12 січня 2024 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 372/2583/23
номер провадження: 33/824/57/2024
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю:
секретаря судового засідання - Мазурок О.С.;
прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області Малишенка Дмитра Олександровича;
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ;
захисника - адвоката Коваленко Катерини Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанови судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2023 року,
Постановою суддіОбухівського районного суду Київської області від 25 липня 2023 року ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора фермерського господарства «Агроперспектива-РС», депутата Української міської ради Обухівського району Київської області, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн 00 коп.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2023 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язка з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних вище правопорушень в суді першої інстанції заперечив та пояснив, що 10 листопада 2022 року перед початком засідання 22-ї сесії Української міської ради VIII скликання він підійшов до секретаря Української міської ради із чотирма заявами про наявність у нього конфлікту інтересів, оскільки мав сумніви відносно того, що він може приймати участь в голосуванні по цим питаннях. Проте секретар Української міської ради прийняла лише одну його заяву, яка стосувалася питання, ініційованого ОСОБА_1 , як громадянином України, а у прийнятті інших заяв про конфлікт інтересів, які стосувалися вирішення питань 17.29, 17.33, 17.27 Порядку денного, вона відмовила, посилаючись на те, що по цих питаннях у ОСОБА_1 не має конфлікту інтересів, оскільки в розробці технічної документації інвентаризації цих земель за рахунок коштів фермерів зацікавлена Українська міська рада, а не фермерське господарство «Агроперспектива-РС» (далі - ФГ «Агроперспектива-РС»). Такі роз'яснення також надав голова Української міської ради. Вказує, що питання 17.29, 17.33 Порядку денного стосувалися лише розробки технічної документації інвентаризації земель, а не її затвердження чи передачу в оренду. Надання дозволу на розробку технічної документації не породжує жодних юридичних наслідків для замовника таких послуг, у даному випадку для ФГ «Агроперспектива-РС», власником якого є ОСОБА_1 . Зазначає, що у нього був відсутній приватний інтерес в розробці цієї технічної документації, він лише, як і всі інші фермери, виконував усну вказівку голови Української міської ради про необхідність здійснити інвентаризацію земель за їх рахунки. Тому він подав на розгляд сесії ці питання.
Зазначає, що поза увагою судді першої інстанції залишилось те, що затвердження технічної документації із землеустрою інвентаризації земель фермерського господарства, не надає цьому фермерському господарству права на користування/розпорядження цими землями, а отже і на отримання будь-яких матеріальних/не матеріальних благ для підприємства. Звертає увагу, що розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області за рахунок коштів ФГ «Агроперспектива-РС» є вигідним для Української міської ради, фермерське господарство у даному випадку не отримує ніякої вигоди, а лише виступає інвестором у проведенні інвентаризації земель, які належать державі, оскільки завдяки цьому підвищується його інвестиційна привабливість, спрощується пошук потенційних земельних ділянок для інвестора та містобудівних потреб. Внаслідок проведення інвентаризації земель влада отримує можливість організації постійного контролю за використанням земель в населеному пункті, виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок, виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням, значно скорочуються витрати жителів села, селища, міста при виготовленні кадастрового номеру земельної ділянки, приватизації землі та інше. Українська міська рада отримує можливість укладати договори оренди та як наслідок, отримувати від цього дохід в бюджет міста. Влада отримує право нараховувати та стягувати з користувача земельної ділянки земельний податок та за рахунок цього збільшувати дохід в міський бюджет. Невитребувані частки (паїв) за межами села Верем'я Обухівського району Київської області належать державі (територіальній громаді міста Українки), а не ФГ «Агроперспектива-РС», та інформація про ці земельні ділянки була відсутня в Державному земельному кадастрі.
Вказує, що у 2022 році голова Української міської ради надав усну вказівку всім фермерам здійснити інвентаризацію земель за власні кошти, оскільки у міської ради не було на це фінансування. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не мав на меті вживати додаткових заходів щодо повідомлення про наявність конфлікту інтересів, адже такі заходи він вже вжив шляхом звернення до секретаря Української міської ради, після чого прийняв до уваги роз'яснення щодо відсутності конфлікту інтересів. Тому він переконався у правомірності участі у голосуванні по попередніх питаннях, винесених на голосування та вважав такі дії достатніми для повного виконання вимог чинного законодавства.
