25 січня 2024 року м. Дніпросправа № 439зп-23/160
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року в адміністративній справі №439зп-23/160 за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про забезпечення позову,-
Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» подано до суду заяву про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій заявник просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 20.11.2023 №1920/ПС про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішення у справі;
- заборонити комісії, утвореній відповідно до наказу від 20.11.2023 № 1920/ПС, проводити розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», до моменту набрання законної сили рішення у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про забезпечення позову відмовлено.
Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» подано апеляційну скаргу, згідно якої товариство просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про забезпечення позову (до подання позовної заяви) шляхом зупинення дії наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 20.11.2023 №1920/ПС та роботу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 . Вважає, що такий захід заперечення позову дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника у випадку задоволення позову.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Метою його запровадження та гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав (або однієї з них), з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
З цього слідує, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.
При цьому, аналіз положень пункту 2 частини 2 статті 150 КАС України надає підстави для висновку, що особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову повинна довести, яким чином оскаржуваним нормативно-правовим актом порушуються її права, тобто вказати на безпосередні, конкретні права, які мають бути реальними та індивідуально вираженими.
При цьому, посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 826/14303/18.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в період з 13.02.2012 по 22.12.2022 і працював гірником підземним дільниці підготовчих робіт та машиністом гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт.
На адресу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшов від Комунального некомерційного підприємства «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради запит №01-30/78 від 24.01.2023 на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння).
Від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшов Припис від 30.01.2023 №ПС/3.1/2716-23 про надання роботодавцем документів, що необхідні для складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на працівника. Заявник надав відповідну інформацію, на підставі якої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці сформовано інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 22.05.2023 №ПС/3.1/12203-23.
У відповідність до п.101 Порядку №337 заявнику надійшло повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за формою П-3 від 20.09.2023 вих.№08/21-1978, яким ОСОБА_1 встановлено хронічні професійні захворювання, пов'язані з факторами виробничого середовища та трудового процесу.
На виконання п.105 Порядку №337 начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці наказом від 20.11.2023 №1920/ПС утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Вказані заявником обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову.
Колегія суду зазначає, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення і вирішує позовні вимоги до розгляду справи судом по суті. Очевидна протиправність наказу, що оскаржується, має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №800/521/17 від 28.03.2018.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко