Провадження № 33/803/427/24 Справа № 199/886/23 Суддя у 1-й інстанції - САВЧЕНКО Є. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
30 січня 2024 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання захисника Безрука Артема Володимировича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КупАП),-
Постановою судді Амур-Нижньодніпровського м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
19 січня 2024 року захисником Безруком А.В., в інтересах ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання захисник вказує на те, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ніяких повідомлень про притягнення його до адміністративної відповідальності за протоколом серії ААД №139937 не проводилось, а тому він не знав, що він може бути особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 , за якою він ніколи не проживав та не був зареєстрований, та адресою його фактичного місця проживання є АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим, всі документи могли направлятися на невірну адресу, через що він не мав змоги їх отримати. Отже захисник вважає, що ним з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.
Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску захисником строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
З матеріалів справи вбачається, до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська справа надійшла 26 січня 2023 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи муж суддями від 26 січня 2023 року було визначено головуючого суддю для розгляду даної справи ОСОБА_2 (а.с.8,9). Судовий розгляд відбувся 07 лютого 2023 року без участі ОСОБА_1 , який був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт судової влади.
05 травня 2023 року ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року (а.с.20-35).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2023 року (а.с.38-39) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року.
Згідно договору про надання правової допомоги від 09.01.2024 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 09.01.2024 року (а.с.61-63, 64) захисник Безрук А.В. був залучений до участі у даній справі 09 січня 2024 року, тобто вже на стадії виконання судового рішення, та того ж дня сформував і подав до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.43-85), яка згідно супровідного листа Дніпровського апеляційного суду від 19.01.2023 року (а.с.42) була направлена до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська для виконання вимог ст.294 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що зі змісту ордеру на надання правової допомоги (а.с.64) вбачається, що датою його складання та підписання є 09 січня 2024 року. Проте в графі “На підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги” зазначено дату договору від 28.12.2023 року, що вказує на наявність суперечностей в даті складання долученого до апеляційної скарги договору про надання правової допомоги від 09 січня 2024 року.
За таких обставин не можна погодитися з наведеними у клопотанні захисника доводами щодо наявності поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, та апеляційний суд вважає їх неспроможними, оскільки ОСОБА_1 вже скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у межах розумного строку після його ухвалення та постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2023 року (а.с.38-39) у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року було відмовлено.
Разом з тим, залучення адвоката Безрука А.В. для захисту інтересів ОСОБА_1 на стадії виконання судового рішення, не створює для захисника окремих процесуальних строків та самостійних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника Безрука А.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2023 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-
Відмовити захиснику Безруку Артему Володимировичу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 рокувідносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО