16 січня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 28.08.2023, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка, Чернігівської області, проживаючого адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України у виді арешту на строк три місяці.
- за ч.4 ст.358 КК України у виді арешту на строк чотири місяці.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів ОСОБА_7 призначено покарання у вигляді арешту на строк чотири місяці.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком і за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 01.12.2020 ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі,
Вказаним вироком встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 у невстановлений досудовим слідством час в червні 2019 року перебуваючи за місцем проживання АДРЕСА_2 з метою підроблення посвідчення водія, для подальшого його використання, за допомогою мережі «Вайбер» надіслав невстановленій особі, тим самим посприяв підробці документів, свої анкетні дані, зразок особистого підпису та власне електронну фотокартку. Після цього невстановлена особа за невстановлених досудовим слідством обставин підробила посвідчення водія на ім'я ОСОБА_7 шляхом внесення його персональних даних, зображення особистого підпису та фотозображення на завідомо підроблений бланк посвідчення НОМЕР_1 ,та в подальшому збула його ОСОБА_7 для подальшого використання.
21.11.2019 приблизно о 14 год. 10 хв. ОСОБА_7 під час керування автомобілем «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2 по проспекту Маяковського, 20 в м. Києві, був зупинений екіпажем патрульної поліції, який пред'явив завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я, видаючи підробку за справжній документ, після чого був затриманий працівниками поліції.
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду змінити в частині визначення обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого. Постановити нову ухвалу, якою виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_7 - рецидив злочину. У решті вирок залишити без змін. Також просить дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд незаконно визнав обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 рецидив злочинів, оскільки інкриміновані йому кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Статтею 12 КК України, згідно зі змінами, внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII, встановлено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
Таким чином, передбачена п.1 ч.1 ст.67 КК України обставина, що обтяжує покарання, а саме рецидив злочинів, утворюється лише у разі вчинення кримінальних правопорушень у формі злочинів.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, які відповідно до ст.12 КК України належать до категорії кримінальних проступків.
Отже, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання у даному випадку не міг визнати рецидив злочинів обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки обвинуваченого засуджено за вчинення кримінальних проступків, тому колегія суддів вважає за необхідне виключити з вироку посилання на вказану обставину.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність зміни вироку знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 28.08.2023 щодо ОСОБА_7 змінити та виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_7 - рецидив злочинів.
В іншій частині вирок Деснянського районного суду м. Києва від 28.08.2023 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3