Справа № 296/556/24
2-о/296/43/24
Іменем України
24 січня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про призначення другого опікуна ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради ,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із заявою, в якій просив призначити ОСОБА_1 другим опікуном брата ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
2.1. Статтею 292 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, має право на опіку або піклування.
2.2. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 ст. 60 Цивільного кодексу України).
2.3. Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (стаття 62 Цивільного кодексу України).
2.4. Відповідно до частини першої статті 295 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи.
2.5. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
ІІІ. МОТИВИ СУДУ
3.1. Суд зазначає, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати розгляд певної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають статті 7 Загальної декларації прав людини та частини 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
3.2. За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
3.3. Відповідно до частини першої статті 295 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки подається до суду за місцем проживання цієї особи.
3.4. З матеріалів заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із заявою про встановлення другого опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого визнано недієздатним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04.12.1998, та просив призначити себе його опікуном.
3.5. Враховуючи правила підсудності, визначені частиною першою статті 295 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки зареєстрованим місцем проживання недієздатного ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Богунського районного суду м. Житомира, суд дійшов висновку, що цивільна справа №296/556/24 не підсудна Корольовському районному суду м.Житомира та підлягає переданню на розгляд Богунського районного суду м. Житомира за підсудністю.
Керуючись статтями 31, 260, 261, 295, 353 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Цивільну справу №296/556/24 за заявою ОСОБА_1 , особа, щодо якої розглядається справа ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради про призначення другого опікуна, передати на розгляд до Богунського районного суду Житомирської області за підсудністю.
2. Передачу справи за підсудністю здійснити на підставі цієї ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. С. Рожкова