Справа №295/1029/24
1-кс/295/723/24
24.01.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12024065400000088 від 18.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Дізанвач за погодження з процесуальним керівником звернувся до суду з клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.01.2024 року о 19 годині 10 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 на вулиці невідома особа шляхом обману та зловживанням довірою використовуючи сувенірні кошти в розмірі 1500 грн. розрахувалася за кульки з продавцями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдала матеріального збитку на суму 1500 грн..
За даним фактом 18.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за №12024065400000088, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 17.01.2024 року до чергової частини Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області надійшло повідомлення та в подальшому з письмовою заявою звернулися гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те що 17.01.2024 невідома особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи сувенірні кошти в розмірі 1500 грн., шляхом обману здійснила купівлю кульок, продаж яких здійснювала заявники.
17.01.2023 проведено огляд місця події в приміщенні Житомирського РУП що за адресою: м. Житомир, вул. Л.Українки, 17, де в присутності громадянина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виявлено та в подальшому вилучено купюри-сувеніри номіналом 500 грн. в кількості 7 (семи) штук та купюри-сувеніри номіналом 1000 грн. у кількості 5 (п'яти ) штук які останній витягнув з кишені та кинув їх на підвіконня чергової частини Житомирського РУП.
Вище зазначені речі належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , (к.т. НОМЕР_1 ).
18.01.2024 дізнавачем СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області купюри-сувеніри номіналом 500 грн. в кількості 7 (семи) штук та купюри-сувеніри номіналом 1000 грн. у кількості 5 (п'яти) штук, визнано речовими доказами, у зв'язку з тим, що вони можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які після проведення відповідних експертиз можуть містити переконливі дані причетності осіб до вчинення даного кримінального правопорушення, тобто можуть прямо чи не прямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України (зокрема, але не виключно: подію кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та ін. обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, іншу інформацію, яка може бути визнана речовими доказами у кримінальному провадженні.
В судове засідання дізнавач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, клопотання підтримав.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 17.01.2024 в приміщенні Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17, а саме: купюри-сувеніри номіналом 500 грн. в кількості 7 (семи) штук та купюри-сувеніри номіналом 1000 грн. у кількості 5 (п'яти) штук, тимчасово позбавити власникаправа відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7 Перекупка