11 січня 2024 року м. Дніпросправа № 211/4129/17
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 03.08.2023 в адміністративній справі №211/4129/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,-
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
визнати протиправними дії Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги стосовно відмови в призначенні одноразової грошової допомоги;
зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги при настанні інвалідності ІІІ групи, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 17.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позов задоволено частково:
визнані протиправними дії Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
скасований пункт 27 протоколу №73 від 07.07.2017 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги;
зобов'язано Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 05.06.2015.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду 13.07.2020 касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 17 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення.Позов задоволено.
Скасовано пункт 27 протоколу №73 від 07.07.2017 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги при настанні інвалідності ІІІ групи, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Міністерством оборони України подана до суду заява про поворот рішення, в якій зазначають, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року прийняте рішення :
визнати протиправними дії Комісії Міністерства оборони України по висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги майору податкової міліції в запасі ОСОБА_1 , протокол № 73 від 07 липня 2017 року, та скасувати пункт № 27 протоколу № 73 від 07.07.2017 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 05 06 2015 р.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року та постанови Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року на засіданні Комісії МОУ було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182700,00 грн. Військовим комісаром Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видано наказ від 26.06.2020 року № 298 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Платіжним дорученням від 26.06.2020 року № 1284 грошові кошти у сумі 182 700 грн., перераховані на рахунок позивача. Водночас Міністерство оборони України подало касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів від 13.07.2020 року рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року та постанову Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року скасовано.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 03.08.2023 у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду у адміністративній справі № 211/4129/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії відмовлено.
Відмовляючи у задоволені заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасовані рішення обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову ухвалу, якою заяву про поворот виконання рішення суду задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року та постанови Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року на засіданні Комісії МОУ було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182700,00 грн, однак таке судове рішення скасовано.
Апелянт зазначає, що на даний час відсутні підстави для сплати на користь позивача одноразової грошової допомоги, оскільки рішення суду про призначення та виплату такої допомоги скасовано, відтак кошти підлягають поверненню.
Крім того, апелянт вказує на безпідставність посилань суду першої інстанції на приписи ст. 381 КАС України, оскільки одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням групи інвалідності не являється періодичним платежем.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 КАС України. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди:
- заподіяної суб'єктом владних повноважень,
- заподіяної каліцтвом,
- заподіяної іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах:
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 року по справі №818/678/17.
Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням позивачу групи інвалідності.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби.
Крім того вона є компенсаційною виплатою, яка виплачується за шкоду, заподіяну каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.
Отже, згідно з цією нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах.
Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Колегія суддів зазначає, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
При цьому, лише обставина скасування судового рішення в касаційному порядку не є
достатньою.
Міністерство оборони України, звертаючись із заявою про поворот виконання рішення суду не надало жодних доказів на підтвердження того, що висновки суду першої та апеляційної інстанції по справі обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Натомість, постанова Верховного Суду від 13 липня 2020 року у цій справі обґрунтована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 03.08.2023 в адміністративній справі №211/4129/17 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили 11 січня 2024 року та оскарженню не підлягає.
Постанова у повному обсязі складена 16 січня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров