26.01.2024Справа №607/835/24
26 січня 2024 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Громадянин ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, 28 грудня 2023 року о 00 год 20 хв. та 04 січня 2024 року о 05 год 55 хв., під час перевірки працівниками поліції, був відсутній за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги пункту 1 постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18530/22 від 22 березня 2023 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення 28 грудня 2023 року визнав. Стосовно інкримінованого йому правопорушення, вчиненого 04 січня 2024 року зазначив, що 04 січня 2024 року був відсутній за місцем свого проживання, оскільки цього дня був поміщений працівниками поліції у ІТТ Кременецького ВП для відбування покарання у виді адміністративного арешту строком 15 діб, а тому в його діях відсутній склад правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 2 ст. 187 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року, відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 24 місяці, у тому числі заборонено виходити з дому (квартири) по місцю проживання (реєстрації) в період з 22 год 00 хв. по 06 год 00 хв. наступного дня.
28 грудня 2023 року та 04 січня 2024 року ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого проживання з 22 год 00 хв. до 6 год 00 хв. наступного дня.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду встановлені відносно нього постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року.
При цьому, вказані дії вчинені ОСОБА_1 повторно протягом року.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №039158 від 04 січня 2024 року та серії ВАД №364593 від 04 січня 2024 року; поясненнями ОСОБА_1 , наданими останнім в судовому засіданні; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року, якою відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном 24 місяці; постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 червня 2023 року, від 02 вересня 2023 року, від 12 вересня 2023 року та від 24 жовтня 2023 року, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що 04 січня 2024 року він був відсутній за місцем свого проживання, оскільки цього дня був поміщений в ІТТ Кременецького ВП для відбування покарання у виді адміністративного арешту строком 15 діб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого проживання 04 січня 2024 року о 05 год 55 хв. Водночас, жодних доказів про те, що ОСОБА_1 був доставлений в ІТТ Кременецького ВП з самого ранку 04 січня 2024 року, тобто до 05 год 55 хв. останнім не надано.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП - порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме порушення зобов'язання наглядного перебувати по місцю проживання в період з 22 год по 06 год наступного дня, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, у зв'язку з цим, вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції статті.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, у відповідності до положень п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 187, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень у дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Черніцька І.М.