт точки розподілу за об'єктом споживача та заява-приєднання які є невід'ємними додатками до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ( п.12.8 договору) складений для відповідача і чому він не поданий у справу разом з першою заявою по суті?
4. Чи є у позивача заява-приєднання від відповідача до публічного договору який позивач просить вважати укладеним 01.01.2019 і чому вона не поданий у справу разом з першою заявою по суті?
5. Яким чином слід розуміти умову пункту 11.1 публічного договору щодо моменту набрання ним чинності для відповідача та чи підлягає вона, на думку позивача, застосуванню судом для визначення підстав позову з посиланням на порушення відповідачем умов саме цього договору, адже порушити умови договору можна лише у випадку набрання ним чинності для боржника?
Відповідач повідомив, що на підставі додаткової угоди №1 від 30.11.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №30/11 від 30.11.2023 має понести судові витрати на професійну правничу допомогу в судах всіх інстанцій у господарській справі №904/6103/23.
На адресу суду 21.12.2023 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення відповідача щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
На адресу суду 05.01.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» письмові пояснення позивача про незгоду з доводами відповідача.
Позивач вказав, що долучені відповідачем до відзиву докази (платіжні інструкції за грудень та жовтень 2023 року на оплату послуг з розподілу електричної енергії, судовий наказ у справі №904/5083/23, листування з органами державної влади стосовно надання відповідачеві компенсації на оплату комунальних послуг для внутрішньо переселених осіб, договір про постачання електричної енергії), відсутність у матеріалах справи письмових звернень відповідача з запереченнями проти приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії свідчать про те, що протягом червня-вересня 2023 року на об'єкті відповідача електрична енергія споживалася.
На думку позивача, встановлення точної дати набрання чинності договором про надання послуг з розподілу електричної енергії не є суттєвим для розгляду спору між сторонами. У матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження дії цього договору протягом спірного періоду, за який стягується заборгованість.
Позивач зазначив, що у червні 2023 року відповідач сплачував вартість спожитої ним електричну енергію, включаючи послуги з розподілу електричної енергії, постачальнику електричної енергії - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» лише за перші два дні червня 2023 року. У зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за спожиту ним електричну енергію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» ініціювало розірвання з 03.06.2023 договору про постачання електроенергії, укладеного з відповідачем.
Позивач не погодився з доводами відповідача про те, що за умовами договору з постачальником «останньої надії» (Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»), послуги з розподілу електричної енергії сплачуються постачальнику «останньої надії».
Позивач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України №261 від 11.03.2022 не передбачено - здійснення оплати комунальних послуг, спожитих тимчасово переміщеними особами лише у випадку надання компенсації місцевим бюджетам на оплату вартості цих комунальних послуг; безоплатне надання комунальних послуг внутрішньо переміщеним особам. Постановою врегульований порядок отримання цієї компенсації, а не порядок оплати комунальних послуг, спожитих внутрішньо переміщеними особами.
Позивач зазначив, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 поширюється на юридичних осіб, що не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об'єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану. Відповідач отримує компенсації за комунальні послуги, спожиті переселенцями
Також позивач вказав, що поставлені відповідачем питання не відповідають вимогам ст. 90 Господарського процесуального кодексу України. Запитання не стосуються обставин, які мають значення для справи. Питання щодо причин ненадання тих чи інших доказів до справи не відносяться до обставин, які мають значення для вирішення нашого господарського спору. У Господарському процесуальному кодексі України відсутні норми, що зобов'язують учасників процесу звітувати один перед іншим стосовно причин ненадання ними тих чи інших доказів до матеріалів справи. Тому позивач не вважає за необхідне дотримуватись положень ч. 3 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України щодо вимог до оформлення відповідей на поставлені питання.
Позивач заявив клопотання про поновлення строку на подання доказів.
В обґрунтування наявності підстав позивач послався на те, що до звернення позивача з позовною заявою до суду відповідач не заперечував наявність між сторонами договірних правовідносин щодо розподілу електричної енергії. У листі №1705/45 від 04.07.2023 відповідач визнав заборгованість за надані послуги з розподілу електроенергії та вказав про відсутність можливості оплачувати отримані послуги через отримання з затримкою компенсації вартості комунальних послуг, спожитих переселенцями. З огляду на викладену позицію відповідача, позивач не долучив раніше до позову копії - банківських виписок про оплату відповідачем послуг з розподілу електроенергії; листа про переведення відповідача на обслуговування до постачальника останньої надії; листа ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про розірвання договору з відповідачем, договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
На адресу суду 08.01.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення відповідача щодо приєднання нових доказів, подання пояснень та відмови від надання відповідей на поставлені питання, замість відповіді на відзив та заяви свідка.
Відповідач вказав, що додаткові пояснення не є заявою свідка, подані на стадії розгляду справи по суті за відсутності підстав для їх подання на цій стадії.
Відповідач зазначив, що позивач не надав суду доказів в якій саме частині діє договір про постачання електроенергії №402/31 від 12.05.2006. Якщо права та обов'язки сторін за договором про постачання електроенергії №402/31 від 12.05.2006 припинені, це унеможливлює посилання на додатки до договору про постачання електроенергії №402/31 від 12.05.2006 та доводи про чинність його умов для публічного договору.
Відповідач пояснив, що порушити умови договору можна лише у випадку набрання ним чинності для сторони. Відсутність відмови відповідача від споживання електричної енергії не є доказом подання ним заяви-приєднання та набрання чинності умов публічного договору. Відсутність заяви-приєднання відповідача до умов договору та паспорта точки розподілу на об'єкт відповідача свідчить про наявність між сторонами відносин, що не відповідають умовам публічного договору.
Відповідач вказав, що позивач не подав розрахунок, який мав бути узгоджений із сумами оплати.
Згідно зі статтею 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
З огляду на надані документи суд залучає до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування, надані сторонами докази, суд вбачає підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.
Керуючись нормами статей 12, 50, 120, 121, 168, 177, 182, 233, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Перейти до розгляду справи №904/6103/23 за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання на 21.02.2024 об 11:00
3. Повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 21.02.2024 об 11:00 в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №3-207 (2 поверх) за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Дніпропетровську обласну державну адміністрацію..
5. Зобов'язати позивача в строк не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали направити копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, а докази такого направлення надати суду.
6. Зобов'язати відповідача в строк не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали направити копію відзиву з додатками на адресу третьої особи, а докази такого направлення надати суду.
7. Роз'яснити третій особі, що відповідно до статті 168 Господарського процесуального кодексу України вона має право надати письмові пояснення щодо позову або відзиву, які мають відповідати вимогам частин 3-5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, в строк протягом 10 днів з дня одержання позову або відзиву.
У випадку подання письмових пояснень, третя особа направляє їх копію на адресу інших учасників справи, докази чого надає суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
8. Роз'яснити відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
9. Запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня отримання відзиву, подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк.
10. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 184 Господарського процесуального кодексу України він має право надати заперечення на відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, в строк протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив.
У випадку подання заперечень на відповідь на відзив, відповідач направляє його копію на адресу інших учасників справи, докази чого надає суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
11. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані в строк, визначений в ухвалі.
12. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.
13. Попередити учасників справи, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (належної якості).
14. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.
15. Попередити учасників справи, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (належної якості).
16. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Р.Г. Новікова