23.01.2024 Справа № 756/15574/21
Номер справи 756/15574/21
Номер провадження 2/756/558/24
23 січня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участі секретаря - Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, -
У провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.
31 липня 2023 року ухвалою скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах. Судом ухвалено розгляд справи здійснювати у загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання 07 листопада 2023 року о 11 год. 15 хв. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується його підписом у заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 01.11.2023. Доказів поважності неявки до суду не надав.
У підготовче судове засідання 23 січня 2024 року о 14 год. 15 хв. представник позивача повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується його підписом у заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 15.01.2024 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Про дати судових засідань позивачу було достеменно відомо, що підтверджується вказаним вище. Дати засідань також були в загальному доступі на сайті суду https://сourt.gov.ua.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відтак, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зважаючи на те, що представник позивача систематично не з'являвся у судові засідання, будучи при цьому належним чином повідомленим, доказів поважності неявки не надав, суд уважає, що позов необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: І.В. Белоконна