Справа № 308/6187/20
1-кс/308/315/24
22 січня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
потерпілого ОСОБА_3 ,
представника потерпілих ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 у об'єднаному кримінальному провадженні за № 12020070000000090 від 06.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України та за № 22018070000000023 від 21.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.1 ст.362 Кримінального кодексу України, -
У провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 перебуває на розгляді об'єднане кримінальне провадження за № 12020070000000090 від 06.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України та за № 22018070000000023 від 21.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.1 ст.362 Кримінального кодексу України.
05.01.2024 представником потерпілих ОСОБА_10 подано заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_7 , оскільки потерпілих не довіряє головуючій судді ОСОБА_7 , така є упередженою та не безсторонньою при розгляді справи. Мотиви заяви про відвід зводяться до того, що суддя ОСОБА_7 досить тривалий час розглядає дане кримінальне провадження, однак досі не проведено підготовче засідання, така постановила ухвалу про об'єднання кримінальних проваджень без проведення судового засідання та повідомлення учасників про розгляд, не вручила та не надіслала вказану ухвалу сторонам. Крім того, вказує, що суддя ОСОБА_7 повинна була заявити собі самовідвід через наявність конфлікту інтересів, оскільки її батько ОСОБА_11 та батько обвинуваченої ОСОБА_12 - ОСОБА_13 протягом двадцяти років разом працювали в Закарпатській обласній прокуратурі, досі зустрічаються, мають спільні інтереси та спільні справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024, заява про відвід судді передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
Для надання пояснень з приводу заявленого відводу в судове засідання запрошувалася суддя ОСОБА_7 , але остання в судове засідання не з'явилася.
В судове засідання з'явився представник потерпілих адвокат ОСОБА_4 , заяву про відвід підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав, просив задовольнити.
В судове засідання прокурор не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Засобами електронного зв'язку подав заперечення на заяву про відвід, в яких вказав, що така є необґрунтованою та невмотивованою. Заява подана з тих же підстав з яких суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_14 постановлювалася ухвала про відмову у задоволенні судді ОСОБА_7 від 06.12.2023. Вказує, що відвід не містить належних та допустимих даних, які б свідчили про упередженість судді ОСОБА_7 при розгляді даної справи. Посилання потерпілих на те, що у позасудовий спосіб були об'єднані судові справи не знайшли свого підтвердження. Зазначив, що незгода з прийнятим процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу. На підставі наведеного просив відмовити в задоволенні заяви.
В судове засідання інші учасники справи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_15 засобами електронного зв'язку подав клопотання про проведення засідання без їх участі, просив відмовити в задоволенні заяви про відвід у зв'язку з її необґрунтованістю.
Крім того, від представника потерпілих ОСОБА_6 надійшло звернення до керівництва Ужгородського міськрайонного суду, ВРП, Офісу ГПУ та директора НАБУ.
Ознайомившись із змістом заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 статті 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до частини п'ятої статті 80 КПК України.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Заява про відвід мотивована тим, що суддя безпідставно затягує розгляд справи та не провела підготовче судове засідання, постановила ухвалу про об'єднання кримінальних проваджень № 12020070000000090 та № 22018070000000023 без проведення судового засідання та повідомлення учасників про розгляд від 08.07.2022, не вручила та не надіслала вказану ухвалу сторонам, а також дружні відносини її батька із обвинуваченим ОСОБА_8 .
Cтаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав, має на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії» важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
З матеріалів справи встановлено, що судові засідання по справі відкладались з об'єктивних підстав, зокрема, у зв'язку з зайнятістю судді в іншому процесі, неявкою осіб, які беруть участь у справі, перебуванням судді на лікарняному, в нарадчій кімнаті та іншими обставинами.
Щодо посилання представника потерпілих на позасудове, тобто без проведення судового засідання вирішення питання про об'єднання кримінальних проваджень № 12020070000000090 та № 22018070000000023 і як наслідок незаконне постановлення суддею ОСОБА_7 ухвали від 08.07.2022, то з цього приводу суд зазначає, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2022 у справі №308/4272/22 постановлено передати матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018070000000023 від 21.03.2018, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.1 ст. 362 КК України (єдиний унікальний номер судової справи: 308/4272/22) судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 для вирішення питання про об'єднання з матеріалами кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000090 від 06.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч.2 ст.358 КК України (єдиний унікальний номер судової справи: 308/6187/20), в одне провадження.
При цьому, в судовому засіданні за наслідками якого була постановлена вказана ухвала, крім інших учасників судового провадження брали участь потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 , які в судовому засіданні проти передачі матеріалів кримінального провадження до іншого складу суду для вирішення питання про об'єднання кримінальних проваджень не заперечували.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 08.07.2022 у справі №308/6187/20 постановлено кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22018070000000023 від 21.03.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.1 ст. 362 КК України, об'єднання в одне провадження з кримінальним провадженням, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000090 від 06.04.2020 по обвинуваченню ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч.2 ст.358 КК України. Присвоєно об'єднаному кримінальному провадженню номер № 308/6187/20. Крім того, вказаною ухвалою призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12020070000000090 від 06.04.2020.
Суд також звертає увагу, що в судовому засіданні за наслідками якого була постановлена вказана ухвала, крім інших учасників судового провадження, брав участь представник потерпілих ОСОБА_6 , який в судовому засіданні висловлював свою думку, зокрема щодо призначення судового розгляду.
Отже, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючого судді при розгляді справи, оскільки наведені потерпілою обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, а є лише власними припущеннями.
У заяві про відвід не наведено фактів прояву головуючим суддею ОСОБА_7 поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у розгляді кримінального провадження, в межах якого подано заяву про відвід.
Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу головуючого судді в ході розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було.
Крім того, у заяві про відвід судді представником потерпілих акцентується увага на допущені по справі процесуальні порушення головуючим суддею. Однак суд, що розглядає заяву про відвід, не є судом апеляційної інстанції і не має права надавати будь-яку юридичну оцінку процесуальним діям головуючого судді.
Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді, серед яких немає заявлення відводу з причин непогодження сторони у справі з процесуальними рішеннями, що їх приймає суд під час розгляду справи по суті. Суд зобов'язаний, при винесенні рішення по справі, оцінити усі докази у справі у їх сукупності з точки зору належності, допустимості та взаємозв'язку. Усі недоліки судового розгляду та порушення норм діючого законодавства, якщо такі мали місце, можуть бути викладені стороною в апеляційній скарзі на кінцеве рішення у справі, якщо таке рішення не влаштує сторону процесу.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст.ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст. 75 КПК України виключають участь судді у кримінальному провадженні.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не наведено підстав, визначених ст.ст.75,76 КПК України для відводу слідчого судді та не надано доказів упередженості або особистої заінтересованості та упередженості судді, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 слід відмовити.
Окрім того, щодо поданого звернення представника потерпілих ОСОБА_6 до керівництва Ужгородського міськрайонного суду, ВРП, Офісу ГПУ та директора НАБУ суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд таких звернень не входить до кола питань, які вирішуються суддею при розгляді заяви про відвід. Однак, роз'яснює, що заявник не обмежений звернутись із даним зверненням в загальному порядку до суб'єктів, яким адресоване дане звернення.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 у об'єднаному кримінальному провадженні за № 12020070000000090 від 06.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України та за № 22018070000000023 від 21.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.1 ст.362 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 24 січня 2024 року о 16 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1