Головуючий у суді першої інстанції: Левко В.Б.
справа №757/11086/23
провадження №33/824/17/2024
18 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, -Шимка Андрія Олександровича,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шимком Андрієм Олександровичем, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2023 року,-
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 07 березня 2023 року о 03 год 35 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Курганівська, 4 у м. Київ, під час комендантської години був зупинений, мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови і координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у лікаря-нарколога на бодікамеру № 472065, № 473840. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Шимко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що недовіряючи приладу «Драгер» ОСОБА_1 погодився здати у медичному закладі біологічний матеріал для проведення лабораторних досліджень.Однак, після прибуття з працівниками поліції до медичного закладу, ОСОБА_1 лікарем було запропоновано пройти огляд за допомогою того ж спеціального приладу «Драгер». ОСОБА_1 був згодний здати сечу та інші передбачені для проходження огляду зразки, однак такого варіанту йому запропоновано не було. ОСОБА_1 фактично змушували пройти огляд за допомогою приладу«Драгері», від чого останній абсолютно законно відмовився ще на місці зупинки. Жодних причин для відмови у відібранні у ОСОБА_1 зразків біологічних середовищ у лікаря-нарколога не було.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Шимка А.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченимст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення 07 березня 2023 року о 03 год 35 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Курганівська, 4 у м. Київ, під час комендантської години був зупинений, мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови і координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у лікаря-нарколога на бодікамеру № 472065, № 473840. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - поліцейський в 1, р3, б3, п1 УПП в м.Києві ДППлейтенант поліції Урбан Р.О., дії якого ОСОБА_1 оскаржені не були.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи слідує, що відмову водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння зафіксовано працівником поліції відповідно до положень ст. 266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року.
DVD диск з відеозаписом є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом досліджено DVD диск з відеозаписом.
З наданого працівниками поліції відеозапису слідує, що під час спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, та запропоновано йому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння.Працівники поліції відсторонили ОСОБА_2 від керування транспортного засобу та поїхали з ним до медичного закладу.
В подальшому, прибувши до медичного закладу, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» у лікаря-нарколога.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в медичному закладі ОСОБА_1 не було запропоновано інший спосіб проходження огляду на стан сп'яніння, окрім проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», хоча він був згоден здати у медичному закладі біологічний матеріал для проведення лабораторних досліджень, відповідно відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу 1 та пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров'я.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п.7, 8 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. (п. 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року).
Зі змісту наведених пунктів Інструкції, на яку посилається апелянт в обґрунтування своєї позиції, вбачається, що в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень можливе використання вимірювальної техніки та обладнання.
Взяття інших біологічних середовищ, зокрема слини, аналіз крові в медичному закладі обов'язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ, коли є ознаки наркотичного сп'яніння та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами та у випадку ДТП із смертельними наслідками.
Право вибору предмета дослідження біологічного середовища належить лікарю, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можливо дослідити у даному закладі охорони здоров'я.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» в закладі охорони здоров'я, куди останній був доставлений працівниками поліції, у зв'язку з відмовою проходження огляду на місці зупинки, є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.5 ПДР.
Відтак, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими, що підтверджують факт відмови ОСОБА_1 , який керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п.2.5 ПДР України, отже дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_2 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2023 року рокупро притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шимком Андрієм Олександровичем,залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2023 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна