Справа № 167/1401/23
Номер провадження 2/167/60/24
29 січня 2024 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Сіліч І. І.,
з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свій позов мотивує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 12 лютого 2016 року розірваний. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Зазначає, що з відповідачем проживають окремо, дитина перебуває на її утриманні. Вказує, що рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року ухвалено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. 17 травня 2021 року рішенням Рожищенським районним судом Волинської області розмір аліментів, визначених рішенням суду від 27 листопада 2017 року, було збільшено до 2500 гривень щомісячно. Відповідач аліменти сплачує несвоєчасно та має заборгованість по аліментах. На утримання дитини порібні чималі кошти, інших джерел доходів крім заробітної плати у позивача немає. Вона сама утримує дитину: сплачує усі витрати, що стосуються навчання, сплати комунальних послуг, купівля одягу. У зв'язку із складним матеріальним становищем змушена була брати відпустку за сімцем роботи та виїжджати за кордон на сезонний підробіток. Вказує, що відповідач офіційного місця роботи не має, однак виїзджає на довгий період часу за межі України на заробітки, розмір доходу приховує. Наведені обставини зумовлюють її звернення до суду з цим позовом.
Ураховуючи вищенаведене, позивач просить збільшити розмір утримуваних з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , визначених рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 17 травня 2021 року з твердої грошової суми 2500 грн на тверду грошову суму 5000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції.
17 січня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що дійсно їздить на заробітки за кордон, працює там не офіційно на будівництві, тому його заробітки носять сезонний характер. Зазначає, що аліменти на утримання дитини сплачує. Щодо твердження позивача про збільшення витрат на утримання дитини заперечує. Також вважає безпідставним твердження позивача на ту обставину, щодо збільшення розміру аліментів, як перебування на її утриманні батьків, які мають третю групу інвалідності, оскільки не зобов'язаний утримувати батьків позивача. Крім того, заявлена позивачем сума аліментів значно перевищує прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. Разом з тим, позивач не надала жодного доказу про погіршення свого матеріального стану чи погіршення стану здоров'я.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 28 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги не визнає.
Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що з 05 травня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 12 лютого 2016 року розірваний.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24 вересня 2014 року виконавчим комітетом Береської сільської ради Рожищенського районного Волинської області.
Відповідно до рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 17 травня 2021 року розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року у справі №167/1083/17 збільшено з 900 гривень до 2500 гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22 грудня 2023 року № 985 позивач ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження обставин викладених в позовній заяві позивачем було надано рахунки на оплату комп'ютерного стола, годинника, копії чеків на покупку шкільного приладдя.
З довідки про доходи Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області №980 від 21 грудня 2023 року встановлено, що позивач працює на посаді юрисконсульта в Доросинівській сільській раді. Загальна сума її доходу за період з 01 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року, становить 71170,01 грн.
Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 10 січня 2024 року становить 28,57 грн.
Відповідач ОСОБА_2 перебуває за межами України, працює не офіційно на сезонних роботах.
Дані обставини відповідачем не заперечуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Частиною 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти)присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.
Положення ч. 1 ст. 192 СК України передбачають, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Вказана вище правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 (справа 643/11949/19, провадження № 61-2698св21).
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України).
Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач мотивує тим, що визначений до сплати попереднім рішенням суду розмір аліментів необхідно збільшити, оскільки позивач несе інші витрати пов'язані з фізичним, духовним та моральним розвитком сина, а тому вважає, що відповідач, будучи особою працездатного віку, повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Разом з тим, вказані обставини лише самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. При цьому стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отож, свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину при наявності вищенаведених обставин.
Законом України від 03.07.2018 за № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19).
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки стороною позивача не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що після ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів змінився матеріальний або сімейний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їх дитини, і що є підставою для збільшення розміру аліментів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого збільшення.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 76, 81, 89, 133-142, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Дата складення повного тексту рішення 29 січня 2024 року.
Суддя І. І. Сіліч