Справа № 420/14952/23
23 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити позивачу у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по грудень 2015 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Військовій академії (м. Одеса). Водночас, в період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року, нарахування грошового забезпечення відповідачем йому здійснювалося не в повному обсязі, а саме було невірно нараховано, а внаслідок чого не у повному розмірі виплачено індексацію грошового забезпечення, зокрема, без врахування базового місяця для її нарахування - січень 2008 року.
Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 18.07.2023 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
11.08.2023 року від Військової академії (м. Одеса) надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що ним було вірно визначено розмір індексації позивача за оскаржуваний ним час у відповідності до норм законодавства, що діяло у відповідний період.
Відповіді на відзив та, відповідно, заперечень на неї, сторонами до суду надано не було.
Ухвалою суду від 04.09.2023 року провадження у справі №420/14952/23 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та у подальшому було поновлено 19.01.2024 року.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 , зокрема, у період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року проходив службу в Військовій академії (м. Одеса).
Відповідно до витягу із наказу начальника Військовій академії (м. Одеса) від 10.10.2019 року №213 позивача з 10.10.2018 року було виключено зі списків особового складу Військової академії та знято з усіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року у справі №420/2219/23 визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Водночас, позивач вважає, що при звільненні йому не було здійснено нарахування та виплату у повному обсязі індексації грошового забезпечення також за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року, а саме із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Як вбачається з наданої позивачем довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , відомості з якої не заперечувались відповідачем під час розгляду справи, позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, зокрема, у червні 2009 року, з грудня 2009 року по серпень 2010 року, з лютого 2011 року по серпень 2012 року, з травня 2014 року по грудень 2015 року.
Разом з тим, у вищевказаній довідці не зазначено базовий місяць, який був використаний відповідачем для нарахування та виплати вказаної індексації позивачу у період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо застосування базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за спірний період, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно статей 1 та 2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до положень ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст. 2 Закону №1282-ХІІ).
Згідно ст. 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (Законом України №911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни до ч.1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та цифри "101" замінено цифрами "103").
Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).
Як було зазначено вище, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток.
Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Аналізуючи вищевказане суд зазначає, що правове регулювання виплати індексації визначає конкретну умову - перевищення порогу індексації величиною індексу споживчих цін, через яке виникає право на щомісячне отримання суми індексації у складі грошового забезпечення до настання обставин у вигляді зростання грошового доходу, через що виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації (тобто, повторне зростання грошового забезпечення). З огляду на вказане, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від їх форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України Порядку №1078.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі №9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року по справі №240/4911/18 та 07.08.2019 року по справі №825/694/17.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Разом з тим спірним в межах даної справи є питання визначення відповідачем базового місяця - січень 2008 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року.
Згідно п.4 Порядку №1078 (у редакції, що діяла до 15.12.2015 року) індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Згідно п.5 Порядку №1078 у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв'язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015 року) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналіз редакцій норми пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє дійти висновку, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, зокрема, у червні 2009 року, з грудня 2009 року по серпень 2010 року, з лютого 2011 року по серпень 2012 року, з травня 2014 року по грудень 2015 року.
При цьому сторонами у справі не заперечувалось, що індексація грошового забезпечення позивача в зазначені у довідці періоди нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 без застосування базового місяця - січень 2008 року.
Задля визначення поняття складових грошового забезпечення або грошового доходу в контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року (далі - Постанова №1294) (у редакції, що діяла станом на 04.10.2015 року) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Варто зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року, що підлягає застосуванню лише з 01.12.2015 року, було внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких запроваджено єдиний підхід при проведенні індексації грошових доходів населення.
Враховуючи, що згідно п. 5 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015 року) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, то вже з 01.12.2015 року діє інша редакція п.5 Порядку №1078, яка передбачає, що у разі підвищення саме тарифних ставок (окладів) осіб, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося зростання грошових доходів населення, у тому числі й військовослужбовців (за рахунок постійних складових грошового забезпечення), то після прийняття Постанови №1013 в редакції, яка почала застосовуватися з 01.12.2015 року, базовим місяцем є місяць, у якому відбулося підвищення саме тарифних ставок або окладів, а не будь-якої постійної складової заробітної плати.
Варто підкреслити, що відповідно до п.1 Постанови №1013 передбачалось підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців, а тому з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації з 01.12.2015 року, починаючи з 01.01.2018 року і включно до 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з 01.12.2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
З цього приводу суд також не приймає до уваги твердження відповідача у відзиві, що внаслідок прийняття Постанови №1078 базовим місяцем для нарахування та виплати індексації позивачу з 01.01.2018 року по 31.12.2015 року має бути визначено січень 2016 року.
Разом з тим суд наголошує на тому, що позивачем під час розгляду справи не надавалась інформація, а також докази на її підтвердження, щодо будь-яких змін складових його грошового забезпечення під час проходження ним військової служби у період з 01.01.2018 року по 31.12.2015 року.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що січень 2008 року не може бути базовим місяцем при нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2008 до 01.12.2015 року, оскільки у вказаний період підставою для проведення індексації було підвищення грошового забезпечення за рахунок будь-яких його складових, що не мали одноразового характеру, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 року до 01.12.2015 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року, задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року, суд зауважує наступне.
Як вже було встановлено судом вище, з прийняттям Постанови №1013 від 09.12.2015 року, було змінено порядок проведення індексації, який почав застосовуватися з 01.12.2015 року, через що зміна базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення залежала від підвищення посадових окладів.
Враховуючи той факт, що з 01.01.2018 року і включно до 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювались, то базовим місяцем для розрахунку індексації в період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року є січень 2008 року.
Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідач нарахував та виплатив (чого не заперечувалось ним під час розгляду даної справи) позивачу індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року у розмірі 1 027,99 грн. без урахування базового місяця - січень 2008 року.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що права та інтереси позивача в цій частині адміністративного позову підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, із застосуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Разом з цим слід зазначити, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року по справі №400/1118/21 та, з огляду на типовість спірних правовідносин, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню у цій справі
Отже для належного захисту прав та інтересів позивача в цій частині позовних вимог суд вважає за необхідне зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити позивачу у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по грудень 2015 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/14952/23 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року із застосуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити позивачу у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький