24.01.24
22-ц/812/128/24
Єдиний унікальний номер судової справи: 487/1170/23
Номер провадження: 22-ц/812/128/24 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.
24 січня 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О.,
із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді - Кузьменка В.В. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а також на її грошові кошти, що знаходяться на будь-яких її рахунках, відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову у межах заявленої до досягнення суми позовних вимог у розмірі 7000 доларів США, суму в гривні еквіваленту 78 730 доларам США, суму в гривні еквіваленту 15 015 Євро.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а також на її грошові кошти, що знаходяться на будь-яких її рахунках, відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 7000 доларів США, гривневого еквівалента 78 730 доларам США та суми в розмірі гривневого еквівалента 15 015 Євро.
12 вересня 2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках.
У запереченнях 13 вересня 2023 року представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку для отримання заробітної плати.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, вжитих ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2023 року відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову та додані до нього матеріали не містять жодних обґрунтувань, які б свідчили про відсутність підстав для подальшого збереження арешту на грошові кошти, а також, що таким арештом порушуються права відповідачки. ОСОБА_1 не навела достатніх доводів та доказів того, що ухвалою про забезпечення позову накладено арешт саме на кошти заробітної плати, а відтак відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати ухвалу від 28 листопада 2023 року та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову - в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках відповідачки та скасувати заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках відповідача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув увагу на те, що до клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову були надані належні докази, а саме довідку з АТ Ощадбанку №15/58 від 04 червня 2023 року на підтвердження того, що рахунок на який накладеного арешт є рахунком для виплати заробітної плати.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання сторони не з'явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржувана ухвала в повній мірі не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідачки про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення прав ОСОБА_1 накладенням арешту на грошові кошти та відсутність доказів, що грошові кошти, саме є коштами заробітної плати.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції погодитися не можливо, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Вказане вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2019 року (справа № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).
Без зазначення конкретних рахунків відповідача, арешт рахунків може зашкодити істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача та не забезпечить збалансованості інтересів сторін.
За положеннями ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та інше.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках, відповідачка посилалася на те, що рахунки відкриті в АТ «Ощадбанк» призначені для виплати заробітної плати, про що надала належні докази.
Так, з листа АТ «Державний ощадний банк України» від 25 квітня 2023 року №46/12-11/11674/2023БТ вбачається, що за результатами розгляду ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2023 року у справі № 487/1170/23 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , в тому числі на рахунку НОМЕР_1 (т.1 а.с.94).
Згідно довідки АТ «Ощадбанк» від 16 травня 2023 року №15-60 на картковий рахунок ОСОБА_1 для отримання заробітної плати і картковий рахунок з кредитним лімітом накладено арешт та проводити видаткові операції заборонено (т. 1 а.с.132).
Як вбачається з довідки АТ «Ощадбанк» від 04 серпня 2023 року №15/58 накладений арешт на рахунки ОСОБА_1 відкриті в АТ «Ощадбанк», зокрема, 393288450000026207510048183 (заробітна плата) (т. 2 а.с. 106).
Отже, наведене свідчить про те, що накладення арешту на рахунок відповідачки ОСОБА_1 , призначений для виплати заробітної плати, порушує конституційні права останньої.
За положеннями ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На вказане суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для скасування арешту на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_1 відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 , призначений для виплати заробітної плати.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках та скасування арешту на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_1 відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 (заробітна плата), накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2023 року у справі 2/487/1124/23.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках - задовольнити частково.
Скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відкритому в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 (заробітна плата), накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2023 року у справі № 487/1170/23.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Т.В. Крамаренко
Судді: В.І. Темнікова
Н.О. Тищук
Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року.