Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/454/2024
23 січня 2024 року місто Київ
справа №760/23436/21
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Янченка А.В., повний текст рішення складено 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, -
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму штрафу у розмірі 52 992 грн., суму трьох відсотків річних у розмірі 43 779,20 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 145 775,73 грн. та судовий збір у розмірі 3319 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
судом не вирішено питання про судові витрати;
суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Аналіз даної статті вказує на те, що рішення суду щодо його змісту має відповідати вимогам, які передбачені ст.265 ЦПК України, бути повним та вичерпним, але при його ухваленні можуть мати місце помилки, які стосуються його неповноти, і у випадках, передбачених цією нормою, суд повинен усунути недоліки рішення суду шляхом ухвалення додаткового рішення.
Статтею 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, в вересні 2021 року позивач звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача, в якому в описовій частині вказувала на те, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору, у останнього станом на 25 листопада 2022 року виникла перед нею заборгованість, яка складається з: суми, що підлягає поверненню за договором - 88920 грн.; суми штрафу відповідно до п.5.4. договору - 52 992 грн.; суми трьох відсотків річних - 43 779,20 грн.; суми інфляційних збитків - 145 775,73 грн., що разом становить 274 899,82 грн.
При цьому, в прохальній частині позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь суму боргу у розмірі 274 899,82 грн., що складається з: суми штрафу у розмірі 52 992 грн., суми трьох відсотків річних у розмірі 39 730,29 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 93 257,53 грн.
У грудні 2022 року ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій в описовій частині вказувала на те, що станом на 25 листопада 2022 року сума, що підлягає поверненню відповідачем за договором становить 88920 грн.; сума штрафу відповідно до п.5.4. договору становить 52 992 грн.; сума трьох відсотків річних - 43 779,20 грн.; сума інфляційних збитків - 145 775,73 грн., що разом становить 331 466,93 грн.
В прохальній частині заяви про збільшення позовних вимог, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь суму боргу у розмірі 274 899,82 грн., що складається з: суми штрафу у розмірі 52 992 грн., суми трьох відсотків річних у розмірі 43779,20 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 145 775,73 грн.
Зі змісту рішенняКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року вбачається, що суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій.
В мотивувальної частині вказаного рішення судом зазначено, що доказів повернення позивачу відповідачем решти заборгованості у розмірі 89 920 грн. надано не було.
Разом з тим, в резолютивній частині рішення судом першої інстанції не зазначено про вирішення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 88920 грн., що суперечить положенням п.1 ч.5 ст.265 ЦПК України, оскільки в резолютивній частині має зазначатися висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або щодо кожної з заявлених вимог.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач вказувала на те, що відповідач не повернув їй суму боргу за договором у розмірі 88920 грн., у зв'язку з чим вказану суму вона просила суд стягнути з ОСОБА_1 , однак, суд першої інстанції вказану вимогу не вирішив. Зазначила, що вона мала намір звернутися до суду щоб він ухвалив з цього приводу додаткове рішення.
Відповідно до ч.3 ст.365 ЦПК України, якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач не заперечувала проти повернення справи до Києво-Святошинського районного суду Київської області для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду при вирішення питання про повернення справи до Києво-Святошинського районного суду Київської області для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення покладався на розсуд суду.
Заслухавши думку осіб, які з'явилися у судове засідання, колегія суддів вважає за необхідне повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договором у розмірі 88920 грн.
Керуючись ст.ст.268, 365 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Янченка А.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій повернути до Києво-Святошинського районного суду Київської області для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення протягом одного місяця з дня надходження справи до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25 січня 2024 року.
Головуючий:
Судді: