17 січня 2024 року місто Київ
справа №753/19977/20
провадження№22-ц/824/4681/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мневець Олександром Миколайовичем,
на додаткове рішення Святошинського районного суду м.Києва від 7 липня 2023 року, ухвалене у складі судді Петренко Н.О., -
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 7 липня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №753/19977/20.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 22 656 грн..
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мневець О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з заявленим обґрунтуванням щодо стягнення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.
Зокрема зазначає, що справа за позовом ОСОБА_1 є малозначною справою, розглянута судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а тому заявлена до стягнення сума не є співмірною, зазначені у звіті надані послуги за змістом повторюють одна одну, не обумовлені необхідністю їх надання.
Строк надання послуги у суді першої інстанції за актом № 3 від 7 червня 2022 року значно перевищує строк розгляду справи, який завершено 7 лютого 2022 року.
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, пенсіонером, будь-яких сторонніх доходів не має.
В той же час відповідач ОСОБА_2 є керівником, засновником та бенефіціаром сімох компаній, що підтверджується відповідними виписками зареєстрованих юридичних осіб.
Таким чином матеріальне становище позивача та відповідача непорівнянні один з одним.
Процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, які судом першої інстанції проігноровані.
При вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Представником позивача після отримання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, засобами поштового зв'язку рекомендованим листом на адресу Святошинського районного суду м.Києва направлено клопотання з доказами його направлення іншим учасникам справи про відмову у задоволені цієї заяви.
У клопотанні наведені обґрунтовані заперечення про невідповідність заявленої до стягнення суми витрат фактичним обставинам, невідповідність задекларованих послуг послугам професійної правничої допомоги адвокатом, але, суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення у справі взагалі не зазначив факт подання такого клопотання та його зміст, що не відповідає принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.
Своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не скористались.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мневець О.М. пояснив, що сторона позивача заперечує щодо заявленої суми витрат відповідача на правову допомогу, оскільки справа належить до категорії нескладних, вважає вартість витрат на правову допомогу є завищеною, а витрачений час та об'єм вказаних послуг - неспівмірними.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Заверуха І.Л. подав на електронну пошту апеляційного суду заяву, в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мневець О.М., рішення суду першої інстанції залишити без змін. Одночасно просив розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення на електронну адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи (а.с. 221,222), у зв'язку з чим, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мневець О.М., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 16 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та адвокатом АО «ЛоуКо-Партнерс» (виконавець) укладено договір №16-08/2021 про надання правничої допомоги, яким визначено, що для надання правової допомоги клієнту та з метою здійснення захисту клієнта і представництва інтересів клієнта виконавець АО «ЛоуКо-Партнерс» призначає здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з виконанням умов цього договору, адвоката Заверуху І.Л. та адвоката Вітка О.Ю. /т.1, а.с. 163-169/.
Згідно з п.3.1.1 договору за надання послуг правової (правничої) допомоги під час розгляду в суді однієї (першої або апеляційної або касаційної) інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції, клієнт сплачує на умовах попередньої оплати виконавцю фіксований гонорар, що становить 20 000 грн. без ПДВ за кожну судову справу у кожній відповідній інстанції.
Відповідно до акту передачі - приймання послуг від 7 червня 2022 року виконавець надав клієнту належним чином та у повному обсязі, а клієнт прийняв надані виконавцем наступні послуги та правову допомогу: професійна правнича допомога адвоката у суді першої інстанції по цивільній справі № 753/19977/20 за період з 16 серпня 2021 року по 7 червня 2022 року у розмірі 20 000 грн., представництво та захист у судовому засіданні 29 вересня 2021 року в Дарницькому районному суді м. Києва по цивільній справі № 753/19977/20 у розмірі 2 656 грн.
25 серпня 2021 року ОСОБА_2 здійснено передоплату гонорару у розмірі 10 000 грн. та 1 жовтня 2021 року у розмірі 12 656 грн./т.1, а.с.170,171,172,173/.
Ухвалюючи додаткове судове рішення про задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат відповідача ОСОБА_2 на правову допомогу в розмірі 22 656 грн., суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості та доведеності.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Статтю 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирних шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або ) значенню справи.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 2 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
На виконання ч.8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача Шишенка Є.А. - адвокат зробив відповідну заяву, зокрема у тексті відзиву на позовну заяву та зазначив, що ОСОБА_2 наразі вже поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги пов'язаної з розглядом справи у сумі 22656 грн., що підтверджується договором про надання правової (правничої допомоги) № 16-08/2021 від 16 серпня 2021 року, рахунком № 78 від 25 серпня 2021 року, рахунком №82 від 29 вересня 2021 року, меморіальним ордером АТ КБ " ПриватБанк" про оплату №@2PL871250 від 1 жовтня 2021 року, меморіальним ордером АТ КБ "ПриватБанк" №@2PL191713 від 25 серпня 2021 року.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.
При цьому, проаналізувавши послуги надані адвокатом та їх вартість, суд дійшов висновку про те, що виокремлення адвокатом таких послуг як зокрема, направлення заяв засобами поштового зв'язку не є професійною правничою допомогою, а тому не може бути визнано послугою в межах надання професійної правничої допомоги адвоката.
Не має практичного сенсу послуга дослідження судових рішень в інших справах за участю позивача та інших відповідачів, оскільки кожна справа має свій предмет, свої підстави та обґрунтування, прецедентна практика в судах України не застосовується.
Пункти 5, 8 звіту повторюють один одного відносно підготовки проекту відзиву на позовну заяву, як до Дарницького районного суду м. Києва, так й до Святошинського районного суду м. Києва, враховуючи, що позивачем будь-які зміни до позову або додаткові докази не подавались. Виготовлення, посвідчення копій документів для суду, інших учасників справи, подання та направлення їх до судів першої інстанції не можуть вважатись професійною правничою допомогою, також, як й користування послугами Укрпошти.
Пункт 6 дублює дії представника відповідача, які вже зазначені у пунктах 5, 8, а консультування клієнта щодо способу подання пояснень в Дарницькому районному суді м.Києва не має сенсу, оскільки клієнт не приймав участі в судових засіданнях, особисто пояснень до Дарницького районного суду м.Києва у будь-який спосіб не надавав.
За пунктом 7 наданої послуги: моніторинг передачі справи із Дарницького районного суду м. Києва до Святошинського районного суду м. Києва не є професійною правничою допомогою адвоката, а передача справи за територіальною підсудністю покладена на суд з повідомленням про це учасників справи без участі адвоката; відкриття провадження у справі Святошинським районним судом м. Києва є процесуальною дією суду яка не залежить від будь-яких дій адвоката на цій стадії судового процесу.
За пунктом 10 наданого звіту, надання послуги - надання відомостей по результатах проведеного 29 вересня 2021 року судового засідання, надання консультацій та роз'яснень входить до змісту пунктів 1, 3 про стратегію та подальші кроки для захисту разом з консультуванням щодо стратегії та подальших кроків захисту. Само засідання, що відбулось 29 вересня 2021 року у Дарницькому районному суді м. Києва стосувалось лише розгляду клопотання про передачу справи за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, за своїм змістом було формальним, виходячи з імперативності норм щодо територіальної підсудності справ даної категорії.
Будь-яких інших представницьких дій представником ОСОБА_2 в суді першої інстанції не здійснювалось.
За пунктом 11 відносно консультування клієнта про стан справи в умовах війни та можливість отримання відомостей про справу в суді, як самостійного виду адвокатських послуг є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції, здійснював розгляд справи без виклику сторін, яка є малозначною, тобто воєнний стан жодним чином не вплинув на обізнаність відповідача щодо отримання відомостей про справу в суді.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги заперечення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мневець О.М., колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
Колегія суддів вважає, що з огляду на подані представниками відповідача ОСОБА_2 процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об'єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, тривалість судового засідання в суді першої інстанції (фактично проведено 1 судове засідання у справі за участю адвокатів відповідача - Вітко О.Ю. та Заверухи І.Л.: 29 вересня 2021 року - тривалістю 11 хвилин), принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, обґрунтованими та справедливими є витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Мневець Олександром Миколайовичем, задовольнити частково.
Додаткове рішення Святошинського районного суду м.Києва від 7 липня 2023 рокузмінити.
Зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 22 656 грн. до 5000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова складена 25 січня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М.Стрижеус