22 січня 2024 року справа №640/18078/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
05.08.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.04.2017 № 1368009-1305;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.2018 № 20667-1305-2652;
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що нарахування позивачу земельного податку за 2017 р. та 2018 р. здійснено безпідставно, а тому оскаржувані ППР підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 (суддя Шулежко В.П.) відкрито провадження у адміністративній справі №640/18078/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
05.12.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 05.01.2023 №03-19/1536/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/18078/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/18078/20 передано 08.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 р. адміністративну справу №640/18078/20 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В матеріалах справи наявний поданий 08.10.2020 до суду відзив від відповідача, відповідно до якої останній повідомляє суд, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також в матеріалах справи міститься подана 26.10.2020 до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні вимог позову.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
26.03.2013 позивач набув право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 114,6 м7.
Вказане нежитлове приміщення знаходиться у межах земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
08.06.2017 рекомендованим поштовим відправленням (штриховий кодовий ідентифікатор № 0101120661893) Головне управління ДФС у м. Києві надіслало позивачу оскаржуване ППР 1, з вимогою сплатити визначене контролюючим органом податкове зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за 2017 р. за земельну ділянку на суму 11 485,73 грн.
23.04.2018 рекомендованим поштовим відправленням (штриховий кодовий ідентифікатор № 0101123728638) Головне управління ДФС у м. Києві надіслало позивачу оскаржуване ППР 2, з вимогою сплатити визначене контролюючим органом податкове зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за 2018 р. за земельну ділянку на суму 11 485,73 грн.
Інформація про Земельну ділянку у Державному земельному кадастрі відсутня, відтак докази її реєстрації у Державному земельному кадастрі відсутні.
Відсутність державної реєстрації Земельної ділянки підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти України.
29.05.2020 з метою підтвердження вказаних вище обставин адвокат Гордов М.М. в інтересах позивача оформив та направив адвокатський запит від 29.05.2020 № А3-29/05/2020-3 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (державного кадастрового реєстратора) з проханням надати інформацію з наступних питань:
чи здійснював державний кадастровий реєстратор державну реєстрацію Земельної ділянки? Якщо так, то просив вказати точну дату такої державної реєстрації;
чи присвоював державний кадастровий реєстратор кадастровий номер Земельній ділянці? Якщо так, то просив вказати такий кадастровий номер;
чи містяться у Державному земельному кадастрі відомості (інформація) про Земельну ділянку? Якщо так, то які (яка) саме відомості (інформація) у ньому містяться (міститься) про таку Земельну ділянку?
У відповідь на вказаний адвокатський запит адвокат Гордов М.М. отримав від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві лист від 09.06.2020 № 29-26-0.22-2159/2-20, у якому зазначено наступне:
«Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Пошук відомостей в Державному земельному кадастрі за іншими критеріями, законодавством не встановлений, а отже і програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачений.
Надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, є адміністративною послугою, надання якої .з 01.01.2015 року здійснюється виключно через центри надання адміністративних послуг, які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.
Також варто зазначити, шо для замовлення витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, можливо скористатись онлайн сервісом, сформувавши заяву на адміністративну послугу на сайті публічної кадастрової карти України (www.map.land.gov.ua) про запитувану земельну ділянку».
15.06.2020 адвокат Гордов М.М. в інтересах позивача звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (державного кадастрового реєстратора) із адвокатським запитом від 15.06.2020 № А3-15/06/2020-3 із питаннями, аналогічними тим, що ставились ним в його адвокатському запиті від 29.05.2020 № А3-29/05/2020-3.
Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.06.2020 № 29-28-0.21-5661/2-20 надано відповідь, в якій зазначено наступне:
«Відомості про несформовані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі відсутні.
Програмне забезпечення Державного земельного кадастру не дозволяє здійснювати пошук відомостей про зареєстровані земельні ділянки за адресою або реєстраційним номером об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи наведене, Держгеокадастр не має можливості надати інформацію з питань, зазначених у Вашому запиті.
Разом із тим, на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права)».
Не погодившись з рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з п. 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011р. №1386, Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:
Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 3 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Згідно з ч. 4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера
Згідно з ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.
У відповідності зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Відповідно до пп.14.1.74. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
З вищевказаного вбачається, що для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно визначити її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення та визначити права щодо неї. Ця інформація обов'язково повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Відсутність такої інформації про земельну ділянку унеможливлює проведення будь-яких нарахувань за користування нею.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Згідно з ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про:
а) межі адміністративно-територіальних одиниць;
б) кадастрові номери земельних ділянок
в) межі земельних ділянок
г) цільове призначення земельних ділянок;
ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права);
д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок;
е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель;
є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок
ж) земельні угіддя;
з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру;
і) бонітування ґрунтів;
ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Згідно з ч.2 ст. 36 цього ж Закону, відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки.
Єдиною підставою для нарахування земельного податку у відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України є дані державного земельного кадастру.
Судом встановлено, що відомості про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . до державного земельного кадастру не вносились.
Доказів зворотнього до суду не надано.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідач не дотримав вимоги закону про захист охоронюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувані рішення, які були прийняті ГУ ДФС у м.Києві є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 857,96 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 857,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.04.2017 № 1368009-1305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.2018 № 20667-1305-2652.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 857,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.