Справа № 420/2090/24
23 січня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 січня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій представник позивача просить суд:
прийняти позовну заяву та розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 04.07.2022 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 04.07.2022 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
В додатки до позовної заяви надана заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якій позивач зазначає, що після надання Верховним Судом для юридичної практики правових висновків щодо нарахування та виплати з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченою Постановою №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», викладених у постанові від 08.11.2022 року по справі №420/2473/22, у позивача виникла об'єктивна можливість звернення до суду з дійсним позовом саме з тих підстав, що у постанові №713 не було зрозуміло визначено право пенсіонера на перерахунок його пенсії. У своїй практиці Свропейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36). ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»). Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Розглянувши матеріали позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому з 01.03.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром грошового забезпечення з урахуванням індексації.
Позов у даній справі поданий 18.01.2024 року, позовні вимоги заявлені після спливу шестимісячного строку зі спірної дати.
Будь-яких причин пропуску строку звернення до суду в цій частині позовних вимог позивачем у позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, а судом із матеріалів адміністративного позову не вбачається даних стосовно того, чи існують поважні причини, якщо строк був пропущений.
Також наразі з матеріалів позовної заяви вбачається, що спірний перерахунок пенсії проведено 03.05.2023 року, отже про порушення свого права позивач мав дізнатися починаючи з 01.06.2023 року, коли отримав пенсію із обмеженням максимальним розміром, тому шестимісячний строк закінчився 01.12.2023 року.
Конкретних поважних причин пропуску строку, що мали непереборний характер, позивач не наводить та не вказує на їх наявність.
В частині позовних вимог про виплату доплати до пенсії за Постановою Кабміну України №713 від 14.07.2021 року суд зазначає наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі №826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Верховний Суд у постанові від 02.03.2021р. у справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як зазначає відповідач у листі від 28.11.2023 року, перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №420/7548/21 був проведений 16.09.2021 року, щомісячна доплата до пенсії згідно Постанови №713 відсутня, оскільки розмір пенсії позивача зріс більше, ніж на 2000грн. (відповідь на заяву, що надійшла 30.10.2023 року).
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати йому з 04.07.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2023 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром.
Позов у даній справі поданий 18.01.2024 року, тобто позовні вимоги за період з 18.07.2023 року по 18.01.2024 року заявлені у межах строку, передбаченого приписами ч.2 ст.122 КАС України.
На такій позиції наголосив П'ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 17.10.2023 року у справі №420/20417/23 та від 24.10.2023 року у справі №420/19268/23, погодившись із висновком суду першої інстанції, що в іншій частині вимог строк позивачем пропущений.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії за період з 04.07.2022 року по 17.07.2023 року заявлені після спливу шестимісячного строку зі спірної дати, оскільки про порушення свого права позивач мав дізнатися не пізніше 01.09.2022 року, коли отримав пенсію за серпень 2022 року без доплати, передбаченої Постановою №713, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду, що відбувся 04.07.2022 року.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк протягом часу з 04.07.2022 року до 17.07.2023 року, а також поцікавитись розміром своєї пенсії та її складовими до 01.11.2023 року (дата звернення позивача до відповідача із заявою від 29.10.2023 року), на яку отримано відповідь від 08.12.2023 року.
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.
В поданих матеріалах відсутні пояснення та докази, щодо конкретних обставин, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, а також високу вирогідність того, що він не мав можливості отримати інформацію про складові своєї пенсії до дати звернення із запитом - 01.11.2023 року (дата надходження його заяви до відповідача).
Посилання на ознайомлення з постановою Верховного Суду у справі №420/2473/22 не є свідченням того, що позивач, не отримавши спірної доплати починаючи з вересня 2022 року, не мав можливості звернутися до суду з об'єктивно непереборних обставин та поважних підстав.
Суд зазначає, щоправові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.
Щодо посилань позивача на обставину введення в Україні воєнного стану суд їх до уваги не приймає, оскільки Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22). Воєнний стан наразі триває, що не завадило зверненню позивача до суду з позовом (з пропуском строку в частині позовних вимог).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не є поважними, а подана заява про поновлення строку не містить зазначення поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (в частині позовних вимог).
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про зобов'язання виплатити пенсію з 01.03.2023 року без обмеження максимальним розміром із зазначенням інших причин поважності його пропуску та підтверджуючих доказів;
- заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин поважності його пропуску стосовно доплати до пенсії за Постановою Кабміну України №713 від 14.07.2021 року за період з 04.07.2022 року по 17.07.2023 року року включно та підтверджуючих доказів.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві (ч.6 ст.169 КАС України).
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Аракелян