Справа 749/128/24
Номер провадження 1-кс/749/21/24
25 січня 2024 року м. Сновськ
Слідчий суддя Щорського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ клопотання слідчого СВ Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024270370000017 від 23.01.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Крупичполе, Ічнянського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, осіб з обмеженими соціальними можливостями та похилого віку, не депутата, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
Слідчий СВ Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024270370000017 від 23.01.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання вмотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» Національна поліція є правоохоронним органом.
Інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_7 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 є працівниками правоохоронного органу.
У ході здійснення патрулювання на службовому автомобілі марки «Skoda», моделі «Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в екіпажі «Вогонь - 100», виконуючи службові обов'язки по охороні громадського порядку та дотримання правил дорожнього руху в м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, згідно книги нарядів відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та відповідно до розстановки нарядів на 23.01.2024, будучи у форменному одязі із знаками розрізнення, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 23.01.2024, близько 15 год. 00 хв., виявили факт порушення громадського порядку ОСОБА_4 , який розпивав алкогольний напій поруч із піцерією «Піканто», що за адресою: вул. Незалежності, буд. № 1, м. Сновськ та прибули до зазначеного закладу.
Поряд із ОСОБА_4 знаходилися тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_9 та тимчасово виконуючий обов'язки начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_10 , у форменному одязі із знаками розрізнення, які зробили ОСОБА_4 усне зауваження та пред'явили законну вимогу припинити вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, на що останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники поліції та виконують свої службові обов'язки, висловлювався в їх адресу нецензурною лексикою, а на вимогу про припинення такої поведінки не реагував.
У подальшому, ОСОБА_4 на вимогу працівників сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 припинити розпивати алкогольний напій у громадському місці, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники поліції та виконують свої службові обов'язки, висловлювався в їх адресу нецензурною лексикою, а на вимогу про припинення такої поведінки та протиправних дій також не відреагував та продовжував поводити себе агресивно. Після чого, ОСОБА_4 почав бігти до сусіднього магазину « Торговий дім », що по вул. Залізнична, буд. № 1А, м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області , при цьому знімаючи із себе верхній одяг. Забігши до вказаного магазину, останній, продовжуючи порушувати громадський порядок, зняв ремінь із штанів та намотав його на праву руку, дістав із холодильника алкогольний напій «Shake», і у присутності працівників поліції та працівників магазину почав вживати. На законні вимоги працівників поліції припинити вчинення порушення громадського порядку надалі не реагував, поводив себе агресивно. У подальшому, зайшовши за холодильну вітрину магазину, кулаками рук розбив шторку вказаної вітрини, а при спробі інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_7 припинити вчинення адміністративного правопорушення, неодноразово штовхнув останнього, при цьому збивши з одягу співробітника поліції нагрудну бодікамеру.
Після цього, діючи умисно, з метою заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, 23.01.2024, близько 15 год. 05 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Торговий дім», що по вул. Залізнична, буд. № 1А, м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, здійснив декілька ударів ребром правої руки по лівому передпліччю інспектору сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_8 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівого передпліччя та лівої кисті.
Слідчим, за погодженням із прокурором, 24.01.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
На думку органу досудового розслідування ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у інкримінованому йому злочині, що повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому орган досудового розслідування вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав викладених у ньому.
Захисник підозрюваного у судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що з відеозапису переглянутому в судовому засіданні не вбачається заподіяння ОСОБА_4 працівнику поліції ударів та не встановлено ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а вбачається вчинення останнім адміністративного правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Суд перевіривши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
З матеріалів клопотання і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, тому усвідомлення підозрюваним реальності та суворості покарання у разі доведення його вини може підштовхнути останнього до втечі та, у подальшому, переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України органом досудового розслідування обґрунтовується тим що, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та потерпілого ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, з якими підозрюваний, як місцевий житель, наочно знайомий і може підбурювати їх, шляхом умовлянь або погроз до зміни свідчень на його користь, особливо негативний вплив може здійснювати на ОСОБА_8 , який являється потерпілим у даному кримінальному провадженні, зокрема тиснути на його сім'ю: дружину, дітей та батьків.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього отримання судом цих свідчень та дослідження їх судом.
Також, стороною обвинувачення встановлено наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтований тим, що підозрюваний, перебуваючи на волі, матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема не з'являтися за викликами до слідчого прокурора, слідчого судді та суду.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , після нанесення тілесних ушкоджень інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 , погрожував зашкодити його життю, його майну, при цьому говорив, що знає, де останній проживає, крім того висловлював погрози в сторону свідків. Також, встановлено, що підозрюваний тричі притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 186 КК України, що не виключає його кримінальної протиправної діяльності в подальшому.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України є підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Як вбачається з вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя бере до ваги те, що підозрюваний на даній стадії досудового розслідування не порушував процесуальні обов'язки, а також відсутні підстави вважати, що обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальний обов'язків та не забезпечить запобігання вищевказаним ризикам, оскільки запобіжний захід до підозрюваного застосовується вперше.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Аналіз наведених обставин та вимог закону з урахуванням практики Європейського суду з прав людини дозволяє зробити висновок про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання цілодобово, на думку слідчого судді застосування домашнього арешту буде достатнім й необхідним заходом забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню певним ризикам, а також достатнім стримуючим засобом від можливого ухилення підозрюваного від правосуддя.
На виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не спілкуватися із свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 діб.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не спілкуватися із свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 визначити до 24.03.2024.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії ухвали визначити до 24.03.2024 року включно.
Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти та доставити до місця проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу передати для виконання до ВП №2 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 29 січня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1