23 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5266/23
Суддя І інстанції - Кучугурна Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2022/000059/1 від 30.11.2022.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв'язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товару.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Дніпровська митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено матеріали справи, які мають значення для вирішення справи по суті та порушено норми Митного кодексу України, оскільки надані позивачем документи мають неповні/недостовірні відомості про митну вартість.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 01.09.2021 ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №НХ/16, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту (п.1.1 Контракту).
Відповідно до п.2.1 Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. (п.3.1 Контракту).
Згідно з п. 4.1 - п.4.2 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміна ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючі Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.
Відповідно до п. 5.2 Контракту умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.
До вказаного договору сторонами було погоджено Специфікацію №2022-1.1 від 18.11.2022, згідно з якою було узгоджено найменування товару, його загальну кількість та вартість.
Крім того, згідно зі вказаною Специфікацією, серед іншого, визначались строк поставки листопад 2022 року; виробник товару WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай), вантажоодержувач: ТОВ «ПК «ДТЗ»; умови поставки: FOB Qingdao (Циндао) Китай; оплата товару: 100% передоплата.
Після ввезення в Україну отримані товари були розміщені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» в режимі митного ліцензійного складу та надалі з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №22UA110150013767U5 від 28.11.2022, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:
1) для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю:
- декларацію митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № НХ/16 від 01.09.2021;
- специфікація №2022-1.1 від 18.11.2022;
- рахунок-фактуру №НX2021-8В від 12.11.2021;
- пакувальний лист;
- комерційна пропозиція та прайс-лист;
- платіжні доручення №769 від 03.11.2021, №795 від 15.11.2021, №881 від 30.12.2021, №886 від 05.01.2022, №1021 від 27.01.2022;
- заявки на купівлю валюти №970 та №971 від 03.11.2021;
- лист продавця від 18.11.2022 про зміну контракту;
- лист-роз'яснення №211103 від 21.11.2022 щодо необхідності митного оформлення вантажу з митного складу;
- список номерів шасі.
2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України:
- договір ТЕО №29092021-02 від 29.09.2021;
- заявка на перевезення №2 від 19.10.2021;
- коносамент №ХМ21111151 від 26.11.2021;
- розрахунок транспортних витрат №211104 від 21.11.2022;
- рахунок на фрахт №144 від 19.01.2022;
- рахунок на ТЕО №355 від 01.02.2022;
- акт виконаних робіт №40 від 19.01.2022;
- платіжнe доручення щодо оплати послуг з перевезення №23855 та №23856 від 03.05.2022
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчислнні.
Митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:
1) Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту № НХ/16 від 01.09.2021 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, проте документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
2) У наданій декларантом Специфікації від 18.11.2022 № 2022-1.1 визначено загальну вартість товарів - 90320,00 дол.США та вказано умови оплати: 100% передоплата.
Так, до митного оформлення надано платіжні доручення № 1021 від 27.01.2022,№769 від 03.11.2021, №795 від 15.11.2021, №881 від 30.12.2021, №886 від 05.01.2022 та заявки на купівлю валюти №970 та №971 від 03.11.2021, однак в жодному платіжному дорученні відсутні відомості з посиланням на контракт № НХ/16 від 01.09.2021 та Специфікацію від 18.11.2022 № 2022-1.1, а іде посилання на контракт № НХ/15 від 02.07.2019 та Специфікацію від 10.10.2021 № 2021-8. З урахуванням відсутності всіх документів, реквізити яких наявні у вищевказаних платіжних дорученням, неможливо здійснити перевірку числового значення здійснених передплат за оцінюваний товар.
3) Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 378252,27 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір перевезення вантажу морським транспортом від 29.09.2021 № 29092021-02 з TOB «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС», рахунок від 19.01.2021 № 144, заявка на перевезення №2 від 19.10.2021, акт виконаних робіт від 19.01.2022 № 40, розрахунок транспортних витрат від 21.11.2022 №211104, платіжне доручення №23855 від 03.05.2022. Відповідно до пункту 3.1 договору від 29.09.2021 №29092021-02 оплата послуг за даним договором, винагороди експедитора та компенсація додаткових витрат експедитора, здійснюється протягом 45 днів з дня вивантаження вантажу в порту призначення. На коносаменті від 26.11.2021 №ХМ21111151 наявні відмітки Одеської митниці, датовані 21.01.2022, проте до митного оформлення надано платіжне доручення від 03.05.2022 №23855, що підтверджують оплату за рахунком від 19.01.2021 №144. Оплата за платіжним доручення здійснена з порушенням термінів, визначених у договорі від 29.09.2021 №29092021-02. Пунктом 4, 6 договору передбачена сплата пені за несвоєчасну оплату, що є частиною загальних витрат на транспортування. Пунктом 3.1 договору від 29.09.2021 №29092021-02 передбачена сплата винагороди експедитора. При цьому, рахунок від 19.01.2021 №144 містить відомості виключно щодо вартості морського перевезення. Так, плата експедитору за надання ним послуги з організації та забезпечеуння перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту його призначення, є частиною загальних витрат транспортування, тому, в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 19 статті 190). є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про перевезення оцінюваних товарів; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).
Листом №509 від 29.11.2022 позивачем повторно надано митному органу додаткові угоди від 18.11.2022 №8 та №18, а також повідомлено митницю про те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2022/000059/1 від 30.11.2022, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №22UA110150013859U6 від 30.11.2022.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.
Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.
Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Спростовуючи доводи митного органу щодо повноти оплати митної вартості товару, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до п. 5.2 Контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.
До вказаного договору сторонами було погоджено Специфікацію №2022-1.1 від 18.11.2022, згідно з якою було узгоджено найменування товару, його загальну кількість та вартість.
Крім того, згідно зі вказаною Специфікацією, серед іншого, визначались строк поставки листопад 2022 року; виробник товару WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай), вантажоодержувач: ТОВ «ПК «ДТЗ»; умови поставки: FOB Qingdao (Циндао) Китай; оплата товару: 100% передоплата.
Додатковою угодою №8 від 18.11.2022 до контракту № НХ/16 від 01.09.2021 сторони дійшли згоди зарахувати оплату товару у сумі 90320,00 дол. США відповідно до платіжного доручення №886 від 05.01.2022 по специфікації 2021-8 від 10.11.2021 до контракту №НХ/15 від 02.07.2019 як оплату поставки товару по Специфікації №2022-1.1 від 18.11.2022 до контракту №НХ/16 від 01.09.2021.
Відповідно до умов додаткової угоди №18 від 18.11.2022 до контракту № НХ/16 від 01.09.2021 сторони дійшли згоди, що частину товару, що надійшла на алресу ТОВ «ПК «ДТЗ» по специфікації 2021-8 від 10.11.2021 до контракту №НХ/15 від 02.07.2019- «трактор КЕNTAVR 244S» -32 шт., «трактор КЕNTAVR 244SХ» - 4 шт., на суму 90320,00 дол. США прохання вважати поставкою по контракту №НХ/16 від 01.09.2021, специфікації №2022-1.1 від 18.11.2022. Зарахувати оплату товару у сумі 90320,00 дол. США відповідно до платіжного доручення №886 від 05.01.2022 по специфікації 2021-8 від 10.11.2021 до контракту №НХ/15 від 02.07.2019 як оплату поставки товару по Специфікації №2022-1.1 від 18.11.2022 до контракту №НХ/16 від 01.09.2021.
До митного оформлення ТОВ «ПК «ДТЗ» були надані платіжні доручення №1021 від 27.01.2022,№769 від 03.11.2021, №795 від 15.11.2021, №881 від 30.12.2021, №886 від 05.01.2022 та заявки на купівлю валюти №970 та №971 від 03.11.2021, в яких містились посилання на контракт № НХ/15 від 02.07.2019 та Специфікацію від 10.10.2021 № 2021-8.
Також, відповідно до листа WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) від 18.11.2022, виробником повідомлено, що частина товару, що надійшла на адресу ТОВ «ПК «ДТЗ» по специфікації 2021-8 від 10.11.2021 - «трактор КЕNTAVR 244S» - 32 шт., «трактор КЕNTAVR 244SХ» - 4 шт., на суму 90320,00 дол. США помилково була поставлена по контракту № НХ/15 від 02.07.2019, а також висловлено прохання вважати частину товару - «трактор КЕNTAVR 244S» - 128 шт., «трактор КЕNTAVR 244SD» - 32 шт., «трактор КЕNTAVR 244SX» - 92 шт., «трактор КЕNTAVR 244SDX» - 32 шт., загальною вартістю 721200,00 дол. США поставкою по контракту № НХ/15 від 02.07.2019, специфікації від 10.11.2021 № 2021-8; частину товару «трактор КЕNTAVR 244S» - 32 шт., «трактор КЕNTAVR 244SХ» - 4 шт., на суму 90320,00 дол. США прохання вважати поставкою по контракту №НХ/16 від 01.09.2021, специфікації №2022-1.1 від 18.11.2022.
З урахуванням умов додаткових угод №8 та №18 від 18.11.2022 до контракту №НХ/16 від 01.09.2021, які були надані як відповідачу під час митного оформлення, є необґрунтовані зауваження митного органу щодо повноти оплати ТОВ «ПК «ДТЗ» за імпортовані товари та необхідності надання у зв'язку із цим додаткових банківських платіжних документів, про що вірно заначив суд першої інстанції.
На спростування доводів митного органу в частині повноти включення транспортної складової до митної вартості товару, суд першої інстанції вірно зазначив, що 29.09.2021 між ТОВ «ПК «ДТЗ» як клієнтом та ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» як експедитором було укладено договір транспортного експедирування №29092021-02, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу.
Згідно з п.2.6 цього договору, експедитор має право залучати до виконання своїх зобов'язань по цьому договору третіх осіб.
Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата послуг за даним договором здійснюється клієнтом протягом 45 днів з дня вивантаження вантажу (контейнера) в порту призначення.
Відповідно до Заявки на транспортно-експедиторське обслуговування №2 від 19.10.2021 сторонами Договору №29092021-02 від 29.09.2021 узгоджена сума вартості послуг 41650,00 доларів США за курсом НБУ (7 контейнерів), з яких морське перевантаження (фрахт) за маршрутом (за 1 контейнер) Кінгдао-Південний 5950,00 доларів США за курсом НБУ (перевалка входить в загальну вартість).
Відповідно до коносаменту (bill of lading) №ХМ21111151 від 26.11.2021; поставка товару на адресу ТОВ «ПК «ДТЗ» була здійснена 21.01.2022.
В подальшому, за надання послуг морського перевезення за межами державного кордону України ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» на адресу позивача було виставлено рахунок на оплату послуг від 19.01.2022 № 144 у розмірі 1183280,67 грн.
19.01.2022 сторонами Договору №29092021-02 від 29.09.2021 складено та підписано акт надання послуг №40 щодо надання послуг з морського перевезення за межами державного кордону України на суму 1183280,67 грн.
Платіжним дорученням №23855 від 03.05.2022 позивач здійснив оплату послуг з морського перевезення згідно з Договором №29092021-02 від 29.09.2021 та рахунком на оплату послуг від 19.01.2022 № 144 на суму 1183280,67 грн.
Також за надання послуг: транспортно-експедиційне обслуговування на території України, ВРР-порт призначення та експедиційна винагорода, ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» на адресу позивача було виставлено рахунок на оплату від 01.02.2022 № 355 у загальному розмірі 139432,21 грн.
Платіжним дорученням №23856 від 03.05.2022 позивач здійснив оплату послуг з морського перевезення згідно з Договором №29092021-02 від 29.09.2021 та рахунків на оплату послуг від 20.01.2022 № 354 та №355 від 01.02.2022 на суму 140596,77 грн.
Вказані документи були надані декларантом до митного оформлення, а також зазначені документи кореспондуються один з одним та в своїй сукупності не мають жодних розбіжностей, а тому, митниця могла здійснити перевірку числових показників митної вартості, визначеної декларантом на підставі наданих ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» до митного оформлення документів, а наданий товариством перелік документів в своїй сукупності давав митному органу можливість здійснити перевірку числових показників митної вартості, визначеної декларантом.
З приводу ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд першої інстанції вірно зауважив, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №HL/16 (п.3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. За таких обставин товариство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Крім того змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно з Законом України від 02 жовтня 2019 року № 141-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.
За таких обставин, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленні не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимоги про надання копії митної декларації країни відправлення, про що вірно зазначив суд першої інстанції..
Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Спростовуючи вимоги митного органу щодо надання каталогів, прейскурантів виробника товару також суд першої інстанції вірно виходив з того, що під час митного оформлення спірних товарних партій ТОВ «ПК «ДТЗ» були надані прайс-лист та комерційна пропозиція виробника товару, які по своїй суті і є каталогами виробника товару, при цьому, згідно з ч.3 ст.53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МК України каталог виробника товарів не відноситься до документів, які повинні надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога митниці про його надання протирічить зазначеним нормам МК України.
Так, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і чинним законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбати товар за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
З приводу ненадання: висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації, суд першої інстанції вірно зазначив, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні зазначені митницею документи. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ ці документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання суперечать положенням Митного кодексу України.
Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Також митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 23 січня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун