461/587/24
1-кп/461/276/24
29.01.2024 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 461/587/24, внесене 20 листопада 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141360003264, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, утриманців не маючої, не депутата, інвалідності не маючої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючої покарання в ДУ «Збаразька виправна колонія №63», раніше судимої:
-18.07.2022 року Галицьким районним судом м.Львова за ч. 1, 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк 2 роки, який скасовано ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30.10.2023 року
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
де сторонами кримінального провадження є
зі сторони обвинувачення - прокурор ОСОБА_4 ,
зі сторони захисту
обвинувачена ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
учасник провадження:
представник потерпілої особи ПП «Соломія-сервіс» - ОСОБА_6 (подала заяву про розгляд справи без її участі),
за участю прокурора та обвинуваченої,
17 листопада 2023 року приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні аптеки №1971 «Подорожник» ПП «Соломія-сервіс», що за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 49, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022, таємно, шляхом вільного доступу, викрала зі стелажу аптеки шампунь марки «РоузБе», себорегулюючий кератин та кактус, об'ємом 500 мл., вартістю 458 грн. 33 коп. без ПДВ, після чого покинула приміщення аптеки, не розрахувавшись за товар.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяла ПП «Соломія- сервіс» матеріальну шкоду на суму 458 грн. 33 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Будучи допитаною, в якості обвинуваченої, ОСОБА_5 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро покаялась та підтвердила обставини, вказані вище, щодо часу, місця, мети, способу вчинення злочину та додатково пояснила, що глибоко шкодує за вчинене, а інкримінований злочин вчинила виключно тому, що їй не хватало грошей на придбання шампуня. Шкодує про вчинене, обіцяла в подальшому не вчиняти правопорушень, стверджуючи, що вона зробила для себе належні висновки.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_5 .
Оскільки обвинувачена повністю визнала свою вину, дала суду визнавальні показання, інші докази не досліджувалися, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України є повністю доведеною, а тому вона повинна за такі дії нести кримінальну відповідальність та підлягає покаранню.
Отже, дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона, вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
При визначенні міри покарання суд враховує приписи ч.2 ст.50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
Суд, визначаючи вид і міру покарання обвинуваченій на підставі ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого, вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; особу обвинуваченої, який має судимість, за якою покарання не відбуто, її вік, є незаміжньою, утриманців не маючої; відсутність міцних соціальних зв'язків; хронічними захворюваннями не страждає; під наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах не перебуває; пом'якшуючими вину обставинами є щире каяття як на досудовому слідстві, так і під час судового провадження; обтяжуючою вину обставиною суд визнає рецидив злочину; - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, визнає за неможливе досягти мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства та дійшов висновку про необхідність призначення ї з огляду на все це у своїй сукупності покарання - позбавлення волі (з урахуванням вимог ст. 63 КК України), адже таке буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченою кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме її виправленню та перевихованню з усвідомленням суспільної небезпечності діяння, в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України з його розміром, за якою кваліфіковано її дії - на строк п'ять років. З урахуванням того, що засуджена після постановлення вироку Галицького районного суду міста Львова від 18.07.2022 року, яким її було засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, який в подальшому було скасовано 30.10.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова і до повного відбуття покарання вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення, суд вважає необхідним до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, та положень ч. 4 ст.71 КК України, де остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно визначивши покарання позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Правових підстав для призначення обвинуваченій покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст. 69 КК України, чи застосування ст. 75 КК України, враховуючи перелічені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винної, та її ставлення до вчиненого, суд не знаходить.
Так, описані вище дані про особу обвинуваченої, яка має судимість, визнання нею вини, щире каяття дають лише підстави для призначення покарання у вигляді позбавлення волі у межах, наближених до мінімальної, передбачених санкцією відповідної статті, а не застосування ст. 69 КК України.
Отже суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його тримання в умовах ізоляції.
Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст. 368 КПК України зобов'язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_8 до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 18 липня 2022 року та остаточно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 , рахувати з 27 листопада 2023 року.
Речові докази:
- оптичний електронний носій DVD-R диск з відеозаписом під назвою «video_2023-11-29_12-38-28» з камер спостереження за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 49, визнаний речовим доказом по справі постановою від 29.11.2023 року - залишити в матеріалах провадження;
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий суддя ОСОБА_9