16 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/14162/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Березіній С.Ю.,
представника відповідачів - Перерви М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" до Головного управління ДПС в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Приватне підприємство "Джісіеквіпмент" (далі по тексту - ПП "Джісіеквіпмент" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області / відповідач-1) , Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України / відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Полтавській області та Державної податкової служби України щодо не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн,
- зобов'язати Головне управління ДПС в Полтавській області та Державну податкову службу України відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправні дії відповідачів, які виявились у не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки. Зазначив, що У зв'язку з декларуванням ПП "Джісіеквіпмент" за червень-серпень 2022 року у податкових деклараціях з податку на додану вартість від'ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, на підставі направлення від 24.10.2022 №3015 та наказу від 19.10.2022 №1739-П проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Джісіеквіпмент" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2022 року. За результатами перевірки складено акт №5647/16-31-07-01-02/32370556 від 07.11.2022 та внаслідок невірного заповнення Додатку 4 до уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601 відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 264 990 грн., а саме: за липень 2022 року: 44 375 грн. по Податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062; 220 615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601. Подальшою перевіркою податкової звітності платника податків, шляхом винесення додаткового податкового повідомлення-рішення №00043760701 за формою "В3" від 24.11.2022, враховано уточнюючий розрахунок від 06.09.2022 за №9174730601 при його складанні та контролюючим органом вказано на наявність права у ПП "Джісіеквіпмент" на отримання бюджетного відшкодування щодо: 44375 грн. за звітний (податковий) період за який подано декларацію 07.2022 (№ реєстрації в контролюючому органі 9158694062 від 13.08.2022). 220 615 грн. за звітний (податковий) період за який подано декларацію (№ реєстрації в контролюючому органі 9174730601 від 06.09.2022). Контролюючим органом за результатами перевірки було відновлено/збільшено реєстраційний ліміт ПП "Джісіеквіпмент" на суму 44 375 грн., який був отриманий підприємством, а суму 220 615,00 грн. в реєстраційний ліміт не включено, що порушує права позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
16.10.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив представника ГУ ДПС у Полтавській області та ДПС України на позов. У відзиві представник відповідача зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено за липень 2022 ПП "Джісіеквіпмент" подано податкову декларацію з ПДВ платника з липень 2022 (від 13.08.2022 року № 9158694062) згідно якої задекларовану до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суму ПДВ на 240939 гри. за звітний період червень 2022 року. До декларації з ПДВ платника за липень 2022 13.08.2022 подані додаток "Розрахунок сум бюджетного відшкодування ПП "Джісіеквіпмент" та додаток 4 "Заява про повернення сум бюджетного відшкодування на рахунок". В додатку 4 відображені такі показники: відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджети відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний період (ряд.20.2) з ПДВ за липень 2022 року в сумі (ряд.20.2.1) 240 939 грн. 06.09.2022 підприємством поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань і у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 06.09.2022 № 9174730601, яким збільшено задекларовану до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суму ПДВ а 264990 грн за звітний період червень 2022 та зменшено задекларовану до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суму ПДВ на 44 375 гри за звітний період липень 2022. При поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за липень 2022 року від 06.09.2023 № 9158694062, яким було збільшено задекларовану суму бюджетного відшкодування на 220 615 грн., на вказану суму було зменшено ліміт в СЕА ПДВ (коди запису відповідних операцій в СЕА ПДВ 2985964261,2985964262). У складі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань № 9174730612 від 06.09.2022 за липень 2022 подані додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування ПП "Джісіеквіпмент" та додаток 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок". В додатку 4 до уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 № 9174730601 відображені такі показники: відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене м податковій декларації за звітний період (ряд.20.2) з ПДВ за липень 2022 року в сумі (ряд.20.2.1) 461 554 грн. Тобто, у разі виправлення платником податків помилок у рядках поданої раніше декларації, тліло к чого збільшується раніше задекларована сума бюджетного відшкодування (ряд.20.2), у рядку 3 та додатку 4 які подаються у складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення) що відповідають даним колонки 6 рядка 20.2 уточнюючого рахунку, тобто додатки 3 та додатки 4 потрібно заповнювати на суму помилки. Виконуючи вимоги Розділу VI "Порядку заповнення уточнюючого розрахунку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21, у додатку 4 декларації ПП "Джісіеквіпмент" за липень 2022 повинна бути відображена сума 220615 грн., а не 461554 грн. Розбіжність між задекларованим показником додатку 4 до Декларації за липень 2022 та показником встановленим перевіркою становить 240939 грн (а.с. 84-85).
25.10.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог зазначаючи, що про правильність заповнення уточнюючої декларації з податку на прибуток свідчить бюджетне відшкодування зараховане на рахунок платника податків в сумі 196 564 грн. по податковій декларації за липень 2022 року, а різниця, яка була знята за результатами перевірки в подальшому була включена в податкову декларацію з ПДВ за грудень 2022 року в р.16.3 та відшкодована 03.03.2023 року. Тобто, не порушуючи вимог податкового законодавства з визначення податкових зобов'язань з ПДВ та їх декларування, Позивач, внаслідок протиправних дій Відповідача, позбавлений можливості розпоряджатися власними активами, вчасно реєструвати податкові накладні та, окрім того, піддається ризику нести відповідальність за гіпотетичне порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних пов'язане з цим. Таким чином, платник ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" наділений правом використовувати свій реєстраційний ліміт у сумі 220 615,00 грн. під час реєстрації в ЄРПН податкових накладних, збільшуючих розрахунків коригування (а.с. 157-159).
Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 194-195).
Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що ПП "Джісіеквіпмент" (код ЄДРПОУ 32370556) зареєстровано як юридична особа 05.04.2023, номер запису 1009571070024000748 (а.с. 8-9).
Основний вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
У період з 25.10.2022 по 31.10.2022 ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову перевірку ПП "Джісіеквіпмент" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки 07.11.2022 ГУ ДПС у Полтавській області складено Акт № 5647/16-31-07-01-02/32370556 (а.с. 29-64), за висновками якого встановлено порушення:
- пункту 200.1 абзац б), в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, наказу Міністерства Фінансів України № 21 від 28.01.2016 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" в наслідок чого завищено рядок 20.2 "Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню" на суму 264 990 грн декларації за липень 2022 року № 9158694062 від 13.08.2022 з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022,
- пункту 200.1, абзац б), в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, наказу Міністерства Фінансів України № 21 від 28.01.2016 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" в наслідок чого завищено рядок 21 "Від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду" на суму 264 990 грн, декларації за серпень 2022 № 9187473904 від 20.09.2022.
На підставі висновків Акту № 5647/16-31-07-01-02/32370556 ГУ ДПС у Полтавській області 24.11.2022 складено податкове повідомлення-рішення форми "В3" № 00043760701, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2022 року на поточний рахунок платника податку та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації № 9158694062 від 13.08.2022 за липень 2022 року на суму 44375 грн та по уточнюючому розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022 за липень 2022 року на суму 220615 грн, всього 264990 грн (а.с. 27-28).
Так, згідно вищевказаного рішення перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено завищення рядка 20.2 "Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню" на суму 264 990 грн декларації за липень 2022 року № 9158694062 від 13.08.2022 з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022. Підприємством порушено вимоги пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 3 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", внаслідок чого в додатку 4 за липень 2022 невірно відображена сума 46 1554 замість 264 990 грн.
28.06.2023 року листом за вихідним №13 ПП "Джісіеквіпмент" звернулося до ДПС України з проханням включити до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" суму 220 615,00 грн, оскільки контролюючим органом за результатами перевірки було збільшено реєстраційний ліміт на суму 44 375 грн, а суму 220 616 грн в реєстраційну суму не включено (а.с. 71).
Листом від 28.07.2023 № 25854/6/16-31-07-01-08 ГУ ДПС у Полтавській області повідомило ПП "Джісіеквіпмент", що за результатами перевірки складено акт №5647/16-31-07-01-02/32370556 від 07.11.2022 та внаслідок невірного заповнення Додатку 4 до уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601 відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 264 990 грн., а саме: за липень 2022 року:
- 44 375 грн. по Податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062;
- 220 615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601.
24.11.2022 винесено податкове повідомлення-рішення № 00043760701 за формою "В3" та враховано уточнюючий розрахунок від 06.09.2022 за № 9174730601 (а.с. 72-73).
04.08.2023 за вихідним №18 ПП "Джісіеквіпмент" у відповідь на лист від ГУ ДПС України в Полтавській області "Про надання інформації" за №25854/6/16-31-07-01-08 повідомило, що запит ПП "Джісіеквіпмент" від 28.06.2023 року не стосується порядку адміністрування податку на додану вартість, а його предметом є відновлення/збільшення реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" на суму 220 615,00 грн, право на отримання бюджетного відшкодування щодо якої було підтверджено в ході перевірки податкової звітності підприємства, а лист від 28.07.2023 року за №25854/6/16-31-07-01-08 не містить відповіді на предмет запиту та прохало для дотримання законних прав та інтересів платника податків відновити/збільшити реєстраційний ліміт ПП "Джісіеквіпмент" суму 220 615 грн (а.с. 74).
14.09.2023 на адресу ПП "Джісіеквіпмент" надійшов лист ГУ ДПС України в Полтавській області від 11.09.2023 за №29423/6/16-31-07-01-08 у відповідь на лист платника податків №18 від 04.08.2023 року, у якому повторно зазначено, що за результатами перевірки складено акт №5647/16-31-07-01-02/32370556 від 07.11.2022 та внаслідок невірного заповнення Додатку 4 до уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601 відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 264 990 грн., а саме: за липень 2022 року:
- 44 375 грн. по Податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062;
- 220 615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601.
24.11.2022 винесено податкове повідомлення-рішення № 00043760701 за формою "В3" та враховано уточнюючий розрахунок від 06.09.2022 за № 9174730601 (а.с. 75-76).
Позивач, вважаючи, що відповідачами протиправно не відновлено реєстраційний ліміт на суму 220 615,00 грн, звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно із пунктом 41.1 статті 41 ПКУ контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного податку, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
У підпункті 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що технічний адміністратор електронного кабінету - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Згідно з пунктом 2001.1 статті 2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Постановою КМУ №569 від 16.10.2014 року затверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі Порядок №569).
Згідно із пунктом 2 Порядку №569 електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Пунктом 4 Порядку № 569 встановлено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.
Пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Не враховуються в обрахунку показника еПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
еОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Показник еОвердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку.
Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
При цьому, пунктом 2001.9 статті 2001 ПК України визначено, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (еПеревищ), а сума, визначена пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу (еНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника еПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника еПопРах незалежно від значення показника еНакл, визначеного відповідно до пункту 200 1.3 цієї статті.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (еПеревищ).
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, статті 354 Митного кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою встановлення єдиного порядку надіслання податкових повідомлень-рішень платникам податків наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2015 № 1204, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 розділу II Порядку № 1204 контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку № 1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за такими формами:
В1 - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку;
В3 - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування;
В4 - у разі зменшення від'ємного значення суми ПДВ.
Згідно роз'яснення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відображення ППР за формами "В1", "ВЗ" та "В4" в показниках системи електронного адміністрування ПДВ (https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/511490.html) у разі подання платником податку податкової декларації з ПДВ (далі - декларація), в якій платник податку декларує суму до бюджетного відшкодування ПДВ (на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 декларації ) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (р. 20.2.2 декларації), показник SВідшкод збільшується на таку суму і, відповідно, зменшується показник SНакл.
При цьому показник SВідшкод підлягає коригуванню в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) за результатами перевірок контролюючих органів, що проводяться відповідно до ПКУ, шляхом зменшення показника SВідшкод відповідно до винесеного ППР за формою "В3" на дату його узгодження.
Одночасно відбувається відповідне збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на суму зменшеного бюджетного відшкодування по угодженим ППР за формою "В3".
Як випливає із податкового повідомлення-рішення форми "В3" від 24.11.2022 № 00043760701 ПП "Джісіеквіпмент" відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування за липень 2022 року на суму:
- 44 375 грн. по податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062;
- 220 615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601.
Таким чином, у зв'язку із відмовою ПП "Джісіеквіпмент" у бюджетному відшкодуванні на зазначену суму мав збільшитися реєстраційний ліміт СЕА ПДВ.
Крім того, як слідує з Акту № 5647/16-31-07-01-02/32370556 (а.с. 52) у Додатку 4 Декларації ПП "Джісіеквіпмент" за липень 2022 року повинна бути відображена сума 220 615 грн, а не 461 554 грн, розбіжність між задекларованим показником Додатку 4 до декларації за липень 2022 року та показником встановленим перевіркою становить 240 939 грн.
Однак, відповідачі ні у листах від 28.07.2023 № 25854/6/16-31-07-01-08 та від 11.09.2023 № 29423/6/16-31-07-01-08, ні у відзиві на позов не обгрунтовують правомірність не включення до реєстраційного ліміту СЕА ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" суми 220 615 грн, а лише посилаються на порушення позивачем Порядку заповнення уточнюючого розрахунку, при цьому, погоджуючись, що сума у додатку 4 декларації за липень 2022 року становить 220 615 грн.
Отже, в даному випадку податковий орган, не включаючи до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" суму 220 615 грн, з урахуванням наділення його виключними повноваженнями щодо внесення даних в СЕА ПДВ допускає протиправну бездіяльність, яка має наслідком порушення прав позивача на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на зазначену суму.
Суд погоджується з доводами представника ГУ ДПС у Полтавській області, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на центральному рівні ДПС України, при цьому, за вимогами Порядку № 569, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого показника з формули визначеної положеннями пункту 2001.3 статті 2001 ПК України.
Однак, при розгляді даної справи судом встановлено, що не включення до реєстраційного ліміту СЕА ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" суми 220 615 грн відбулося на підставі висновків Акту № 5647/16-31-07-01-02/32370556 ГУ ДПС у Полтавській області, а не у зв'язку із автоматичним визначенням системою електронного адміністрування ПДВ, що платником було допущено перевищення задекларованих зобов'язань, що призводить до автоматичного зменшення суми реєстраційного ліміту такого платника.
Так, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов'язків не повинно тягти за собою покладення на суб'єкта господарювання надмірних обов'язків або інших несприятливих наслідків.
Положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій яке має фундаментальне значення для правильності його застосування.
Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 119).
Позивач, з урахуванням принципу правової визначеності, має легітимні очікування на коректне відображення контролюючим органам сум в СЕА ПДВ на, які позивач має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За викладених обставин суд, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Полтавській області щодо не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн та зобов'язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС в Полтавській області відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства "Джісіеквіпмент " реєстраційний ліміт у сумі 220 615 грн та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" (код ЄДРПОУ 32370556, вул. Садовського, 14, м. Полтава) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м.Київ), Головного управління ДПС в Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Полтавській області щодо не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн.
Зобов'язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС в Полтавській області відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства "Джісіеквіпмент " реєстраційний ліміт у сумі 220 615 грн та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1342 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1342 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 січня 2024 року.
Суддя С.О. Удовіченко