Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення без розгляду позовної заяви
23 січня 2024 року Справа №200/6142/23
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) про
визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунків пенсії, здійснених з 01.03.2018 та з 01.03.2023;
визнання бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії у розмірі 85% від грошового забезпечення протиправною;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 85% від грошового забезпечення з 01.12.2019, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 07 грудня 2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду лист-відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.05.2023; протокол/розпорядження/рішення про призначення пенсії із застосуванням 85 відсотків основного розміру від грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду: довідку щодо застосування ОСОБА_1 основного розміру пенсії 70% від грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.03.2023 включно, зазначити окремо по кожному місяцю; довідку щодо застосування ОСОБА_1 основного розміру пенсії 85% від грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.03.2023 включно, зазначити окремо по кожному місяцю.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску в частині визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, здійсненого з 01.03.2018 року.
До суду, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
На обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що тільки після отримання відповіді управління ПФУ у жовтні 2023 він дізнався, що відсоток грошового забезпечення військовослужбовця зменшено ще з 2011 року, про що не було повідомлено під час перерахунку пенсії у березні 2018 року та у березні 2023 року. Вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин.
Також позивач вказав, що у жовтні 2023 року відбулося загострення його старої хвороби, в зв'язку з чим він змушений був з 16 до 22 листопада 2023 року пройти стаціонарне обстеження та лікування у лікарні, а 14 грудня 2023 року за висновками огляду МСЕК встановлена друга група інвалідності.
Позивач звернувся до суду з позовом 30 жовтня 2023 року за допомогою системи “Електронний суд”, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 КАС України, у частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, здійсненого з 01.03.2018 року.
Приписами ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що отримання позивачем в жовтні 2023 листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Посилання позивача на те, що він змушений був з 16 до 22 листопада 2023 року пройти стаціонарне обстеження та лікування у лікарні, а 14 грудня 2023 року за висновками огляду МСЕК встановлена друга група інвалідності, суд не приймає, оскільки позивач звернувся до суду до настання таких подій, а саме 30 жовтня 2023 року.
Щодо загострення хвороби позивача у жовтні 2023, суд зазначає, що жодних доказів до суду не надано.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, здійсненого з 01.03.2018 року.
У Рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини, який у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі “Меньшакова проти України” зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, Європейський суд з прав людини раніше визначив позовну давність в якості законного права правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після спливу певного періоду з того часу, як правопорушення було скоєне (справа “OAO Neftyanaya kompaniya YUKOS проти Росії”, № 14902/04, § 570, рішення від 20 вересня 2011 року).
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду зазначив, що “вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо”.
Отже посилання позивача на отримання відповіді відповідача щодо розміру його пенсії суд не враховує як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Суд зазначає, що в заяві про поновлення строків звернення до суду не зазначено певних обставин, які перешкоджали або ускладнювали позивачу звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, здійсненого з 01.03.2018 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що зазначені позивачем у відповідній заяві.
Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, здійсненого з 01.03.2018 року.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) в частині визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунків пенсії, здійснених з 01.03.2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов