29.01.2024 Справа №607/1818/24
29 січня 2024 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності свідоцтва про укладення шлюбу, -
Заявник ОСОБА_1 , в порядку окремого провадження, звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту належності їй свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 1987 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 10 жовтня 1987 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №10, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 1987 року. При видачі вказаного свідоцтва про укладення шлюбу уповноваженим органом було допущено помилку у написанні по батькові, а саме її по батькові записано як « ОСОБА_3 ». Встановлення даного факту необхідне для захисту її прав та інтересів у можливих справах про розірвання шлюбу, поділу спільного майна подружжя, призначення пенсії, оформлення спадкових прав тощо. Вказує, що встановлення належності їй вказаного свідоцтва про укладення шлюбу є єдиним можливим способом захисту її прав.
Посилаючись на наведене, просить задовольнити заяву.
Ознайомившись із вказаною заявою, вважаю, що у відкриті провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень викладених у частині 3 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 03 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі зобов'язані перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, дотримання позивачем вимог, передбачених відповідним процесуальним законодавством України, а також юрисдикційну підсудність.
В силу вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Встановлено, що заявник ОСОБА_1 у поданій заяві просить встановити факт належності їй свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 10 жовтня 1987 року у с. Рогачин Бережанського району Тернопільської області.
Таким чином, заявником заявлено вимогу про встановлення факту належності свідоцтва, яке видається органом державної реєстрації актів цивільного стану, а відтак подана заявником заява судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведені вимоги Закону та встановлені обставини справи, вважаю, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності свідоцтва про укладення шлюбу, слід відмовити на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
В силу вимог ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Заявнику ОСОБА_1 слід роз'яснити її право на звернення до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису про шлюб щодо зазначення її по батькові, а у разі відмови такого суб'єкта - оскаржити відмову в судовому порядку. Водночас, справи про оскарження рішень органів реєстрації актів цивільного стану відносяться до компетенції адміністративних судів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 260, 261, 315, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності свідоцтва про укладення шлюбу, на підставі вимоги п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Роз'яснити заявнику її право на звернення до органу реєстрації актів цивільного стану, з метою внесення змін до актового запису про шлюб щодо зазначення її по батькові, а у разі відмови такого суб'єкта - оскаржити відмову в судовому порядку до відповідного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 29 січня 2024 року.
Суддя І.М. Черніцька