Справа № 303/7754/23
Іменем України
16 січня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В., з участю секретаря Савинець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 вересня 2023 року (у складі судді Монича В.О.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у серпні 2023 р.
Просила розірвати шлюб між нею, ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 жовтня 1990 р. виконкомом Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 12. За позивачем залишити прізвище « ОСОБА_3 ». Вирішити питання розподілу судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог указала, що 20 жовтня 1990 р. між нею і відповідачем було зареєстровано шлюб виконкомом Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 12. Шлюб із відповідачем виявився невдалим, спільне життя не склалося, разом не проживають, подружні відносини припинилися. Від цього шлюбу мають повнолітніх дітей.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05 вересня 2023 р. позов задоволено: шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 20 жовтня 1990 р., зареєстрований виконкомом Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 12, розірвано. На вимогу позивача після розірвання шлюбу залишено прізвище, набуте у шлюбі - « ОСОБА_3 ». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Суд виходив із того, що сторони не мають бажання зберегти сім'ю.
ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи;
-відповідач виступає проти розірвання шлюбу, оскільки вважає, що між подружжям можливе примирення і відповідно подальше збереження шлюбу;
-суд першої інстанції не надав сторонам строк для примирення, що є обов'язковим для можливості врегулювання стосунків.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
16 січня 2024 р. позивачем подано заяву про відмову від позову.
Указує, що в силу вимог ч.1 ст. 373 ЦПК України бажає відмовитися від позову.
Відмову від позову належить прийняти, рішення суду першої інстанції визнати нечинним, а провадження у справі закрити, з таких мотивів. Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Правові наслідки відмови від позову, визнання рішення нечинним і закриття провадження у справі (ст. 206 ЦПК) позивачу відомі та зрозумілі.
Інтереси позивача та інтереси держави не порушуються, тобто відмова є законною.
У контексті наведеного заява ОСОБА_2 про відмову від позову до ОСОБА_1 підлягає задоволенню як обґрунтована.
Керуючись ч.ч.1, 2, 3 ст. 206, ч.2 ст. 362, ст. 373, п.3 ч.1 ст. 374 ЦПК України, -
1.Відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 прийняти.
2.Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 вересня 2023 року визнати нечинним.
3.Провадження у цивільній справі № 303/7754/23 закрити.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
5.Повне судове рішення складено 23 січня 2024 р.
Судді: