ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.01.2024Справа № 910/7624/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»
про стягнення 3 179 354,13 грн,
Представники сторін:
від позивача: Гриценко Б.М.,
від відповідача: Прилєпов О.А.
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про стягнення 3 179 354,13 грн, обґрунтований порушенням відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 № 0181-01024 та Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7624/23 та призначено підготовче засідання на 28.06.2023.
12.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.06.2023 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 28.06.2023, та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 910/7624/23, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказане вище клопотання представника позивача задоволено ухвалою суду від 28.06.2023.
26.06.2023 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
28.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 99%.
В підготовче засідання 28.06.2023 з'явилися представники сторін. Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 02.08.2023, продовживши при цьому строк підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
03.07.2023 до суду від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» про тлумачення пункту договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 вищевказану зустрічну позовну заяву з доданими документами повернуто заявнику.
06.07.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
02.08.2023 до суду надійшли:
- заява позивача про зміну предмету позову;
- клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/7624/23 до прийняття судового рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9216/22;
- клопотання відповідача про подання додаткових доказів із вимогою про поновлення строку для подання доказів.
В підготовче засідання 02.08.2023 з'явилися представники сторін. Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, в підготовчому засіданні 02.08.2023 ухвалив поновити відповідачу строк для подання доказів, долучити подані із клопотанням від 01.08.2023 б/н докази до матеріалів справи.
Також суд у підготовчому засіданні 02.08.2023, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши думки представників сторін, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з відсутністю станом на 02.08.2023 визначених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22, враховуючи відсутність доказів прийняття об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказаної справи до розгляду.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 09.08.2023.
02.08.2023 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» після закінчення підготовчого засідання представником позивача подано заяву про залишення позову без розгляду, у якій позивач просить суд залишити без розгляду вимогу про стягнення з відповідача 3 166 372,00 грн основного боргу, вирішити питання про розподіл судових витрат.
В підготовче засідання 09.08.2023 з'явилися представники сторін. Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Розглянувши заяву позивача про залишення позову без розгляду в частині, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГОҐ» в частині вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 3 166 372,00 грн залишив без розгляду; вирішив повернути позивачу суму судового збору у розмірі 37 077,86 грн.
Також в підготовчому засіданні 09.08.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову; оголосити перерву в підготовчому засіданні до 06.09.2023, продовжити строк підготовчого провадження та встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом 10 днів з моменту постановлення даної протокольної ухвали.
В підготовче засідання 06.09.2023 з'явилися представники сторін. Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, в підготовчому засіданні 06.09.2023 відповідно до статей 182, 185 ГПК України ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначити розгляд справи по суті на 02.10.2023.
29.09.2023 до суду від відповідача за допомогою системи «Електронний Суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7624/23 до прийняття судового рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9216/22.
02.10.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання 02.10.2023 з'явилися представники сторін. Представник позивача взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2023 підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7624/23 до прийняття судового рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9216/22, просив суд задовольнити дане клопотання. Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/7624/23 задоволено, зупинено провадження у даній справі до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22.
14.12.2023 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/7624/23 у зв'язку з прийняттям постанови об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9216/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 поновлено провадження у справі № 910/7624/23, судове засідання у справі призначено на 15.01.2024; запропоновано учасникам справи подати до суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням результатів розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22 у строк до 09.01.2024.
У судове засідання 15.01.2024 з'явилися представники сторін. Представник позивача взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2024 позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, а також просив врахувати клопотання про зменшення пені.
Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 15.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі (надалі - ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що ОСП є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».
Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на ОСП покладено функції адміністратора розрахунків (надалі - АР).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» АР забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що АР розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
За положеннями п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Відповідно до ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з ОСП, яким є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльністю на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Частиною 2 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до ч. 5 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором, яким згідно з п. 72 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Стаття 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 затверджені Правила ринку, якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Наказом від 03.04.2019 № 204 затверджено умови Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК «Укренерго» від 08.07.2019 №366, від 07.08.2019 №423, від 16.08.2019 №441, від №85, від 26.11.2020 №634, від 21.12.2020 №709, від 05.01.2021 №6, від №111, від 16.03.2021 №141, від 01.06.2021 №303, від 31.01.2022 №58, від №161, від 16.05.2022 №176, від 09.06.2022 №236.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс (надалі - СВБ), у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до п.1.1., 1.2. договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс (надалі - СВБ), у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Так, відповідач повідомленням про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 15.04.2019 поінформував позивача про приєднання до умов такого договору та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору № 0181-01024, дата акцептування - 12.04.2019).
Таким чином, між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 № 0181-01024 (надалі - Договір).
За цим Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку (пункти 1.3., 1.4. Договору).
Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання (п. 9.1. Договору). Якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2. Договору).
Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії (п. 7.3.).
Так за приписами пп. 7.3.1. Правил ринку, АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до пп. 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору та пунктів 7.3.1., 7.7.4. Правил ринку сформовано та виставлено відповідачу рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів за квітень 2022 року та травень 2022 року загальною сумою 3 166 372,00 грн, шляхом їх направлення на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy).
У позовній заяві позивач зазначав про існування у відповідача заборгованості за небаланси електричної енергії у розмірі 3 166 372,00 грн, однак в ході розгляду справи ця заборгованість була сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 23720G1 від 20.07.2023 на суму 2 323 097,42 грн та № 1087 від 31.07.2023 на суму 843 274,58 грн. В зв'язку із зазначеним позивач просив суд залишити без розгляду вимогу про стягнення суми основного боргу, а предмет позову змінити на вимоги про стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, зазначаючи, що умовою проведення розрахунків за врегулювання небалансів електричної енергії є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку. Також зазначив, що відповідач як АР сплачує вартість небалансів у разі надання учасником ринку рахунку, а оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунків за квітень та травень 2022 року, а саме через систему управління ринком, позовні вимоги є необґрунтованими. Крім того, за доводами відповідача, позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції всупереч постанові НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.
При цьому, відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру пені, у якому відповідач зазначив, що у разі визнання судом обґрунтованими вимоги про стягнення пені, з огляду на неможливість відповідача спрямовувати на розрахунки інші кошти, крім тих, які отримані від учасників балансуючого ринку на рахунок зі спеціальним режимом використання, з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасних розрахунків відповідача, а також враховуючи надзвичайну ситуацію у енергетиці країни, спричинену збройною агресією російської федерації, заявлений позивачем розмір пені підлягає зменшенню на 99%.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 12.04.2019 № 0181-01024 є договором приєднання та стосується врегулювання небалансів електричної енергії.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 712 ЦК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Підпунктом 1 п. 3.3 Договору передбачено обов'язок ОСП виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку, якому кореспондує визначене у підпункті 6 п. 3.4 Договору право СВБ отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як зазначалось вище, згідно з положеннями п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Умовами пунктів 5.1. та 5.6. Договору визначено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Правилами ринку (п. 1.11.1) передбачено, що управління процесами, зокрема проведення необхідних розрахунків, реєстрація ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами здійснюється за допомогою системи управління ринком (надалі - СУР). СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (п. 1.11.8. Правил ринку).
Судом встановлено, що позивач 29.03.2023 надіслав на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy) лист вих. № 392 від 29.03.2023 із рахунками-фактурами № 0501202300069 від 05.01.2023 та № 0102202300069 від 01.02.2023, скріплені електронно-цифровим підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» - Підлісного Ю.С.
На підтвердження направлення рахунків на оплату позивачем надані у матеріали роздруківки знімку екрану телефону щодо направлення рахунків на електронну пошту відповідача.
Щодо наданих позивачем доказів направлення відповідачу рахунку суд зазначає, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України, про що вказував Верховний Суд у постановах від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, а також у постанові від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23.
Роздруківки знімків екранів комп'ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (п. 82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21). При цьому, осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках).
Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.
Аналогічні висновки містилися у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20.
Отже, представлені позивачем роздруківки знімків екрану телефону підтверджують факт направлення відповідачу рахунків на оплату за спірний період, в той час як відповідачем не доведено неотримання ним цих рахунків.
З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів зі квітень-травень 2022 року настав.
Водночас суд враховує, що висновки, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22 не спростовують обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем саме відповідно до приписів п. 7.7.4. Правил ринку, в той час як умови Договору про врегулювання небалансів електричної енергії не містять іншого порядку розрахунків.
Доводи відповідача про неможливість здійснення розрахунків з позивачем через відсутність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку суд вважає необґрунтованими, оскільки з правового аналізу змісту ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» можна дійти висновку, що її приписи не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з позивачем тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, означеними положеннями передбачено можливість відповідача, з метою належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, у свою чергу, свідчить про те, що відповідач не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань.
У той же час, ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Водночас, положення Договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за небаланси електричної енергії лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Так у зв'язку з порушенням відповідачем строків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за спірний період, визначених п. 7.7.4. Правил ринку, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за загальний період прострочення з 04.04.2023 по 31.07.2023 інфляційні втрати у розмірі 47 704,81 грн, 3% річних у розмірі 28 869,39 грн, а також пеню у розмірі 12 982,13 грн за період прострочення з 01.04.2023 по 11.05.2023.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.2. Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Водночас постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» надано учасникам ринку електричної енергії настанови.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766» доповнено пункт 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підпунктом 16, згідно якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Оскільки спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Оскільки у даній справі період нарахування пені позивачем заявлено такий, що входить у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за прострочення грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 982,13 грн задоволенню не підлягають, а клопотання відповідача про зменшення розміру пені не розглядається.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013).
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.
Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних, суд встановив, що позивачем помилково розпочато нарахування 3% річних та інфляційних з 04.04.2023, в той час як першим днем прострочення виконання відповідачем зобов'язання з урахуванням п. 7.7.4. Правил ринку, є 05.04.2023.
Також позивачем при здійсненні розрахунків не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.
Отже, враховуючи викладені вище недоліки у розрахунках позивача, за самостійним перерахунком суду з відповідача підлягають стягненню 28 420,35 грн інфляційних втрат та 28 348,88 грн 3% річних, що свідчить про часткове задоволення позову в цій частині.
Відповідно до ст.ст. 73, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Крім того, при розгляді справи судом встановлено, що при постановленні ухвали від 09.08.2023 про залишення позовної вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 3 166 372,00 грн без розгляду помилково було повернуто позивачу зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 37 077,86 грн, замість правильного розміру - 36 005,05 грн.
Так, згідно із заявою позивача про зміну предмету позову загальна сума позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені склала 89 556,32 грн, за яку підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2684,00 грн (за приписами пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позову майнового характеру не може бути менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
При цьому, оскільки позивачем даний позов подано в електронній формі, то відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням якого сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем становить 2147,20 грн (2684 грн * 0,8).
Отже, враховуючи суму судового збору, яка була сплачена позивачем при зверненні із даним позовом до суду (38 152,25 грн) та суму судового збору, яка повернута позивачу ухвалою суду від 09.08.2023 (37 077,86 грн), залишок судового збору за розгляд даного позову склав 1074,39 грн, що на 1072,81 грн менше від необхідного (2147,20 грн - 1074,39 грн).
Відтак, враховуючи суму задоволених позовних вимог, яка у загальному розмірі склала 56 769,23 грн (28 420,35 грн + 28 348,88 грн) та положення ст. 129 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, який пропорційно розміру задоволених вимог складає 1359,17 грн.
Однак, з огляду на встановлені судом вище обставини, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 286,36 грн, в той час як в дохід Державного бюджету України відповідач має сплатити 1072,81 грн судового збору, що в загальній сумі відповідає розміру пропорційно задоволених позовних вимог.
При цьому, суд встановив, що позивач в позові просив стягнути з відповідача також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн, однак оскільки станом на момент прийняття даного рішення в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження таких витрат, наразі судом не вирішується питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (проспект Берестейський, 5а, кім. 509, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 41447959) 28 420,35 інфляційних втрат, 28 348,88 грн 3% річних та 286,36 грн судового збору.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1072,81 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.01.2024.
Суддя Т. Ю. Трофименко