Справа № 2/593/107/2024
"26" січня 2024 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В. М. ознайомившись з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2024 року до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05 січня 2024 року ухвалою судді Бережанського районного суду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано позивачу строк для оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України десять днів з дня вручення ухвали.
Вказану ухвалу прийнято у зв'язку з тим, що відповідно до вимог п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Такі вимоги Закону в позовній заяві поданій товариством з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» не дотримані. Такий висновок зроблено виходячи з того, що:
- всупереч п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачки;
- всупереч п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутній виклад обставин про те, які істотні умови кредитних договорів: № 02467-08/2021 від 04 серпня 2021 року (укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм»» та ОСОБА_1 ); № 3108101128/477635 від 08 жовтня 2021 року (укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 ); № НОМЕР_1 від 28 липня 2021 року (укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 ), - не вказано обставин відповідно до яких проведено нарахування заборгованості за договорами та її складових (тіла кредиту, відсотків, пені), не наведено обставин отримання відповідачкою кредиту. Не зазначено доказів, якими підтверджуються такі обставини.
У зв'язку з цим, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позивачу в ухвалі зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк усунення недоліків, а саме: позивачу слід подати оновлену позовну заяву в якій:
- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачки;
- викласти обставини про істотні умови кредитних договорів: № 02467-08/2021 від 04 серпня 2021 року (укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм»» та ОСОБА_1 ); № 3108101128/477635 від 08 жовтня 2021 року (укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 ); № НОМЕР_1 від 28 липня 2021 року (укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 ), - вказати обставини відповідно до яких проведено нарахування заборгованості за договорами та її складових (тіла кредиту, відсотків, пені), навести обставин отримання відповідачкою кредиту. Зазначити докази, якими підтверджуються такі обставини.
Ухвалу суду від 05 січня 2024 року позивачем отримано 08 січня 2024 року о 22:59:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет позивача.
Виходячи з наведеного, останній день на усунення недоліків наведених в ухвалі суду від 05 січня 2024 року з врахуванням ч.6 ст. 272 ЦПК України припадає на 19 січня 2024 року.
Не зважаючи на вказане, позивачем вимоги ухвали від 05 січня 2024 року у встановлений строк не виконано, оновлену позовну заяву оформлену з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України - до суду до 19 січня 2024 року не подано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.
Ч.7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Виходячи з наведеного, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - слід вважати неподаною та повернути її позивачу. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Такий висновок, цілком узгоджується з висновком Верховного Суду викладеному у постанові Верховного Суду від 22.09.2019 року по справі № 705/5060/18 (провадження № 61-3331св19), в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав:
«Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 як неподану, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що заявник отримав копію ухвали суду .... , однак у наданий судом строк недоліки позовної заяви не усунув. Проте, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Суд нагадує, що національні органи влади, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства, їх роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення Конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення у справі "Кунерт проти Польщі", заява N 8981/17, від 04 квітня 2019 року).
Отже, залишаючи позовну заяву без руху, ОСОБА_1 був поінформований про обов'язок виправити недоліки вказаної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175,177 ЦПК України.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не подав позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Таким чином доводи касаційної скарги про те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій перешкоджають та обмежують право позивача на доступ до правосуддя, колегія суддів не бере до уваги з огляду на вищевикладене.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованим.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів.»
Керуючись ч. ч. 3, 6, 7 ст. 185, ст.ст. 354, 355, п.15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - вважати неподаною та повернути її позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: