Справа № 344/1479/24
Провадження № 1-кс/344/798/24
29 січня 2024 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024091010000226, внесеного 25 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що до Івано-Франківського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що 24 січня 2024 року в період часу з 19.15 год по 21.00 год під час дії воєнного стану на території України, невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрала грошові кошти у сумі 20 000 грн і 600 доларів США, а також мобільний телефон марки ЕRGO.
Під час огляду місця події, який проводився 25 січня 2024 року по АДРЕСА_2 , за участі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав працівникам поліції грошові кошти у сумі 1300 гривень (купюри номіналом 500, 500, 200, 100) гривень та берци темно-коричневого кольору, розмір 43, що в подальшому було вилучено та поміщено в поліетиленовий пакет та скріплено биркою.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підставами для тимчасового вилучення вище зазначеного майна стало те, що вони могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від них, крім цього є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, могли бути використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.
У ході досудового розслідування будь-які документи, які підтверджують право власності на майно, зазначене у клопотанні, не здобуто, однак є достатні підстави вважати, що зазначеним майном та грошовими коштами користувався та розпоряджався підозрюваний, оскільки вони були безпосередньо вилучені під час обшуку.
Прокурор та слідчий у судове засідання не прибули.
Слідчий до суду надала заяву, відповідно до якої просить клопотання про арешт майна слухати без її участі, вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити.
Особа, у якої вилучено майно, до суду не прибув, проте надав заяву, в якій просить розгляд клопотання проводити без його участі, не заперечує проти накладення арешту на майно, просить клопотання задовольнити.
Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Частина перша статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності з вимогами абзацу першого частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024091010000226, внесеному 25 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 25 січня 2024 року грошові кошти у сумі 1300 гривень (купюри номіналом 500, 500, 200, 100) гривень та берци темно-коричневого кольору, розмір 43, які було виявлено та вилучено під час огляду місця події, що проводився 25 січня 2024 року в ході огляду місця події, що проводився по АДРЕСА_2 , за участі ОСОБА_6 , визнано речовим доказом по матеріалах кримінального провадження №12024091010000226 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Встановлено, що слідчий звернулася з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Стороною кримінального провадження, який звернувся з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що дані речі в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти у сумі 1300 гривень (купюри номіналом 500, 500, 200, 100) гривень та берци темно-коричневого кольору, розмір 43, що в подальшому було вилучено та поміщено в поліетиленовий пакет та скріплено биркою, що було вилучено 25 січня 2024 року по АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1