Справа № 760/6861/23 суддя в І-й інстанції Горбатовська С.А.
Провадження № 33/824/505/2024 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 193 КУпАП
Іменем України
15 січня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ковбаси Олега Станіславовича на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,за ст. 193 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 березня 2023 року серії ВАВ №495181 ОСОБА_1 ухилився від реалізації вогнепальної зброї, а саме: АКМС-МФ к-р 7,62х39 № НОМЕР_1 , а саме не здав на реалізацію зброю відповідно до направлення № 718 від 05 листопада 2022 року, строк дії до 04 лютого 2023 року, відповідальність за що передбачена ст. 193 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року накладено на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 193 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.), з оплатним вилученням зброї.
Ухвалюючи постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 193 КУпАП, вина у вчиненні зазначеного правопорушення є доведеною зібраними у матеріалах справи доказами.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Ковбаса О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та ухвалити нову постанову, якою провадження у даній справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 адвокат Ковбаса О.С. вказує про те, що ОСОБА_1 не повідомляли про дату та час судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами, які були повернуті у зв'язку з неможливістю їх вручення. Враховуючи викладені обставини, останній був позбавлений можливості надати письмові пояснення та докази безпосередньо в судовому засіданні та отримати професійну допомогу адвоката, що порушило його право на захист. Захисник також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, а саме статті 256 вказаного Кодексу, а тому такий протокол не може бути належним доказом. Крім того, в матеріалах справи відсутні відеоматеріали, на яких зафіксовано події складання адміністративних матеріалів. Також, працівниками поліції порушено вимоги ст. 254, ст. 256 КУпАП, а саме щодо внесення додаткових відомостей в оригінал протоколу після надання його копії особі, що притягається до адміністративної відповідальності. Так, до оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення було внесено додатковий запис, а саме «адміністративне правопорушення було вчинено за адресою м. Київ, вул. Єреванська, 18А», що є грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення. Отже, з урахуванням виявлених розбіжностей між протоколом наданим поліцейським та протоколом, який було надано ОСОБА_2 - такий протокол не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотримані вимоги ст. 254 КУпАП та порушені законні права на захист ОСОБА_3 , а тому тільки за наявності цих підстав справа №760/6861/23 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Ковбаса О.С. також просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити зазначений строк, вказуючи про те, що фактично ОСОБА_1 дізнався про наявність постанови суду від 16 травня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності лише в жовтні 2023 року. Тобто, майже через пів року. При цьому, з матеріалами справи ОСОБА_1 не був ознайомлений та надати правильної юридичної оцінки судовому рішенні він не міг. Захисник вказує, що лише 09 листопада 2023 йому було надано дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи в суді та він фактично ознайомився з матеріалами справи в цей же день та отримав копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Зазначених вимог закону місцевий суд не дотримався, розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, копія постанови ОСОБА_1 у встановлений законом строк на апеляційне оскарження вручена не була.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника - адвоката Ковбаси О.С., суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 193 КУпАП - ухилення від реалізації вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, у яких уповноваженим державним органом анульовано документ дозвільного характеру на їх зберігання і носіння, -
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначених вимог закону ні місцевий суд ні працівник поліції, що склав протокол про адміністративне правопорушення не дотрималися.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 193 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ухилився від реалізації вогнепальної зброї, а саме: АКМС-МФ к-р 7,62х39 № НОМЕР_1 , а саме не здав на реалізацію зброю відповідно до направлення № 718 від 05 листопада 2022 року, строк дії до 04 лютого 2023 року.
Зазначаючи про ухилення ОСОБА_1 від реалізації вогнепальної зброї, особа, що склала протокол, не зазначив та не встановив в чому саме проявилося таке ухилення. Не було з'ясовано причин, у зв'язку з якими ОСОБА_1 не здав на реалізацію зброю, відповідно до направлення № 718 від 05 листопада 2022 року та відповідно не була надана оцінка цим обставинам на предмет поважності, а, відтак, до протоколу про адміністративне правопорушення внесено твердження про ухилення особи, які не підтверджені жодним доказом.
Крім того, з диспозиції статті 193 КУпАП вбачається, що відповідальність за зазначеною нормою закону настає виключно у разі ухилення від реалізації вогнепальної мисливської зброї громадянами, у яких уповноваженим державним органом анульовано документ дозвільного характеру на їх зберігання і носіння.
При цьому, жодного доказу анулювання виданого ОСОБА_1 дозволу № 41014 матеріали справи не містять. Зазначене свідчить про відсутність суб'єкта правопорушення, яким в даному випадку може бути громадянин, якому виповнилось шістнадцять років (ст. 12 КУпАП), є осудним (ст. 20 КУпАП), якому в установленому порядку було видано дозвіл на зберігання та носіння вогнепальної зброї, який в свою чергу, в установленому порядку було анульовано відповідними органами у відповідності до інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодно та охолощеної зброї.., затвердженої Наказом МВС України № 922 від 21 серпня 1998 року.
Враховуючи зазначене, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 193 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 193 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 193, 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Ковбасі Олегу Станіславовичу строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ковбаси Олега Станіславовича задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 193 КУпАП, закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв