Єд. унік. № 243/6178/23
Провадження № 3/243/33/2024
Іменем України
23 січня 2024 року
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 509478 від 19.10.2023 року зазначено, що 19.10.2023 року о 10 годині 04 хвилин, в м. Слов'янськ, по вул. Торгова, біля будинку № 60, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi L 200 н/з НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ, що підтверджується висновком № 72 від 19.10.2023 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонений.
В судове засідання, призначене на 23.01.2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення за допомогою SMS. Причини неявки суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався, письмових пояснень чи заперечень до суду не надавав.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з'явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, на підтвердження факту знаходження водія ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, особою, уповноваженою на складання протоколів, до матеріалів справи доданий висновок КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ № 72 від 19.10.2023 року.
Разом з тим, із змісту вказаного вище висновку вбачається, що в результаті огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак сп'яніння не має.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
На підставі вивчення та оцінки всіх наявних доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков