СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/58/24
ун. № 759/25071/23
25 січня 2024 рокуСвятошинський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГМУ НП України ОСОБА_5 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000127від 28.01.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
22.12.2023 адвокат ОСОБА_4 , який представляє інтереси власника майна ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду у м. Києві зі скаргою, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГМУ НП України ОСОБА_5 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000127від 28.01.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 15.09.2023 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 під час проведення обшуку автомобіля Тойота Рав 4, д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено цей транспортний засіб, Тайота Рав 4, білий колір, рік випуску-2014, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_2 та ключі від даного транспортного засобу, які на праві власності належать його підзахісній ОСОБА_3 .
Станом на сьогоднішній день на автомобіль Тойота Рав 4, д.н.з. НОМЕР_1 , ключі до нього арешт не накладався, що безумовно свідчить про те, що жодної важливості та необхідності утримувати дані речі у себе для слідства не має.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явився, адвокат ОСОБА_4 подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Сдідчий у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, заперечень, клопотань до суду не надходило.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №12022000000000127від 28.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.307 КК України.
15.09.2023 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 під час проведення обшуку автомобіля Тайота Рав 4, д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено цей транспортний засіб, Тойота Рав 4, білий колір, рік випуску-2014, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_2 та ключі від даного транспортного засобу, які на праві власності належать його підзахісній ОСОБА_3 .
Даний обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2023(справа № 759/17288/23-к. Ухвалою було надано дозвіл слідчим, які входять до групи слідчих та прокурорам, які входять до групи прокурорів дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу Тайота Рав 4, білий колір, рік випуску-2014, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_2 .
Під час обшуку у ОСОБА_3 , було вилучено особисте майно, а саме:Тайота Рав 4, д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено цей транспортний засіб, Тойота Рав 4, білий колір, рік випуску-2014, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_2 та ключі від даного транспортного засобу.
Незважаючи на те, що ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення майна, що відповідає зазначеним у ній певним критеріям, це не звільняє слідчого від обов'язку звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Однак, орган досудового розслідування із відповідним клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно до суду не звертався.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 15.09.2023слідчими групи слідчих проведено обшук у порядку ст. 234 КПК України.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Проте, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно під час обшуків має відношення до кримінального провадження.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 02.11.2023, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено у передбаченому законом порядку не було.
Разом з цим, стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ОСОБА_3 , яка не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні №12022000000000127від 28.01.2023 не надано, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу власника майна ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГМУ НП України ОСОБА_5 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000127від 28.01.2023, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України підполковника поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022000000000127від 28.01.2023 року повернути ОСОБА_3 вилучене майно під час обшуків 12.09.2023 року, а саме : ключ від транспортного засобу та транспортний засіб Тайота Рав 4, білий колір, рік випуску-2014, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_2 .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1