22 січня 2024 року Справа № 300/3077/23 пров. № А/857/15713/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (суддя Гомельчук С.В., м.Івано-Франківськ), -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ) в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за заявою, поданою її представником;
зобов'язати ГУПФ поновити виплату пенсії по інвалідності, починаючи з грудня 2022 року і надалі, та виплатити неотриману пенсію за 9 місяців 2022 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило Головне управління, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що заява про продовження виплати пенсії за довіреністю повинна бути подана пенсіонером особисто. Також зазначає, що строк дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон позивачки, копію якого надано представником останньої до органу пенсійного фонду для поновлення пенсії, закінчився 02.04.2018, а іншого документа, що посвідчує особу позивача до ГУПФ не надано.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності, починаючи з грудня 2022 року.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 16.01.2007 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (ІІ група, загальне захворювання), про що свідчить наявна у справі копія пенсійного посвідчення від 23.02.2007 за № НОМЕР_1 (а.с.13).
08.11.2021 громадянкою України, яка знаходиться на території держави Ізраїль, місто Нетанія, ОСОБА_1 оформлено Генеральну довіреність, якою уповноважено ОСОБА_2 бути представником позивачки в державних органах, в т.ч. пенсійного фонду з правом надання набору соціальних послуг, з правом отримання та надання виписок, з правом подачі від її імені заяв, а також одержування належних позивачці майна, грошей, документів від усіх установ (банків, пошти) тощо (а.с.8 зворот). Довіреність видана терміном на 3 (три) роки без права передоручення третім особам.
З 01.12.2022 виплату пенсії позивачці припинено.
22.02.2023 ОСОБА_2 в інтересах позивачки, звернулась до пенсійного органу із заявою про здійснення виплат пенсії на особистий рахунок ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Приватбанк» (далі - Банк) та про перерахунок всіх пенсійних виплат за 2022 рік (а.с.9).
Листом від 31.03.2023 за №2356-1933/Ш-02/8-0900/23 ГУПФ поінформувало, що відповідно до листа від 07.02.2022 пенсійний орган повідомляв позивачку про необхідність особистого звернення до ГУПФ із заявою про продовження виплати пенсії через банківську установу. Таку заяву у вказаний у попередньому листі термін позивачкою не було подано. Також зазначено, що з травня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 переведено на відділення поштового зв'язку за місцем проживання пенсіонерки (м.Долина) за даними електронної пенсійної справи. У зв'язку з відсутністю позивачки за місцем проживання, пенсія за період з 01.05.2022 по 31.08.2022 поверталась відділенням поштового зв'язку, як невиплачена. За вересень, жовтень, листопад 2022 року пенсія виплачена поштовим переказом в м. Івано-Франківськ. У зв'язку з неотриманням пенсії протягом 6 місяців виплату пенсії з грудня 2022 року припинено (а. с.10).
ОСОБА_2 12.04.2023 повторно звернулася із заявою до ГУПФ, де просила відновити виплату пенсії ОСОБА_1 та здійснити нарахування невиплаченої пенсії за 2022 та 2023 роки (а.с.11).
На таке звернення ГУПФ надіслало лист позивачці від 19.05.2023 за №4432-4051/Ш-02/8-0900/23 (а.с.12), зі змісту якого вбачається, що відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії мотивована необхідністю особистого звернення ОСОБА_1 до відділу обслуговування громадян із заявою про поновлення виплати пенсії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання.
За матеріалами справи позивач проживає за кордоном, виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку з її неотриманням протягом періоду з 01.05.2022 по 31.08.2022.
Згідно частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Верховний Суд неодноразово роз'яснював, зокрема у постановах від 31 березня 2021 року (справа №0440/7137/18), від 17 березня 2021 року (справа №454/2238/16-а), від 21 грудня 2020 року (справа №229/4165/17) тощо, що пунктом 1.5 Порядку №22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу Пенсійного фонду України особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Згідно з положеннями пункту 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що особа яка звертається до пенсійного органу із заявою про поновлення пенсії повинна пред'явити чинні паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації; при цьому документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що жоден із пунктів Порядку № 22-1, не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін «заявник», на думку апеляційного суду, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Слід зазначити, що наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на проживання за межі України, а тому, існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21.
При поданні документів для поновлення виплати пенсії, ОСОБА_2 надала заяву від 22.02.2023, підписану особисто ОСОБА_1 , а також Генеральну довіреність від 08.11.2021, оформлену ОСОБА_1 на свого уповноваженого законного представника ОСОБА_2 .
При цьому посилання скаржника на те, що заявником долучено паспорт позивача для виїзду за кордон у якого закінчився термін дії, апеляційний суд не бере до уваги так, як вказана обставина жодними доказами не підтверджена і у відмові від 31.03.2023 та 19.05.2023 щодо поновлення виплати пенсії ГУПФ на такі обставини не посилається.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний