печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3830/24-к
25 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Голвоного слідчого управління Національної прорлції України ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,-
25.01.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управління Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.
У цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Котельва Полтавської області, українцю, громадянину України, не одруженому, працюючому на посаді директора ТОВ «Геліос Інвест Груп» та ТОВ «Полска Сервіс», з повною вищою освітою, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
05.10.2023 о 10 год 43 хв ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; службовому підробленні, а саме: внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому організованою групою, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України; зміні форми (перетворення) майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, та вчиненні дій, спрямованих на приховування походження такого майна та володіння ним, вчиненому особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Обставини викладені у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Таким чином, слідчий вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, у тому числі особливо тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
28.12.2021 Печерським районним судом міста Києва ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 23.02.2022 включно, заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 20:00 год до 08:00 год наступної доби та зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
18.02.2022 Печерським районним судом міста Києва ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 23.03.2022 включно.
Указом Президента України № 2102-ІХ від 24.02.2024 року на території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався. У зв'язку з відсутністю можливості підготовки та подачі клопотань до Печерського районного суду м. Києва, у даному кримінальному провадженні підозрюваним, у тому числі і ОСОБА_5 , запобіжні заходи не продовжувались.
У зв'язку із невиконанням підозрюваним ОСОБА_5 вимог ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме не прибуттям за викликом слідчого 09.01.2024 о 09:00 год та 09.01.2024 о 11:00 год, про що на адресу проживання підозрюваного ОСОБА_5 своєчасно надіслано відповідні повістки, а також наявності інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 171 КПК України, у органу досудового розслідування виникла необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
09.10.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 завершено, підозрюваним, їх захисникам та представнику потерпілої сторони надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Надалі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування учасникам сторони захисту обмежено до 01.02.2024.
Слідчий вказує, що на даний час продовжують існувати сукупність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у складі організованої групи, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Зокрема підозрюваний ОСОБА_5 , без поважних на те причин, двічі не з'явився за викликом слідчого до Головного слідчого управління Національної поліції України, тим самим порушив вимоги ч. 7 ст. 42 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні адвокат заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що ризики є безпідставними, а клопотання необґрунтоване.
Також, вказав, що підозрюваний тривалий час перебуває без будь-якого запобіжного заходу.
Адвокат вказав, що підозрюваний має належну процесуальну поведінку, строк останнього запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 закінчився ще у 2022 році.
Відтак, ОСОБА_5 з 2022 року співпрацює зі слідством, та реагує на всі виклики, а тому на станом на день розгляду клопотання застосування запобіжного заходу взагалі відсутні ризики, які б давали підстави для його застосування.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу(ч.1).
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного, враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, при вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
При розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні слідчого ризики не містять переконливого обґрунтування, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, є перебільшеними, а детектив у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З врахуванням зазначеного, та матеріалів, якими обгрунтовує слідчий та прокурор клопотання, слідчий суддя вважає, що долучені до клопотання докази не містять переконливих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя вважає, що доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчому судді не надано. Твердження з приводу існування таких ризиків є лише припущеннями органу досудового розслідування, що станом на день розгляду клопотання є непідтвердженими.
Дані про особу підозрюваного, вік, стан здоров'я і те, що відносно підозрюваного з 2022 року не застосовано запобіжний захід, лише свідчить, що останній має належну процесуальну поведінку, в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177-179,194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Голвоного слідчого управління Національної прорлції України ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28.02.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10