Крім того, вважає, що суддею першої інстанції помилково встановлений факт прийняття ОСОБА_1 рішення та вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки під час голосування по питаннях 17.29, 17.33 Порядку денного, він будучи депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області, проголосувавши «за» на 22-ї сесії Української міської ради VIII скликання стосовно прийняття рішення по питаннях 17.29, 17.33 Порядку денного «Про надання дозволу ФГ «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області», перебуваючи при цьому бенефіціарним власником та директором цього ж фермерського господарства. Однак рішення про надання дозволу ФГ «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель ОСОБА_1 не приймав та таких повноважень не має. Рішення ухвалюються колегіально шляхом голосування через відкрите публічне обговорення.
Вказує, що, виходячи зі змісту чинного законодавства, він не приймав рішення на 22-й сесії міської ради, його голос у даному випадку не впливав і не міг вплинути на результати голосування, оскільки по питанню 17.29 - «за» проголосувало 16 осіб, 5 - не голосували, 6 - відсутні, а по питанню 17.33 - «за» проголосувало 17 осіб, 4 - не голосували, 6 - відсутні. Отже, його голос не був вирішальним і не міг вплинути на прийняте рішення органом місцевого самоврядування.
Вважає, що в його діях відсутній реальний конфлікт інтересів, а тому відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Вказує, що адміністративна відповідальність за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою, у встановлених законом випадках, про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою, у встановлених законом випадках, про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
Зазначає, що суддею першої інстанції не встановлено, що ймовірний його приватний інтерес суперечить його службовим/представницьким повноваженням. Зазначені обставини унеможливлюють наявність факту реального впливу можливої суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями під час вирішення питання, на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень. Натомість нормами чинного КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів. Для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільну небезпечність невжиття передбачених протоколом заходів щодо запобігання корупції, передбачав негативні наслідки та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання. Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, не містять жодних даних про форму вини останнього, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу.
Виходячи з наведеного, вважає, що в його діях не вбачається ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за вказаними нормами КУпАП.
Під час апеляційного розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.В., підтримавши доводи апеляційної скарги, подала письмові доповнення, в яких зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_5 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки у матеріалах справи містяться лише проекти рішень Української міської ради, за які він голосував «за», а саме, «Про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га» та «Про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (4 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 11,5 га». Наголошує, що у справі не встановлено, що ці проекти рішень відповідають оригіналам прийнятих радою рішень.
Також звертає увагу, що у даному випадку суддя повинен був закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки з моменту вчинення інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, і до моменту винесення оскаржуваної постанови судді, пройшло понад 6 місяців, що відповідно до положень ст. 38 КУпАП виключає можливість накладення адміністративного стягнення за корупційні правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Коваленко К.В., які підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі, й просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі постанову судді першої інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище правопорушень, пов'язаних з корупцією, поза розумним сумнівом підтверджується наявними у справі доказами, які були оцінені судом у їх сукупності та взаємозв'язку.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 1661 від 06 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області восьмого скликання (далі - депутат), особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час голосування на 22-ї сесії Української міської ради VIII скликання за питання № 17.33 Порядку денного «Про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га», перебуваючи при цьому бенефіціарним власником та директором цього ж фермерського господарства, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 1662 від 06 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області восьмого скликання, особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час голосування на 22-ї сесії Української міської ради VIII скликання за питання № 17.33 Порядку денного «Про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га», перебуваючи при цьому бенефіціарним власником та директором цього ж фермерського господарства, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 1663 від 06 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області восьмого скликання, особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час голосування на 22-ї сесії Української міської ради VIII скликання за питання № 17.29 Порядку денного «Про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (4 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 11,5 га», перебуваючи при цьому бенефіціарним власником та директором цього ж фермерського господарства, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Відповідно до відміток у вказаних вище протоколах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, ОСОБА_1 роз'яснені права, проте від підпису він відмовився.
Частинами 1, 3 ст.7 КУпАП закріплений принцип законності, у відповідності до якого, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основ і суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналогічний принцип закріплений у ст.19 Конституції України, а саме, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказаний принцип визначає основні засади діяльності органів державної влади, в тому числі і суду, та встановлює необхідність суворого дотримання закону і забороняє довільне, необґрунтоване чи свавільне тлумачення та застосування закону.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Так, згідно з підпунктом «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.
Суддею першої інстанції встановлено, що рішеннями від 22 грудня 2020 року другої сесії восьмого скликання Української міської ради Обухівського району Київської області «Про визнання повноважень депутата Української міської ради VIII скликання ОСОБА_1 » визнано повноваження ОСОБА_1 , як депутата Української міської ради, та затверджено останнього в складі постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності, охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян, соціального захисту населення та антикорупційної діяльності.
Наведені обставини підтверджуються наявними у справі доказами та стороною захисту не заперечуються.
Той факт, що на час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, він був та наразі залишається чинним депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області восьмого скликання, не заперечувався стороною захисту і під час апеляційного розгляду справи.
З наведених підстав апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції правильно відхилив доводи захисника про те, що в матеріалах справи наявні лише проекти відповідних рішень від 22 грудня 2020 року «Про визнання повноважень депутата Української міської ради VIII скликання ОСОБА_1 ».
До того ж вказані обставини були верифіковані при апеляційному розгляді справи.
Таким чином, у справі беззаперечно встановлено, що ОСОБА_5 , будучи депутатом Української міської ради, є посадовою особою місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до абзаців 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
При цьому для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у особи факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення/вчинення чи не вчинення дій; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість, прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
Таким чином, обов'язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Даний вплив може бути у разі наявності в особи дискреційних повноважень (коли особа може вибирати з декількох варіантів рішень чи дій той, який вважає найбільш прийнятним за відповідних обставин).
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Приписами ч. 2 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.
Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу (ч.3 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Відповідно до ч.2 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 ст.172-7 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до протоколу 22 сесії Української міської ради VIII скликання Обухівського району Київської області від 10 листопада 2022 року № 22 за результатами голосування затверджено порядок денний пленарного засідання двадцять другої сесії Української міської ради від 10 листопада 2022 року з урахуванням змін. На сесії станом на 10 год 00 хв. зареєстровано 25 осіб (24 депутатів та міський голова).
Під номером 17.29 Порядку денного 22 сесії Української міської ради VIII скликання Обухівського району Київської області від 10 листопада 2022 року на голосування поставлено питання «Про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (4 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 11,5 га», а під номером 17.33 Порядку денного на голосування поставлено питання «Про надання дозволу ФГ «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га».
Згідно даного протоколу за результатами голосування щодо питання 17.29 Порядку денного рішення прийнято. «За» проголосувало 16 осіб, 5 - не голосували, 0 - проти, 0 - утрималися. За результатами голосування рішення щодо питання 17.33 Порядку денного прийнято. «За» проголосувало 17 осіб, 4 - не голосували, 0 - проти, 0 - утрималися, 0 - конфлікт інтересів, 6 - відсутні.
Відповідно до протоколів поіменного голосування № 65, 69 щодо прийняття питань 17.29, 17.33 Порядку денного, ОСОБА_1 проголосував «за».
Також із матеріалів справи слідує, що рішенням від 10 жовтня 2022 року 22 сесії Української міської ради VIII скликання Обухівського району Київської області надано дозвіл ФГ «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв) №37, 240) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га.
Крім того, рішенням від 10 листопада 2022 року 22 сесії Української міської ради Обухівського району Київської області надано дозвіл ФГ «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (4 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 11,5 га.
Факт голосування ОСОБА_1 «за» стороною захисту не заперечується.
Проекти даних рішень долучені до протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значиться бенефіціарним власником із 100% часткою володіння статутного капіталу ФГ «Агроперспектива-РС» (код ЄДРПОУ 43528615), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та обіймає посаду директора цього ФГ «Агроперспектива-РС». Дана обставина ОСОБА_1 не заперечується.
У той же час, всупереч вказаних вище імперативних приписів ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», у протоколі засідання 22 сесії Української міської ради Обухівського району Київської області від 10 листопада 2022 року № 22 не міститься відомостей щодо публічного повідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів при розгляді питань 17.29, 17.33 Порядку денного.
Суддею першої інстанції вірно враховано, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 за роз'ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції та отримання підтверджень про відсутність у нього в даному випадку конфлікту інтересів.
У матеріалах справи міститься лише заява ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року щодо повідомлення про конфлікт інтересів при голосуванні за питання 14.3 Порядку денного. Водночас відповідні повідомлення по питанням 17.29, 17.33 Порядку денного відсутні.
Отже, встановивши наведені вище обставини, суддя першої інстанції дійшов привального висновку про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи наявність реального конфлікту інтересів, у порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив колегіальний орган про наявність у нього конфлікту інтересів при голосуванні та розгляду питань 17.29, 17.33 Порядку денного пленарного засідання 22 сесії Української міської ради від 10 листопада 2022 року, чим вчинив дії в умовах такого конфлікту шляхом участі в голосуванні по даним питанням.
Відповідно до ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 не мав права брати участі в прийнятті рішень колегіальним органом (міською радою) за наявності такого конфлікту інтересів.
У даному випадку наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 полягає в тому, що він є кінцевим бенефіціарним власником із 100% часткою володіння статутного капіталу та являється директором ФГ «Агроперспектива-РС».
Тобто, будучи наділеним повноваженнями депутата Української міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1 , приймаючи участь у пленарному засіданні ради, під час голосування по питаннях 17.29, 17.33 Порядку денного та прийняття рішень із даних питань, висловив своє волевиявлення шляхом голосування «за» надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель ФГ «Агроперспектива-РС», кінцевим бенефіціарним власником та директором якого він являється.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суддя першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання захисника на те, що за результатами прийнятих на пленарному засіданні 22 сесії Української міської ради від 10 листопада 2022 року рішень ФГ «Агроперспектива-РС» надано лише дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, тобто ФГ «Агроперспектива-РС» не отримувало жодної вигоди.
Так, матеріалами справи у поза розумний сумнів підтверджується наявність факту суперечності (конфлікту) між приватним інтересом ОСОБА_1 щодо отримання рішень про надання дозволу ФГ «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, вираженим у сприянні прийняття позитивних рішень по питаннях 17.29, 17.33 Порядку денного шляхом особистого голосування «за», та публічного інтересу під час здійснення ним своїх депутатських повноважень, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття відповідних рішень.
Що стосується доводів захисника про те, що голос ОСОБА_5 не мав вирішального впливу на результат прийняття рішень, то вони також вірно були відхилені суддею першої інстанції, оскільки за змістом ст. 172-7 КУпАП адміністративні правопорушення належать до правопорушень із формальним складом, тобто є такими, що не вимагають безпосередньо настання певних правових наслідків.
Отже, факт неповідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів та сама по собі участь у голосуванні під час прийняття вказаних рішень на засіданні міської ради, незалежно від остаточно прийнятого радою рішення, свідчить про неповідомлення та вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Ці ж обставини є достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.2 ст.172-7 КупАП (прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).
З урахуванням наведеного, суддя місцевого суду дійшов обгрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які об'єктивно узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ним вимог пунктів 1-3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».
Посилання в апеляційній скарзі на те, що 10 листопада 2022 року перед початком засідання 22-ї сесії Української міської ради VIII скликання ОСОБА_5 підійшов до секретаря Української міської ради із чотирма заявами про наявність у нього конфлікту інтересів, оскільки мав сумніви відносно того, що він може приймати участь в голосуванні по цим питаннях, проте секретар ради прийняла у нього лише одну заяву, яка стосувалася питання ініційованого ОСОБА_1 , як громадянином України, а у прийнятті інших заяв про конфлікт інтересів, які стосувалися вирішення питань 17.29, 17.33 Порядку денного, вона відмовила, посилаючись на те, що по цих питаннях у ОСОБА_1 не має конфлікту інтересів, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази такого повідомлення ОСОБА_1 секретаря Української міської ради або інших уповноважених осіб міської ради про наявність у нього конфлікту інтересів щодо питань 17.29, 17.33 Порядку денного.
Такими доказами могли б бути відтиск штампу із вхідним номером про отримання міською радою відповідної заяви, відеозапис виступу в сесійній залі тощо.
До того ж, у випадку відмови уповноважених осіб Української міської ради прийняти у ОСОБА_1 заяв про існування реального конфлікту інтересів, він міг направити відповідні заяви поштою із фіксацією доказів отримання таких заяв.
Крім того, вважаючи що у нього по питаннях 17.29, 17.33 Порядку денного є реальний конфлікт інтересів, ОСОБА_1 міг утриматись від голосування, а не голосувати «за» в таких умовах.
Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, так як у справі містяться лише проекти рішень Української міської ради, за які ОСОБА_1 голосував «за» і не встановлено що ці проекти рішень відповідають оригіналам прийнятих радою рішень, не заслуговують на увагу, виходячи з такого .
Так, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, 27 жовтня 2023 року Київським апеляційним судом за клопотанням прокурора було витребувано від Української міської ради належним чином завірені копії документів, а саме: рішення другої сесії восьмого скликання Української міської ради від 22 грудня 2020 року «Про визнання повноважень депутата Української міської ради VIII скликання ОСОБА_1 »; рішення другої сесії восьмого скликання Української міської ради від 22 грудня 2020 року «Про затвердження у складі постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності, охорони громадського порядку, захисту прав і законних інтересів громадян, соціального захисту населення та антикорупційної діяльності депутата Української міської ради VIII скликання ОСОБА_1 »; рішення двадцять другої сесії восьмого скликання Української міської ради від 10 листопада 2022 року «Про надання дозволу ФГ «Агроперспектива - РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га»; рішення двадцять другої сесії восьмого скликання Української міської ради від 10 листопада 2022 року «Про надання дозволу ФГ «Агроперспектива - РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (4 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 11,5 га»; протокол двадцять другої сесії Української міської ради №22 від 10 листопада 2022 року; протокол поіменного голосування №69 по питанню 7.33 від 10 листопада 2022 року; протокол поіменного голосування №65 по питанню 17.29 від 10 листопада 2022 року.
16 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли належним чином завірені копії запитуваних судом документів (а.с.73-112, т.2).
За свої змістом надані апеляційному суду документи, зокрема, рішення від 10 листопада 2022 року 22 сесії Української міської ради VIII скликання Обухівського району Київської області про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (2 невитребуваних часток (паїв) № 37, 240) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 5,5 га та рішення від 10 листопада 2022 року 22 сесії Української міської ради VIII скликання Обухівського району Київської області про надання дозволу Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» на розроблення технічної документації із землеустрою інвентаризації земель (4 невитребуваних часток (паїв)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Верем'я Обухівського району Київської області орієнтовною загальною площею 11,5 га, повністю відповідають тим проектам, за які голосував ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявна на цих документах штрихкодова уніфікована кодифікація із датами та вихідними номерами беззаперечно свідчить про те, що ці документи видані саме Українською міською радою Обухівського району Київської області та відповідають вказаним вище оригіналам.
Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника про наявність підстав для закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, виходи з такого.
Дійсно, згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Указана норма КУпАП закріплює загальне правило неможливості здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Так, правовими підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є наявність достатніх даних, які у своїй сукупності вказують на вчинення особою адміністративного корупційного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що датою вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, є 10 листопада 2022 року, тобто дата неповідомлення ним колегіального органу про наявність у нього конфлікту інтересів при голосуванні та розгляду питань 17.29, 17.33 Порядку денного пленарного засідання 22 сесії Української міської ради та безпосереднього голосування за ці питання в таких умовах реального конфлікту інтересу на пленарномузасіданні22 сесії Української міської ради 10 листопада 2022 року.
Фактичним моментом виявлення правопорушення слід вважати час надання інформації на запит органів, що протидіють корупції, тобто цей строк пов'язується з часом повідомлення про певні факти, які у своїй сукупності свідчать про вчинення особою адміністративного корупційного правопорушення. Зібравши докази, необхідні для притягнення особи до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, уповноваженою особою складається протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення на підставі зібраних матеріалів перевірки.
В даному випадку моментом виявлення вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, є 19 квітня 2023 року - дата отримання органом уповноваженим на складання протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією (Департамент стратегічних розслідувань) листа депутата Української міської ради VIII скликання Обухівського району Київської області про надання для використання у роботі: протоколу пленарного засідання 22-ої сесії Української міської ради Обухівського району Київської області, протоколу поіменного голосування депутатів на 22-ій сесії Української міської ради Обухівського району Київської області та інших документів.
Постанова судді Обухівського районного суду Київської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП винесена 25 липня 2023 року, тобто в межах встановленого ст.38 КУпАП шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
За таких обставин, доводи сторони захисту про те, що на час розгляду даної справи у суді першої інстанції сплинули передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає безпідставними.
Інші доводи та обставини, на які посилається сторона захисту, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах, яким судом дана належна правова оцінка.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Апеляційний суд вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн 00 коп. відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП., а також положенням ст.36 КУпАП щодо порядку визначення остаточного стягнення за вчинення двох адміністративних правопорушень.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2023 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов