24.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4388/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М, Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
предстаники сторін:
від позивача: Співак Н.М. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду (повний текст рішення складено 29.11.2023, суддя Новікова Р.Г.) у справі № 904/4388/23
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» м. Дніпро
про визнання недійсним договору №03/21 від 10.01.2022,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 залишено без розгляду позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» про визнання недійсним договору №03/21 від 10.01.2022, відповідно до ч 4 ст 202 ГПК України та п 4 ч 1 ст 226 ГПК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради м. Дніпро звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що представник позивача був відсутній у судовому засіданні 27.11.2023 з поважних причин. Так, 27.11.2023 о 12:22 було оголошено повітряну тривогу у Дніпропетровській області. Представник позивача Співак Н.М. в цей час перебувала на робочому місті за адресою м. Дніпро, вул. Ближня, 31 (житловий масив «Західний). Після оголошення повітряної тривоги разом з іншими представниками лікарні спустилася в укриття, де перебувала до відбою повітряної тривоги, яке мало місце о 14:04. Враховуючи відстань від лікарні до суду, представник позивача не встигла з'явитися у судове засідання о 14:30. Також скаржник наголошує, що судом не було визнано явку сторін у судове засідання обов'язковою.
Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 11.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4388/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4388/23.
20.12.2023 матеріли справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/4388/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 24.01.2024 о 12 год. 30 хв.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
24.01.2024 відповідач наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 24.01.2024 Центральним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» з позовом про визнання недійсним договору №03/21 від 10.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2023 суд залишив без руху позовну заяву та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 19.09.2023.
Призначене на 19.09.2023 о 10:30год. підготовче засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 суд призначив підготовче засідання на 04.10.2023.
Призначене на 04.10.2023 о 15:30год. підготовче засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 07.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 суд відклав підготовче засідання до 27.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 залишено без розгляду позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» про визнання недійсним договору №03/21 від 10.01.2022, через неявку позивача у судове засідання.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, та конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Реалізація конституційних прав на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження судового рішення здійснюється відповідно до процесуальних норм, зокрема ГПК України.
За змістом частини третьої статті 2 ГПК України основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (частина сьома статті 4 ГПК України)
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині другій статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2).
За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами статті 201 ГПК України господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.
Матеріалами справи встановлено, що про дату підготовчого засідання 27.11.2023 представник позивача був завчасно та належним чином повідомлений судом в підготовчому засіданні 07.11.2023 під особистий підпис в повідомленні про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні (т.2, а.с.172). Про причини неявки позивач суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Колегія суддів акцентує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин (постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
Обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити в даному випадку з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що розглядаючи справу 27.11.2023 суд повинен був врахувати, що представник позивача з об'єктивних і поважних причин не зміг з'явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому, за надзвичайної ситуації мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає передчасним ухвалення судового рішення про залишення позову без розгляду у зв'язку з нез'явленням представника позивача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки, оскільки така ситуація сталася з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога", і неможливістю представника позивача завчасно повідомити про поважні причини неявки у судове засідання.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони на участь у судовому розгляді справи є достатньою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі.
З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Витрати зі сплати судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті за загальними правилами, передбаченими статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/4388/23 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/4388/23 скасувати.
Справу №904/4388/23 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 25.01.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін