Справа № 466/11459/23
Провадження № 2/466/608/24
(заочне)
23 січня 2024року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
з участю секретаря Мошовської М.-О.П.
справа №46611459/23; 2/466/608/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -
встановив:
31.10.2023 Львівська міська рада, яка знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок,1, звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (Код ЄДРГІОУ 04055896, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610166300:01:002:1032 за адресою: АДРЕСА_3 без правовстановлюючих документів у розмірі 112 204,82 грн; стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту містобудування Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 34857473, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму сплаченого судового збору у розмірі 2684.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2023 року №348706398 ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0759 га кадастровий номер 4610166300:01:002:1032. для виробничих потреб на підставі договору оренди № 35 від 11.01.2011 року. Строк дії договору оренди до 31.12.2020 року.
Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 24.05.2023 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та встановлено, що-Відповідач фактично використовує земельну ділянку площею 0,0759 га, кадастровий номер 4610166300:01:002:1032 за адресою: АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлової будівлі.
Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата ( ст. 14.1.72 ПК України).
Таким чином, відповідач продовжує фактично користуватись земельною ділянкою без плати за землю.
Відповідач впродовж 2020-2023 років використовує земельну ділянку без правових підстав, орендну плату не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення та обслуговування складу.
З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігають у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов'язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а тому Львівська міська рада звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 02.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник позивач Львівської міської ради Гузюк Н.І. в судове засідання не з'явилась, на адресу суду подала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610166300:01:002:1032) площею 0,0759 га належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об'єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам.
Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі ( постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2.060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.202.1 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19. '
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002039942023 від 02.10.2023 (додається), дата державної реєстрації земельної ділянки -- 17.03.2004, Відтак, земельну ділянку сформовано з 17.03.2004.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» Львівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, в тому числі і Брюховицької селищної ради.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради діяльність Брюховицької селищної ради.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2023 року № 348706398 ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0759 га кадастровий номер 4610166300:01:002:1032. для виробничих потреб на підставі договору оренди № 35 від 11.01.2011 року. Строк дії договору оренди до 31.12.2020 року.
Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 24.05.2023 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та встановлено, що-Відповідач фактично використовує земельну ділянку площею 0,0759 га, кадастровий номер 4610166300:01:002:1032 за адресою: АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлової будівлі.
Ухвал Львівської міської ради про надання дозволу на виготовлення чи затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку- площею 0,0759 га з кадастровим номером 4610166300:01:002:1032 та надання її в оренду Відповідачу для обслуговування нежитлової будівлі не приймалося.
За результатами зазначеного обстеження Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки від 24.05.2023 року № 207 та вимогу від 20.07.2023 №2412-вих-89919, які скеровувались на адресу Відповідача.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2023 № 348706393 право власності на: Будівлю площею 277.8 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2251751746101) за адресою; АДРЕСА_3 перебуває в приватній власності у Відповідача. Підставою для державної реєстрації є договір дарування від 17.12.2020 року №2605. Дата державної реєстрації 17.12.2020 року.
Відтак, Відповідач є фактичними користувачем земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:01:002:1032 за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата ( ст. 14.1.72 ПК України).
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За змістом ст. ст. 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю чи споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Отже, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв'язку з користуванням відповідачем нерухомого майна презюмується його користування спірною земельною ділянкою.
З вищезазначених положень випливає, що із виникненням права власності на об'єкт нерухомості, власник такого об'єкту не звільняється від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом цим, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є ані власниками, ані постійним землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб'єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК України).
Таким чином, відповідач продовжує фактично користуватись земельною ділянкою без плати за землю.
Відповідач впродовж 2020-2023 років використовує земельну ділянку без правових підстав, орендну плату не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення та обслуговування складу.
З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігають у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов'язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, у постанові Верховного Суду від 12.04.2019 року у справі № 922/981/18.
Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.10.2023 № НВ - 9929019802023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610166300:01:002:1032) становить 1 551 883 грн.
Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.01.2021 року по - 30.09.2023 року.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.
Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018року.
Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).
Відповідно до п. п. 7.5.1 Розділу 7 Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6 - 7.16 цього Порядку.
Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,0759 га (кадастровий номер 4610166300:01:002:1032) за адресою: АДРЕСА_3 за період з 01.01.2021 року по 30.09.202.3 року становить 112 204,82 грн. (копія розрахунку додається).
Листом управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради від 02.10.2023 № 4-2201- 13143 повідомлено, що від ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 до бюджету Львівської МІГ надходжень з плати за землю (орендна плата за землю/земельний податок) не було.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області від 25.08.2023 №1.8-26780-2412 інформація про право власності чи оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 4610166300:01:002:1032, площею 0,0759 АДРЕСА_3 громадянкою ОСОБА_1 відсутня.
Щодо права позивача звертатись з позовом, згідно зі ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпоряджання об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Львова, як власник спірних земельних ділянок делегує Львівській міській раді повноваження щодо здійснення щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Згідно з положенням ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участю держави у форматуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),
Згідно зі ст. ст. 10, 265 ПК України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Львівської міської ради недоотримав значну суму коштів, яку мав би отримати від передачі земельної ділянки в оренду Відповідачу.
Ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси місцевого самоврядування. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
Згідно ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) є територіальна громада в особі позивача.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що у позовні вимоги слід задовольнити.
Вирішуючи даний позов, суд також вирішує питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, та в зв'язку із задоволенням позову вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача суму судового збору в розмірі 2684грн. 00коп, сплаченого позивачем про поданні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (Код ЄДРГІОУ 04055896, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610166300:01:002:1032 за адресою: АДРЕСА_3 без правовстановлюючих документів у розмірі 112 204,82 грн (сто дванадцять тисяч двісті чотири гривні вісімдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту містобудування Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 34857473, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Позивач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, місце знаходження за адресою: м. Львів, по. Ринок,1;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова