Справа № 369/19545/23
Провадження № 1-кп/369/1384/24
іменем України
24.01.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12023111050003758 від 09 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, працює не офіційно різноробочим, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України визнається таким, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
08 вересня 2023 року, близько 22 год. 00 хв.(більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, здійснив таємне викрадення належного потерпілому ОСОБА_5 електросамоката марки «СROSSER», чорного кольору, моделі E9-10INСH, вартістю 13089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 30 копійок, який знаходився за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Юрія Гагаріна, поблизу будинку 11, за наступних обставин.
Так, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Крім того. Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ.
Крім того, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Крім того. Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Крім того. Указом Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Крім того. Указом Президента України №757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Крім того. Указом Президента України № 58/2023 від 06 лютого 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Крім того. Указом Президента України № 254/2023 від 1 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Крім того, Указом Президента України № 254/2023 від 26 липня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години зо хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Так, 08 вересня 2023 року, близько 22 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), тобто в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Юрія Гагаріна, помітив потерпілого ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та рухався вздовж вулиці Юрія Гагаріна, тримаючи в руках електросамокат марки: «СROSSER», чорного кольору, моделі E9-10ІNCH, та в цей момент у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного електросамоката.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 непомітно для потерпілого ОСОБА_5 пройшов позаду нього до будинку АДРЕСА_2 , де потерпілий внаслідок алкогольного сп'яніння заснув поблизу паркану домоволодіння, залишивши поруч із собою вищевказаний електросамокат марки «СROSSER», чорного кольору, моделі E9-10INCH, в увімкнутому стані.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 08 вересня 2023 року, близько 22 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, переконавшись що внаслідок алкогольного сп'яніння потерпілий ОСОБА_5 заснув та не спостерігає за його діями, скориставшись відсутністю інших сторонніх осіб та поганою освітленістю вищевказаної місцевості, таємно, шляхом вільного доступу викрав електросамокат марки «СROSSER», чорного кольору, моделі E9-10INCH, вартістю 13089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 30 копійок, який належав потерпілому ОСОБА_5 .
Одразу після цього, ОСОБА_4 поїхав на вищевказаному електросамокаті в напрямку вулиці Набережна села Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, та в подальшому користувався викраденим самокатом на власний розсуд до 13 жовтня 2023 року, доки його не було виявлено із викраденим майном працівниками поліції.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 13089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 30 копійок.
Вказаними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та пояснив, що за вказаних в обвинувальному акті обставин дійсно вчинив це кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах та під час проголошення останнього слова щиро розкаявся, просив суд вибачення та суворо не карати, при цьому запевнював, що в подальшому подібного не вчинятиме, висновки для себе він зробив.
Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_5 не з'явився в підготовче судове засідання, про дату, місце та час його проведення повідомлений в установленому законом порядку. При цьому, через канцелярію суду від останнього надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання та подальшого судового розгляду за його відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Беручи до уваги що обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, вислухавши останнє слово обвинуваченого, суд дійшов такого висновку.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненого в умовах воєнного стану, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується з позитивного боку, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має повну загальну середню освіту, працює не офіційно, в силу ст. 89 КК України визнається таким, що судимості не має.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченого своєї протиправної поведінки, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення вперше.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, що дорівнює її мінімальному розміру.
Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим застосовує положення ст. 75 КК України та звільняє останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком і покладає обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вказаний вид і розмір покарання та звільняючи обвинуваченого ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання з іспитовим строком, суд виходить насамперед з того, що позбавлення чи обмеження прав і свобод обвинуваченого, у формі фізичної ізоляції від суспільства не є необхідним у цій конкретній справі для захисту суспільства та задоволення почуття обурення й справедливості потерпілого, і суспільства в цілому, виходячи зі ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , його характеру та обставин вчинення.
Звідси, виходячи, з пануючої нині ієрархії загальнолюдських цінностей цілком виправданим є застосування до покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 , положень ст. 75 КК України, що повною мірою узгоджується з соціально-відновлювальною та запобіжною функціями покарання, які спрямовані на відновлення особистості з правослухняною поведінкою та запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженою, так і іншими особами.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із подальшим звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком є необхідним й достатнім для його виправлення, запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому та є домірним скоєному.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід в ході досудового розслідування не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази:
- DVD-R диск сірого кольору марки «HP» ємністю 4,7 GB, з відеозаписом з камер відео спостереження ГФ «СБ АЛЬФА», що за адресою: с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;
- електросамокат марки «CROSSER», чорного кольору, моделі Е9-10INCH, який повернуто на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 , залишити у розпорядженні останнього.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1