Справа № 569/17344/23
1-кс/569/308/24
10 січня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України,-
Старший слідчий СУ ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із погоджено прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023180000000121 від 01.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропної речовини амфетамін яка відповідно до списку 2 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, а також психотропної речовини, яка відповідно до списку 2 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи умисно, за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 08 години 29 хвилин 26 вересня 2023 року, тобто до часу проведення обшуку, незаконно придбав та зберігав без мети збуту у гаражному приміщенні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , психотропну речовину амфетамін у особливо великих розмірах загальною масою 15,29896 г.
Так, в період часу з 08 години 29 хвилин до 11 години 20 хвилин 26 вересня 2023 року, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції виявлено та вилучено:
- психотропну речовину, обіг якої обмежено, а саме амфетамін, масою 0,01996 г, у вигляді нашарувань речовин білого кольору на смужці металевої фольги, на двох пластикових картках та на металевому шпателі;
- пакет з речовиною у вигляді порошку та грудочок білого кольору із жовтуватим відтінком, яка містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, масою 0,042 г;
- пластикову банку білого кольору з порошкоподібною речовиною білого кольору із жовтуватим відтінком, яка в своєму складі містить психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін у особливо великих розмірах, масою 15,237 г.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у особливо великих розмірах без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України.
Крім того, ОСОБА_5 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння, зберігання бойових припасів, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576 (зі змінами від 31.01.2018), у невстановлену досудовим розслідуванням дату, місце та час, але не пізніше 08 години 29 хвилин 26 вересня 2023 року, тобто до часу проведення обшуку, придбав шляхом привласнення знайденого та зберігав у гаражному приміщенні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , бойові припаси, а саме:
- універсальну ручну гранату DM-51A2 (DM-Deutsches Modell, тобто «німецька модель»), яка відноситься до категорії бойових припасів;
- корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 (споряджених зарядом вибухової речовини) та два засоби підриву (підшивачами), уніфікованими запалами дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та запал дистанційної дії типу УЗРГМ, є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5; при конструктивному поєднанні корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та запал дистанційної дії УЗРГМ є оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, які відносяться до категорії бойових припасів та придатні для здійснення вибуху;
- 154 боєприпаси вогнепальної стрілецької зброї, з них 131 проміжний бойовий патрон калібру 5,45х39 мм з кулями із сталевим осердям (7Н6, 7Н6М) зразка 1974 р., 22 проміжні бойові патрони калібру 5,45х39 мм з кулями із збільшеною пробивною здатністю (7Н10, 7Н10М) зразка 1992 р та 1 проміжний бойовий патрон калібру 5,45х39 мм з трасуючою кулею «Т» (7Т3, 7Т3М) зразка 1974 р.
Вказані бойові припаси ОСОБА_5 , незаконно зберігав за місцем проживання до 08 години 29 хвилин 26 вересня 2023 року, тобто до моменту проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого дані бойові припаси вилучені працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Також, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР від 18 листопада 1997 року, переслідуючи корисливий мотив, у період з невстановленого досудовим розслідуванням часу до моменту початку проведення обшуку о 08 години 29 хвилин 26 вересня 2023 року, за місцем свого проживання, у гаражному приміщенні адресою: АДРЕСА_1 , зберігав бурштин у сировині та бурштин пресований у декоративних елементах, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, який відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР від 18 листопада 1997 року, Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року, відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, природного походження, загальною масою 1753,04 г (1,75304 кг), ринкова вартість якого станом на 26.09.2023 становить 8452,57 грн. без ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, а саме: незаконному придбанні та зберіганні бурштину, законність якого не підтверджується відповідними документами.
27.12.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сарни, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним зважаючи на те, що ОСОБА_5 згідно відомостей досудового розслідування має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім цього, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому усвідомлюючи покарання, яке може настати при визнанні його винним у вчинені інкримінованих йому злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також встановлено, що Сарненським районним судом розглядаються кримінальні провадження: №12017180200000363 від 30.03.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, а також №12022186200000076 від 09.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Зокрема підозрюваний ОСОБА_5 , був належно повідомлений про виклик до слідчого для проведення слідчих дій на 28.12.2023 року та про розгляд клопотання в Рівненському міському суді про застосування до нього запобіжного заходу на 04.01.2024, однак на вказані дати не прибув та не повідомив про причини неявки.
Окрім цього, слідчим суддею Рівненського міського суду ОСОБА_1 , 04.01.2024 року винесено ухвалу про привіт підозрювано ОСОБА_5 , для розглдяу клопотання про застосування запобіжного заходу.
- незаконно впливати на та інших підозрюваних (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 шляхом погроз, умовлянь, чи іншим чином може впливати на них з метою їх відмови від давання показань або дачі необ'єктивних чи вигідних для нього показань.
При з'ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу:
- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме передбачає максимальну міру покарання у виді семи років позбавлення волі та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, який являється працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою - неможливе.
При цьому орган досудового розслідування враховує те, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, а саме таких, як особисте зобов'язання та/або домашній арешт неможливо у зв'язку з тим, що останній, діючи умисно, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів.
Тому, враховуючи суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі та який перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення та запобігання подальшої злочинної діяльності.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 , заперечив з приводу задоволення клопотання. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023180000000121 від 01.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 309 КК України.
27.12.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сарни, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він раніше не судимий, розлучений, має двох неповнолітніх дітей, працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 ,обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 ,може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України
Окрім цього, слідчим суддею Рівненського міського суду 04.01.2024 року винесено ухвалу про привіт підозрювано ОСОБА_5 , для розглдяу клопотання про застосування запобіжного заходу.
- незаконно впливати на та інших підозрюваних (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 шляхом погроз, умовлянь, чи іншим чином може впливати на них з метою їх відмови від давання показань або дачі необ'єктивних чи вигідних для нього показань.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 ,обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, а саме до 10.03.2024 року.
Утримувати ОСОБА_5 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 10.01.2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 10.03.2024 року.
Одночасно визначити розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 584 000 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 10.03.2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1