23 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/26048/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації", третя особа - Міністерство юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльності Державна установа «Центр пробації» щодо прийняття рішення про призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ) у зв'язку із встановленням інвалідності III групи внаслідок травми, отриманої під час проходження військової служби, в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2023 року;
- зобов'язати Державна установа «Центр пробації» прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VІІІ у зв'язку із встановленням інвалідності III групи внаслідок нещасного випадку, Так, пов'язаного з проходженням військової служби, згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ) у зв'язку із встановленням інвалідності III групи внаслідок травми, отриманої під час проходження військової служби, в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
В обґрунтування позову зазначає, що у зв'язку із встановлення ІІІ групи інвалідності позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги; відповідач листом повідомив позивача про направлення документів до Мінюсту України для виділення коштів, проте за наслідками розгляду цих документів, МЮУ повернуло їх до ДУ «Центр пробації» на доопрацювання; позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою від 08.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивач звільнена у зв'язку з скороченням штату, а не за хворобою.
Третя особа подала пояснення по справі, в яких просила відмовити в задоволенні позову оскільки Міністерство юстиції України діяло в межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Щодо клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та з викликом сторін, то суд відмовляє в його задоволенні керуючись п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, оскільки вказана справа не є справою, передбаченою ч. 4 ст. 12 КАС України, а є справою, визначеною п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, майор внутрішньої служби ОСОБА_1 проходила службу в Державній установі "Центр пробації" наказом директора якої від 26.12.2022 № 733/к звільнена за п. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну Поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 09.05.2023 серія 12ААВ № 406767 Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи з 08.05.2023 позивачу встановлено строком до 01.06.2026 третю групу інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в ДКВС України.
Позивач 25.05.2023 подала рапорт відповідачу про виплату їй одноразової грошової допомоги.
Відповідно до висновку комісії з розгляду питань про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), чи втрати працездатності осіб начальницького складу Державної установи «Центр пробації» від 08.06.2023 та протоколу № 35-23 від 14.06.2023, комісія вирішила призначити та виплатити ОГД ОСОБА_1 в сумі 187880 грн.
Відповідачем документи про призначення і виплату позивачу одноразової грошової допомоги були направлені до Міністерство юстиції України на розгляд для виділення коштів, за результатами розгляду яких останній повернув копії матеріалів ОСОБА_1 для приведення їх у відповідність до вимог Закону та Порядку, оскільки права на отримання вказаної допомоги вона не має (звільнено через скорочення штатів або проведенням організаційних заходів).
Листом від 18.07.2023 № 3997/8/Ян-23 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що оскільки вона була звільнена зі служби відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну Поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), Міністерство юстиції України повернуло копії документів для проведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства.
Позивач, вважаючи, що вона має праву на отримання одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», а відповідач, не прийнявши рішення про виплату їй вказаної допомоги, вчинив протиправну бездіяльність, звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробацїї визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
Частиною 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачена ст. 97 Закону України Закон № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», в якій зазначено:
"1. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
...
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
...
2. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України."
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 було затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Прядок № 4), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2016 № 163/28293.
В розділі "І. Загальні положення" Порядку № 4 зазначено:
"4. Випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:
...
4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;"
Згідно з підпунктом 2, 3 пункту 1 частини III Порядку № 4, днем виникнення права на отримання ОГД є:
- у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Відповідно до пункту 3 частини III Порядку заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби).
Таким чином, з системного аналізу зазначених положень Закону № 580-VІІІ та Порядку № 4 вбачається, що реалізація права на одноразову грошову допомогу здійснюється виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, від 23.11.2018 у справах № 822/962/18, № 822/1872/18, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 05.02.2020 у справі № 810/836/18, від 23.04.2020 у справі № 822/999/18.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом директора від 26.12.2022 № 733/к позивач звільнена за п. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну Поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), інвалідність була встановлена з 08.05.2023 у зв'язку із захворюванням пов'язаним з проходженням служби в ДКВС України.
Таким чином, оскільки причина звільнення ОСОБА_1 не зумовлена захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, поліції, ДКВС України, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», а тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про призначення та виплати позивачу вказаної одноразової грошової допомоги.
Отже позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Центр пробації" (вул. Юрія Іллєнка, 81, Київ, 04050, код 41847154), третя особа - Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код 00015622) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк