ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/317/22
провадження № 2-зз/753/5/24
"09" лютого 2022 р. 9 лютого 2022 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Петренко М.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2008 року у справі № 2-4744/2007.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що вказаною ухвалою накладено арешт автомобіль ВАЗ-21150, 2005 року випуску, колір синій, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який 27 червня 2021 року був ним придбаний відповідно до договору купівлі-продажу та акту огляду реалізованого транспортного засобу у ОСОБА_2 , який надав довідку про виконання ним кредитних зобов'язань та передав заявнику вказаний автомобіль. Заявник вказує, що наявність накладеного арешту на автомобіль перешкоджає йому реалізувати правомочності власника майна і отримати свідоцтво про право власності. Вказує, що у застосуванні заходів забезпечення позову відпала необхідність, оскільки рішення суду фактично виконано, про що свідчить відсутність відомостей про ОСОБА_2 у реєстрі боржників та відсутність щодо нього виконавчих проваджень.
Заявник та учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час розгляду заяви повідомлялися у встановленому законом порядку, заявник подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Неявка учасників справи згідно з ч. 5 ст. 154 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2008 року в порядку забезпечення позову у справі у справі № 2-4744/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було накладено арешт на майно, а саме автомобіль ваз-21150 1499 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2008 року у справі № 2-4744/2007 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6 456,14 грн, в рахунок відшкодування оральної шкоди 500 грн. та судові витрати.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Як передбачено ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд може вжити заходи забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Заявник ОСОБА_1 не належить до числа осіб, які беруть участь у справі, у якій судом було вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна боржника.
Водночас за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20).
Отже, оскільки ОСОБА_1 не був учасником справи № 2-4744/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, під час розгляду якої вжито заходи забезпечення позову у виді арешту спірного майна, з урахуванням положень частини першої статті 158 ЦПК України заявник позбавлений можливості звертатися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Для нього чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.
За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову позову залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 січня 2024 року.
Суддя О.В. Якусик