Справа № 686/22279/16-к
Провадження № 1-кс/686/176/24
24 січня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хмельницького, українець, громадянин України, із середньою освітою, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, не працюючий, раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 12016240010005133,
08.08.2022 старший слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, 12 серпня 2016 року, близько 02:30 год., ОСОБА_6 зі своєю знайомою прийшли у бар «Арсенал», що по вул. Проскурівській, 81 у м. Хмельницькому, де спілкувалися між собою та пили каву за барною стійкою. В цей час до барної стійки підійшов ОСОБА_5 та протиснувшись між ОСОБА_6 та його знайомою став між ними, внаслідок чого останній зробив йому зауваження. У відповідь на вказане зауваження ОСОБА_5 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_6 , від чого останній втратив рівновагу, впав з висоти власного зросту із прискоренням та під час падіння вдарився тім'яною частиною голови об підлогу
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня, площинної гематоми справа, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, від отримання яких, останні ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- Протоколом огляду місця події
- Показами свідка ОСОБА_7
- Протоколом пред'явлення особи ( ОСОБА_5 ) для впізнання свідку ОСОБА_7
- Показами свідка ОСОБА_8
- Протоколом пред'явлення особи ( ОСОБА_5 ) для впізнання свідку ОСОБА_8 по фотознімку
- Висновок експерта № 181
- Іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
16.06.2017 прокурором Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_3 змінено раніше повідомлену підозру ОСОБА_5 за ознаками скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, однак особисто повідомити ОСОБА_5 про підозру неможливо, оскільки невідоме його дійсне місце перебування. Враховуючи викладене постановою від 16.06.2017 підозрюваний ОСОБА_5 оголошено в розшук
18.01.2019 виникла необхідність у винесення постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні №12016240010005133 від 12.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, у зв'язку досудове розслідування було відновлено, та оскільки місцезнаходження ОСОБА_5 так і не було встановлено, постановою від 18.01.2019 досудове розслідування було зупинено та оголошено підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.
відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відтак на даний момент не встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 , що дає йому можливість, перебуваючи на свободі, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки встановити по даний час місцезнаходження ОСОБА_5 не представилось за можливе, останнє безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що ОСОБА_5 , переховується від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може здійснити протиправний вплив на свідків, внаслідок чого останні, переймаючись за власне здоров'я та життя, надати завідомо неправдиві показання, або відмовитись від дачі показань на користь останнього, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні.
Також, враховуючи обставини вищевказаного кримінального провадження, які характеризують ОСОБА_5 , як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень пов'язаних з насильством, останній перебуваючи на волі може вчинити нові аналогічні кримінальні правопорушення, що безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що особа може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім гримання під вартою, неможливо, оскільки підозрюваний ухиляється від явки на виклики слідчого і прокурора, та продовжує переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, пов'язаного із вбивством через необережність, а також те, що він на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду, існують ризики, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 не зможе виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, натомість зможе незаконно впливати на свідків, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить недопущення ним вищевказаних ризиків.
Слідчим та стороною обвинувачення на даному етапі не вирішуються питання, які повинен вирішити суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у розшук.
У той же час, підставами для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: - обґрунтована підозра останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України; - наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, переховується від органів досудового розслідування; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється; - невідомість під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного та оголошення його розшуку, що свідчить про ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Метою обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації підозрюваним наведених вище існуючих ризиків.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може:
1) переховуватися - і переховується від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину;
2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні оскільки вина ОСОБА_5 у значній мірі підтверджується саме показаннями вищезазначених свідків, а тому він може незаконно впливати на вказаних свідків шляхом погроз та умовлянь схилити їх давати неправдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Усі дані ризики об'єктивно та беззаперечно підтверджується матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування.
Органом досудового розслідування, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховано в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень - вина ОСОБА_5 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, об'єктивно й переконливо підтверджується конкретними доказами, зібраними з дотриманням принципів законності й верховенства права та у суворій відповідності процедурі, визначеній кримінальним процесуальним законом України;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється - санкцією ч. 1 ст. 119 КК України передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк..
Згідно з п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Санкцією ч. 1 ст. 119 КК України передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк..
Як зазначено в п. 102 Рішення Європейського суду з прав людини від 08.02.2005 в справі «Панченко проти Росії» (скарга № 45100/98), суворість вироку, який може бути винесений особі, є суттєвим елементом при оцінці вірогідності того, що особа ухилиться від правосуддя чи вчинить повторний злочин.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор та слідчий в повному обсязі довели, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
Інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, а тому завадити їм можливо лише шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого кримінального правопорушення.
За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2023 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правовопушення перебаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Обставин, які б вказували на неможливість утримання ОСОБА_5 під вартою, не встановлено.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 575 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя