Іменем України
23 січня 2024 року м. Кропивницький
справа № 405/6135/23
провадження № 22-ц/4809/278/24
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2023 року у складі судді Шевченко І. М. і
Короткий зміст позовної заяви
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що з 06.04.2013 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після укладення шлюбу, сторони проживали разом, однак, після певного періоду часу вони почали проживати окремо.
Спільне життя ОСОБА_1 з відповідачем не склалось, у зв'язку із різними поглядами на сімейне життя, а на цьому підгрунті між позивачем та відповідачем втрачено взаєморозуміння та почуття любові один до одного.
На момент звернення до суду з позовом, спільне господарство сторонами не ведеться, а шлюб набув формальних ознак.
Позивач вважала, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме її законним інтересам, а тому звернулась до суду з позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 06 квітня 2013 року, актовий запис № 475, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 1 073,60 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що подружжя проживає окремо, шлюбні відносини припинені, позивач наполягає на розлученні, відповідач заперечень проти розірвання шлюбу не надав, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу, так як подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2023 року та направити судову справу за підсудністю на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права, адже дана справа не була підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда, а за територіальною юрисдикцією (підсудністю) мала розглядатись Кіровським районним судом м. Кіровограда.
Крім того, судом першої інстанції було грубо порушено процесуальні права відповідача, адже він був позбавлений можливості подати свої заперечення проти розірвання шлюбу, клопотання про дання строку на примирення та зупинення провадження у справі, пояснення, внаслідок неналежного його повідомлення про час та місце розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку.
Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою (підозра на COVID-19).
При цьому, посилаючись на неможливість прибути в судове засідання, відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив, що «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Враховуючи, що відповідачем на надано доказів на пітвердження обставин, викладених в клопотанні про відкладення розгляду справи,ОСОБА_2 реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, його явка в судове засідання не є обв'язковою, та, зважаючи на межі та строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції (статті 367, 371 ЦПК України), суд не визнає наведені відповідачем причини неявки в судове засідання поважними, а тому клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Від адвоката Крушинської А. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшло клопотання, в якому вона просить розглянути справу без участі позивача.
Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 30 хвилин 16 січня 2024 року, не з'явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що з 06.04.2013 сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Обґрунтовуючи підстави апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Матеріалами справи підтверджується, що в серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 (а с. 1-3).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2023 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено судове засідання на 09 годину 40 хвилин 01 листопада 2023 року (а. с. 31).
Доказів вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та судової повістки, матеріали справи не містять.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки повідомлення у додатком «Viber» щодо документу «Виклик до суду цив_админ з НП» на 01.11.2023 9:40:00 по справі № 405/6135/23 (2/2405/1004/23) від 10.10.2023 сформоване 10.10.2023 15:20:23 одержувачу ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_1 доставлено 10.10.2023 15:44:09 (а. с. 37).
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 подав заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не був належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц (провадження № 61-21638 св 19).
Таким чином, суд першої інстанції порушив право ОСОБА_2 знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Правила підсудності у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті (стаття 23 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказаною нормою визначено загальні правила підсудності, які визначають компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача.
Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність).
Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу.
Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Згідно частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Частиною 16 статті 28 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно пункту першого частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Предметом спору у справі, що переглядається, є розірвання шлюбу, укладеного між сторонами.
Згідно наданої позивачем копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15-16), що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Дарницького районного суду м. Києва.
В позовній заяві позивач зазначила, що останнім відомим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Ленінського районного суду м. Кіровограда.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_4 подала до суду позов за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), а при вирішенні питання про підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, необхідно керуватися загальними приписами ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
20 вересня 2023 року Ленінським районним судом м. Кіровограда було отримано відповіді на запит про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від УДМС у України в Кіровоградській області, в яких зазначено, що відповідач з 18.12.2002 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 32-33).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2023 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено судове засідання на 09 годину 40 хвилин 01 листопада 2023 року (а. с. 31).
Однак, 26 вересня 2023 року на адресу суду першої інстанції від Відділу реєстрації місця проживання особи Управління державної реєстрації Департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького надійшли довідки № 017554/1 та № 017558/1 про реєстрацію місця проживання особи, в яких зазначено, що місце проживання ОСОБА_2 з 26.07.2021 і по теперішній час зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 34-35 на звороті), що територіально відноситься до Фортченого (Кіровського) району м. Кропивницького.
З огляду на викладене, справа підсудна Кіровському районному суду м. Кіровограда за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_2 .
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, що виник між сторонами, суд першої інстанції в порушеня норм процесуального законодавства розглянув справу з відсутності доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
За приписами статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Враховуючи, що справа підсудна Кіровському районному суду м. Кіровограда за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_2 , який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та з об'єктивних причин не міг заявити про непідсудність справи Ленінському районному суду м. Кіровограда, в апеляційного суду наявні правові підстави для застосування частини першої статті 378 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2023 року скасуванню, а справа направленню на розгляд за встановленою законом підсудністю, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, до Кіровського районного суду м. Кіровограда.
Щодо судових витрат
Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюватиметься тим судом, який ухвалюватиме остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2023 року скасувати, справу направити за встановленою законом підсудністю до Кіровського районного суду м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник