Справа № 420/31286/23
22 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83А) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 14 листопада 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83А), в якій позивач просив:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.09.2023 №154750009409;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно до записів трудової книжки та зарахувати періоди роботи з 02.08.1985 по 21.02.1988 за Списком 1 у подвійному розмірі та призначити пенсію починаючи з 05.09.2023.
Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за правилами ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, проте рішенням Головного управління ПФУ в Чернігівській області позивачу було відмовлено у зарахуванні періоду трудової діяльності з 01.03.1988 по 06.07.1997 року, оскільки печатка в трудовій книжці не читається.
З даними діями Відповідача позивач не погоджується з огляду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Таким чином, на думку представника позивача, період роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 до страхового стажу Відповідачем має бути зарахований та слід призначити пенсію починаючи з 05.09.2023.
Щодо зарахування періодів роботи з 02.08.1985 по 21.02.1988 у подвійному розмірі, представник позивача зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці за вказаний період, позивач працював повний робочий день на підземних роботах у шахті.
Страховий стаж відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, період роботи з 02.08.1985 по 21.02.1988 повинні зараховуватись за Списком 1.
На виконання ухвали суду 28.11.2023 року від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Через канцелярію суду 30.11.2023 року від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.
Позивач, 05.09.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058. За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 30 років.
Згідно з наданих документів встановлено, вік заявника - 60 років, страховий стаж - 19 років 8 місяців 24 дні.
До страхового стажу не зараховано періоди:
- роботи з 01.09.1988 по 06.07.1997 відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки нечитабельна печатка у запису про звільнення;
- навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 оскільки у свідоцтві № 0092/2002 не зазначена форма навчання, що не відповідає вимогам п. 8 Порядку № 637.
Уточнюючих довідок на підтвердження вказаних періодів роботи на навчання, які передбачені Порядком № 637, Позивачем не надано.
Також на думку представника, безпідставною є вимога щодо зобов'язання зарахувати у подвійному розмірі період роботи на пільгових умовах за Списком № 1 з 02.08.1985 по 21.02.1988 з огляду на те, що відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за відповідною формою.
Уточнюючої довідки щодо підтвердження періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1 з 02.08.1985 по 21.02.1988, що передбачено п. 20 Порядку № 637, ОСОБА_1 на надано.
Через канцелярію суду 11.12.2023 року (вхід. № 44170/23) від Головного управління ПФУ в Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що 05.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказану заяву позивача було опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та прийнято рішення від 12.09.2023 № 154750009409 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Як зазначено в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.09.2023, пенсійний вік визначений статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ становить 60 років. Вік позивача 60 років. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону №1058-ІУ становить 30 років. Страховий стаж позивача становить 19 років 28 місяців 24 дні.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
До страхового стажу позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області правомірно не зарахований період навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 відповідно до свідоцтва № 0092/2002, оскільки в свідоцтві не зазначена форма навчання, що не відповідає п. 8 Порядку № 637. Крім того до страхового стажу позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області правомірно не зарахований період роботи з 01.09.1988 по 06.07.1997 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , оскільки на записі про звільнення печатка не читається. В рішенні Головного управління позивачу роз'яснено, що для зарахування до страхового стажу, періоду роботи 01.09.1988 по 06.07.1997 необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи, довідку про реорганізацію та за період навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 уточнюючу довідку з зазначенням форми навчання, які всупереч вимогам Порядку № 637 позивачем не надані.
Відповіді на відзиви до суду не надходили.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має трудову книжку серії НОМЕР_3 , дата заповнення 10.12.1985 року.
Судом встановлено, що 19.07.2023 року позивач вперше звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
Відповідно до розписки - повідомлення до заяви позивачем було надано: диплом про навчання, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим ПКМУ від 12.08.93 року № 637, заява про призначення/перерахунок пенсії, заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), паспорт, трудова книжка або документи про стаж.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області та прийнято рішення № 154750009409 від 26.07.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.
14.08.2023 року позивач повторно звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою № 7053 про призначення/перерахунок пенсії за віком, надавши до заяви: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим ПКМУ від 12.08.93 року № 637, за ява про призначення пенсії, інший документ та паспорт, що підтверджується розпискою-повідомленням.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управління ПФУ в Дніпропетровській області та 22.08.2023 року прийнято рішення № 154750009409 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю страхового стажу.
05.09.2023 року позивач втретє звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
Відповідно до розписки - повідомлення позивач надав: диплом про навчання, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим ПКМУ від 12.08.93 року № 637, заява про призначення/перерахунок пенсії, заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), паспорт, трудова книжка або документи про стаж.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області та 12.09.2023 року прийнято рішення № 154750009409 про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до вказаного рішення, до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 01.09.1988 року по 06.07.1997 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки на записі про звільнення печатка не читається;
- період навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 року відповідно до свідоцтва № 0095/2002, оскільки в свідоцтві не зазначена форма навчання, що не відповідає п. 8 постанови Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Для зарахування до страхового стажу:
- періоду роботи з 01.09.1988 року по 06.07.1997 року необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи, довідку про реорганізацію;
- періоду навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 необхідно надати уточнюючу довідку з зазначенням форми навчання.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови призначення пенсій за віком.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пп. 1.8., 1.9. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Суд встановив, що по досягненню 60 років, позивач неодноразово звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, проте йому було відмовлено.
Так, позивачу втретє рішенням Головного управління ПФУ в Чернігівській області було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, адже до страхового стажу не враховано: період роботи з 01.09.1988 року по 06.07.1997 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки на записі про звільнення печатка не читається; період навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 року відповідно до свідоцтва № 0095/2002, оскільки в свідоцтві не зазначена форма навчання, що не відповідає п. 8 постанови Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Страховий стаж становить 19 років 8 місяців 24 днів.
Дослідивши матеріали трудової книжки, суд доходить висновку, що підстави для не врахування пенсійним органом записів у трудовій книжки НОМЕР_3 щодо періоду роботи з 01.09.1988 року по 06.07.1997 року до страхового стажу позивача, є помилковими та належать відхиленню судом, з огляду на таке.
Так, дослідивши трудову книжку позивача НОМЕР_3 , суд встановив, що відповідно до запису 7: «Одесское ДСУ -22, 01.03.1988 принят токарем по 3 разряду в Балтское СУ-1 на основании приказа № 31-к от 29.02.1988», запис 8 « 01.12.1988, присвоен 4 разряд токаря на основании приказа № 154-к от 29.12.88», запис 9 « 06.07.1997, уволен с работы по собственному желанию, ст. 38 КЗоТ Украины на основании приказа № 41-к от 26.07.97».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 вказаної статті Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, пенсійним органом не враховано періоди роботи з 01.09.1988 року (правильна дата згідно із запису у трудовій книжці - 01.03.1988) по 06.07.1997 року, згідно з трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки на записі про звільнення печатка не читається.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, «Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на усіх робітників і працівників державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, тих, що пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.».
Згідно з п. 2.5. вказаної Інструкції, "У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де був здійснений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові - необхідну допомогу".
Аналіз наведених норм права доводить, що саме на роботодавця покладено обов'язок заповнення трудової книжки робітника, а тому позивач не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем покладених на нього обов'язків.
У свою чергу суд зазначає, що відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, твердження Головного управління щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача в Одеському ДСУ-22 (запис 7-9 трудової книжки) у зв'язку з нечитабельністю печатки підприємства є необґрунтованими та підлягають відхиленню у зв'язку з тим, що працівник не може нести відповідальність за внесені відомості роботодавцем до трудової книжки.
У свою чергу суд враховує, що у трудовій книжці позивача зазначені підстави внесення записів 7-9, також запис 9 про звільнення позивача містить підпис уповноваженої особи і печатку. За наявності інших підстав внесення записів у трудову книжку і дотримання інших вимог у заповненні трудової книжки, нечитабельність печатки не може слугувати безумовною підставою не зарахування періоду роботи 01.03.1988 по 06.07.1997 року до страхового стажу позивача.
За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем - Головним управлінням ПФУ у Чернігівській області безпідставно не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи за записами у трудовій книжці за номерами 7-9.
Тому, суд доходить висновку, що рішення Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 12.09.2023 №154750009409 в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно до записів трудової книжки є протиправним та належить скасуванню.
Також у оскарженому рішенні Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 12.09.2023 №154750009409 відповідачем не враховано періоду навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 року відповідно до свідоцтва № 0095/2002, оскільки в свідоцтві не зазначена форма навчання.
Але суд зазначає, що у позовній заяві позивач не наводить доводи на спростування цього висновку пенсійного органу.
У свою чергу стосовно не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 19.11.2001 по 25.01.2002 року відповідно до свідоцтва № 0095/2002, оскільки в свідоцтві не зазначена форма навчання, що не відповідає п. 8 постанови Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, суд зазначає, що такі дії відповідача є правомірними, адже як вже зазначалось судом, згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи до запровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також відповідних записів у ній, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки, відомості про нарахування заробітної плати та інші документи, що містять дані про періоди роботи.
Пунктом 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
З відзивів на позовну заяву вбачається, що позивачем не надавались уточнюючі довідки щодо форми навчання у спірний період.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що за відсутністю уточнюючих довідок у відповідача відсутні підстави для зарахування періоду навчання позивача до страхового стажу, а тому такі дії Головного управління є правомірними та здійснені на законних підставах та в межах наявних повноважень.
З наведених підстав суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.09.2023 №154750009409 є частково обґрунтованими та належать задоволенню частково в частині визнання протиправним та скасування цього рішення в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 .
В іншій частині оскаржуване рішення є правомірним та відсутні правові підстави для його скасування в цілому.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», внесені зміні до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1, зокрема, п.4.2 Порядку передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу та п.4.10. передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, враховуючи, що встановлені та з'ясовані судом обставини свідчать про протиправне відхилення відповідачем наданих позивачем документів на підтвердження свого страхового стажу періоду роботи 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно до записів трудової книжки, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно до записів трудової книжки є правомірними та належать задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головне управління ПФУ в Одеській області зарахувати періоди роботи з 02.08.1985 по 21.02.1988 у подвійному розмірі, суд зазначає таке.
Так, відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 144 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Питання зарахування страхового стажу у подвійному розмірі регулюється Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Наказ № 383).
Відповідно до п. 2,3 Наказу № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт умовах, передбачених Списками не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до
Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Так, відповідно до п. 10 Наказу № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових
умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Дослідивши записи у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , суд встановив: запис 1 « 02.08.1985 - Принят учеником горнорабочего по ремонту горных выработок с полным рабочим днем в шахте, на основании Прк № 598к от 02.08.1985»;
Запис 2 « 11.12.1985 - переведен горнорабочим по ремонту горных выработок 3 разряда с полным рабочим днем в шахте на основании прк. № 922к от 11.12.1985»
Запис 3 « 16.02.1987 - переведен учеником горнорабочего очистного забоя с полным рабочим днем в шахте на основании прк № 129к от 16.02.87»;
Запис 4 « 26.03.1987 - переведен горнорабочим очистного забоя 4 разряда с полным рабочим днем в шахте на основании прк.227к от 26.03.87»;
Запис 5 « 03.04.1987 - переведен горнорабочим по ремонту горных выработок 3 разряда с полным рабочим днем в шахте на основании прк. № 261к от 03.04.87».
Запис 6 « 21.02.1988 - уволен по ст. 38 КЗоТ по собственному желанию на основании приказа № 157к от 23.02.1988».
Матеріалами справи підтверджено, що період роботи позивача з 02.08.1985 по 21.02.1988 зарахований до страхового стажу позивача в одинарному розмірі.
Позивач вважає, що цей період має бути зарахований у подвійному розмірі.
В зазначений період часу діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах», відповідно до п. 1 розділу І якого до Списку 1 «Підземні роботи» відносяться: всі робочі, інженерно-технічні робітники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з добичі вугля, руди, сланця, нафти, озокериту, газу, графіту, асбесту, солі, слюди та інших рудних та нерудних копалин, в геолорозвідки, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робочих та службовців.
Як видно у цьому Списку відсутні учні.
Таким чином, для віднесення певних робіт до Списку 1 слід мати відомості про характер виконуваної роботи.
Тому суд погоджується з доводами відповідача, що для зарахування цього страхового стажу у подвійному розмірі слід надати уточнюючі довідки на підтвердження віднесення цих робіт та зайнятої посади до робіт, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки у наведених записах трудової книжки відсутні відомості про характер виконуваної роботи, що має оцінюватися та враховуватися пенсійним органом при обчисленні страхового стажу як пільгового.
Таким чином, з урахуванням наведеного та наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Головне управління ПФУ в Одеській області зарахувати періоди роботи з 02.08.1985 по 21.02.1988 у подвійному розмірі, є необґрунтованими та недоведеними, а тому не належать задоволенню.
Стосовно позовних вимог зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області призначити позивачу пенсію починаючи з 05.09.2023, суд зазначає таке.
Як вже було зазначено, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Позивачу 20 липня 2023 року виповнилося 60 років.
Отже, враховуючи приписи ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, для призначення пенсії позивач має мати страховий стаж не менше 30 років.
Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області та 12.09.2023 року прийнято рішення № 154750009409 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено, що страховий стаж позивача становить 19 років 8 місяців 24 дні.
За результатами розгляду цієї справи судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно з записів трудової книжки, тобто зарахування до страхового стажу позивача - 9 років 4 місяці 5 днів. З урахуванням страхового стажу обчисленого відповідачами « 19 років 8 місяців 24 дні» + « 9 років 4 місяці 5 днів», страховий стаж позивача становитиме « 29 років 0 місяців 29 днів».
Таким чином, за наявними у справі документами на час розгляду справи, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком.
Тому, суд доходить висновку, що у задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки вони є передчасними.
Згідно з приписів ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи спірні дії та рішення відповідача, суд дійшов висновку, що вони частково не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони частково вчиненні не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління в Чернігівській області, до кого заявлено основну позовну вимогу, на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 858,88 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83А) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83А) від 12.09.2023 №154750009409 в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоду роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно з записів трудової книжки серії НОМЕР_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) період роботи з 01.03.1988 по 06.07.1997 згідно з записів трудової книжки серії НОМЕР_3 .
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83А) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко