19 січня 2024 р.Справа №160/1552/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» про забезпечення адміністративного позову у справі №160/1552/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12-рл від 15 січня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» реєстраційний номер 04190314202200012 від 13.06.2022 року та терміном дії до 13.06.2027 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» реєстраційний номер 04190314202200001 від 07.06.2023 року та терміном дії з 10.01.2027 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» реєстраційний номер 04320314202200006 від 15.02.2022 року та терміном дії з 15.02.2022 року по 15.02.2027 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» реєстраційний номер 04160314202200019 від 05.10.2022 року та терміном дії до 05.10.2027 року.
Позивач також звернувся із заявою про забезпечення позову у справі, в якій просить забезпечити позов ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12-рл від 15 січня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/1552/24 за позовом ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» про визнання протиправним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заява обґрунтована посиланням на те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, а саме трудового колективу ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ», який згідно штатного розпису на 2024 рік складає 10 кваліфікованих працівників, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Позивач звертає увагу суду на те, що роздрібна торгівля пальним можлива лише за наявності ліцензії, неправомірність анулювання яких є предметом поданого позову.
Можливість здійснення господарської діяльності беззаперечно напряму залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та можливе звільнення працівників.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Позов може бути забезпечено:
1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового актак;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» здійснює наступні види економічної діяльності: 46.71.оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 45.20. технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.72. оптова торгівля металами та металевими рудами; 47.11. роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 47.78. роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» має ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: 04190314202200012 від 13.06.2022, 04190314202200001 від 07.06.2023, 04320314202200006 від 15.02.2022, 04160314202200019 від 05.10.2022.
Суд враховує те, що роздрібна торгівля пальним можлива лише за наявності відповідної ліцензії.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (Закон № 481/95-ВР), ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (ст. 3 Закону № 481/95-ВР).
Отже, з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про анулювання ліцензії останній позбавляється права на провадження діяльності, зазначеної в такій ліцензії.
Суд погоджується з позивачем , що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ», оскільки торгівля паливом, що є основним видом діяльності позивача, можлива лише за наявності відповідної ліценції, а тому її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі неминучі наслідки як-от: втрати державного бюджету внаслідок несплати сум податків, позбавлення працівників роботи та, як наслідок, заробітної плати під час воєнного стану, повного зупинення виробництва у зв'язку з відсутністю прибутку від подальшої реалізації продукції, що призведе до значних втрат товариства, які у випадку прийняття рішення у цій справі на користь позивача можуть бути пред'явлені до стягнення з бюджету.
На переконання суду, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
В цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав, визначених законодавством, для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа № 440/6755/21), від 21 грудня 2022 року (справа № 160/11995/22) від 31 січня 2023 року (справа № 140/8709/21), від 22 березня 2023 року (справа № 380/8301/22), від 27 липня 2023 року (справа № 160/7346/23.
За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12-рл від 15 січня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/1552/24 за позовом ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» про визнання протиправним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, як такі, що відповідають закону та є співмірними заявленим позовним вимогам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 150-156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» про забезпечення позову у справі №160/1552/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12-рл від 15 січня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/1552/24 за позовом ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» про визнання протиправним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії.
Стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (69050, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 148, код ЄДРПОУ 38461245).
Боржником є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 а, код ЄДРПОУ 44118658).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Строк пред'явлення ухвали до виконання до 19.01.2027 (включно).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона