Справа № 754/3987/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4480/2024
17 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гижицької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Вольвака Олександра Миколайовича в інтересах комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року у складі судді Гринчак О.І.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва», третя особа: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просила: стягнути з КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва» на її користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 24 416 грн 85 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 07 січня 2023 року позивачка, повертаючись з роботи до додому, після 17:00 години та йшовши по тротуару для пішоходів по вул. Радунській, що у Деснянському районі м. Києва, біля будинку №22/9-а, вступила ногою у яму в асфальті тротуару та впала. Зважаючи на темний час доби в зимовий період (близько 18:00 год.) та відсутність вуличного освітлення через військовий стан в Україні, вона не могла уникнути такого падіння. О 17 год. 30 хв. на місце падіння позивача було викликано швидку медичну допомогу, оскільки позивач не могла самостійно піднятися та рухатися через сильний біль в правій руці.
Автомобілем швидкої медичної допомоги позивача було доставлено в травмпункт КНП «Київська міська клінічна лікарня № 3», де їй було поставлено діагноз: «закритий багатовідламковий перелом голівки та діафізу правої плечової кістки зі зміщенням відламків. Посттравматична компресійно-ішемічна невропатія правого променевого нерву. Стан після струменкомії, стадія медикаментозної компенсації».
10 січня 2023 року позивачу було проведено оперативне втручання. 24 січня 2023 року позивач була виписана з поліпшеннями на амбулаторне лікування за місцем проживання. Позивач до даного часу перебуває на лікарняному, постійне місце працевлаштування відвідувати не може через недвижність правої руки. Загальна сума витрачена позивачем на відновлення свого здоров'я та лікування травми становить 24 416 грн 85 коп.
Зважаючи на те, що була значно пошкоджена права (робоча) рука, позивач зазнала крім надзвичайно сильного фізичного болю, ще і великі труднощі із задоволенням своєї нагальної біологічної потреби харчуватися, одягання, самостійне фізичне обслуговування самої себе. Це здійснювати було неможливо, у зв'язку з чим вона постійно відчувала сильний біль у плечі, а кінцівки пальців, через значне пошкодження нерву, і досі не працюють, чим було порушено нормальний спосіб життя, оскільки позивач змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров'я. Зважаючи на сильні душевні та фізичні страждання, значний обсяг часу, необхідний, як для фізичного відновлення, так і душевного спокою, позивач оцінює спричинену їй моральну шкоду у 50 000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі адвокат Вольвак О.М. в інтересах КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва» просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що вулиця Радунська знаходиться на балансі відповідача. По ній здійснено відповідні огляди її стану та констатовано необхідність термінового ремонту та направлено відповідні запити щодо фінансування до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА для фінансування. Однак, до цього часу ремонт вказаної вулиці непрофінансований.
Вказано, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності та зобов'язань. Оскільки, більшість коштів місцевого бюджету передано для оборони держави є очевидним, неможливість відремонтувати всі тротуари у м. Києві одночасно. На вказані обставини суд першої інстанції не звернув уваги.
Посилається на те, що позивачка повертаючись з роботи мала б користуватись принципом розумної обачності в умовах воєнного стану (без освітлення), знаючи про те, що на тротуарі є відповідні пошкодження - або більш обережно подолати перешкоди, або змінити маршрут, що також залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Зазначено, що для настання відповідальності за спричинення майнової та моральної шкоди необхідні наявність майнової шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Вказує, позивачка жодним чином не обґрунтовує суму моральної шкоди. Посилається на те, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Білошапка О.В. в інтересах ОСОБА_1 заперечує проти апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства та матеріалам даної справи, просить залишити її без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе слухати справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення адвоката Вольвака О.М. в інтересах КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва», який просив апеляційну скаргу задовольнити, адвоката Білошапка О.В. в інтересах ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вважає судове рішення таким, що не підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення районного суду відповідає в повній мірі.
Відповідно до карти виїзду медичної допомоги № 3773 від 07.01.2023 встановлено, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 стала ногою у вибоїну, оступилась та впала на праву руку (а.с. 23, 24).
Згідно виписки медичної карти стаціонарного хворого № 23249 підтверджується, що з 07.01.2023 по 24.01.2023 позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я, в тому числі 10.01.2023 їй проведено оперативне втручання: "Відкрита репозиція відламків правої плечової кістки, МОС пластиною та гвинтами, транспозиція променевого нерва правого плеча". В післяопераційному періоді розвинулась клініка компресійно-ішемічної невропатії правого променевого нерву. Консультована неврологом, призначено відповідне лікування. Проводилась антибактеріальна, знеболювальна, протизапальна, гастропротекторна, антикоагулянтна, нейропротекторна терапія, систематичні перев'язки, ЛФК для правої в/кінцівки, іммобілізація правої в/кінцівки пов'язкою Дезо (а.с. 30).
У вказаній виписці міститься й заключний клінічний діагноз ОСОБА_1 : закритий багатовідламковий перелом голівки та діафізу правої плечової кістки зі зміщенням відламків. Посттравматична компресійно-ішемічна невропатія правого променевого нерву. Стан після струмектомії, стадія медикаментозної компенсації.
Згідно інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я позивачка з 24.02.2023 по 23.03.2023 продовжувала лікування амбулаторно за місцем проживання, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність (а.с. 25).
Відповідно до наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 № 23 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва" тротуар на вул. Радунській є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплений на праві господарського відання за КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та експлуатації автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району" м. Києва .
Пунктом 3.1 статуту КП "Шляхо-експлуатаційне по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2738 від 19.12.2001, передбачено, що підприємство створено для забезпечення безпечного руху транспорту та пішоходів по закріпленій шляховій мережі.
Пунктом п. 3.2 вказаного статуту закріплено, що предметом діяльності підприємства є виконання необхідного комплексу робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту шляхів, підземних пішохідних переходів, вуличної зливної каналізації, каналів, канав, туалетів та інших споруд.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, районний суд виходив з того, що заявлена сума в розмірі 24 416 грн 85 коп. є обґрунтованою та підтверджується наявними у справі доказами, не спростована відповідачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, остільки вони відповідають обставинам справи та гуртуються на законі.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За загальним правилом, яке встановлено у частині першій статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що майнова шкода виражається у формі збитків. У свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до справи, у зв'язку з падінням через яму на тротуарі по вул. Радунській позивачка отримала ушкодження здоров'я й понесла витрати на його відновлення, у сумі 25 575 грн 55 коп.
При цьому заявляючи вимоги ОСОБА_1 просила стягнути 24 416 грн 85 коп., й районний суд обґрунтовано розглянув справу в межах заявлених позовних вимог.
Так, з рахунку-фактури № 100041840 від 10.01.2023 та квитанцій на медичні препарати позивачка понесла 7 316 грн 85 коп. (а.с. 26-28, 90).
З рахунку/фактури № 0901/1 від 09.01.2023 встановлено, що позивачка понесла витрати на комплект для металоостеосинтезу плечової кістки в розмірі 17 100 (а.с. 29).
Крім того обґрунтовано районний суд вважав, що лист Торгово-промислової палати України за № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, не є належним доказом тієї обставини, що саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України, відповідач не мав можливості виконати свої зобов'язання, а також зазначений лист не знімає відповідальності за невиконання відповідачем свої зобов'язань щодо ремонту тротуару на вул. Радунській.
Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) це документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11 Регламенту).
Відповідно до п. 6.15 Регламенту у разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні або відсутній причинно-наслідковий зв'язок між обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов'язання, ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), спираючись на висновок відповідно про відсутність форс-мажорних обставин, їх недоведеність або відсутність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 вказано що, доказом існування обставин непереборної сили може бути сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин. Однак він не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 912/3323/20, де вказано, що сертифікат ТПП України є не єдиним документом на підтвердження надзвичайних обставин, обставини форс-мажору можуть доводитися будь-якими іншими доказами.
У постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 Верховний Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов'язання.
Разом з тим, як уже було встановлено позивачка надала докази, понесених нею витрат на лікування після отриманої травми, яка сталася у зв'язку з падінням через яму в асфальті на тротуарі, а відповідачем не спростовано вказаних обставин, які б виключали його вину.
Погоджується колегія суддів й висновками районного суду щодо обґрунтованості стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн, з огляду на таке.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Матеріалами справи доведено факт протиправної бездіяльності відповідача, наявність шкоди, завданої потерпілій особі а також причинний зв'язок між бездіяльністю відповідача і завданою ОСОБА_1 шкодою.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої - п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Як роз'яснено в п. п. 3,5,9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року за № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з методичними рекомендаціями "Про відшкодування моральної шкоди", наданих Міністерством юстиції України листом від 13 травня 2004 року за № 35-13/797, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення моральної шкоди, оскільки неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з ремонту тротуару, призвело до ушкодження здоров'я позивачки, шляхом отримання травми у вигляді закритого багатовідламкового перелому голівки та діафізу правої плечової кістки зі зміщенням відламків, внаслідок чого позивачка перенесла оперативне втручання та тривалий період реабілітації, зазнавши фізичного болю.
При цьому районний суд обґрунтовано врахував й те, що вказана травма призвела до того, що позивачка не може самостійно себе належним чином фізично обслуговувати через пошкодження нервів кінцівок пальців руки, яка постраждала.
Вказані обставини призвели до моральних страждань ОСОБА_1 , перенесення оперативного втручання та тривалої реабілітації, та як наслідок, позбавлення можливості вести активний спосіб життя, належним чином організувати свій побут, що призвело до зміни укладу її життя.
Доводи апеляційної скарги про те, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності та зобов'язань, колегія суддів відхиляє, й враховує висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21, відповідно до яких форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Між тим, відповідач не довів яким чином обставини, на які міститься посилання в апеляційній скарзі, вплинули на неможливість належного утримання об'єкту благоустрою - тротуару для пішоходів по вул. Радунській, покриття якого перебувало у неналежному стані протягом тривалого періоду часу.
Як свідчать матеріали справи, лише після подій, внаслідок яких ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, відповідач вжив заходів щодо належного ремонту тротуарного покриття.
Безпідставними є також доводи відповідача про недоведеність вимог про заподіяння позивачці моральної шкоди, оскільки травма, яку позивачка отримала внаслідок падіння через яму на пішохідному тротуарі, завдала їй очевидних моральних страждань, призвела до вимушених змін, позбавила можливості вести активний спосіб життя.
Інші доводи апеляційної скарги є викладенням власних позицій відповідача та не є по суті критикою судового рішення.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Викладені у рішенні районного суду висновки відповідають обставинам справи, норми матеріального й процесуального права застосовано правильно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, коли доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Вольвака Олександра Миколайовича в інтересах комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району м. Києва» залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 січня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді: