22 січня 2024 року Справа № 480/11292/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/11292/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 26 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.04.2023 №6/д про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, виконуючи свій обов'язок по захисту Батьківщини та перебуваючи на військовій службі, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Попасна Луганської області. За життя ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак проживав разом із своєю сестрою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою виконкому Шалигинської селищної ради №476 від 06.12.2022.
Зазначає, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого воїна, проживала разом з ним, вела спільний та перебувала на його утриманні, залежала від нього, а тому, на її думку, вона має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно законодавства України.
У зв'язку з цим, на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги позивачем були подані її документи з метою призначення їй допомоги. Проте згідно витягу з протоколу засідання Комісії №6/д від 21.04.2023 року, документи були повернуті на доопрацювання.
Позивач вважає таке рішення необгрунтованим, адже, на її думку, нею подано усі необхідні документи, які підтверджують факт спільного проживання, ведення спільного господарства і наявність спільних прав та обов'язків між нею та її братом. Зазначає, що внаслідок прийняття оспорюваного рішення порушено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, в зв'язку із загибеллю її брата під час виконання ним обов'язків військової служби (бойового завдання щодо захисту незалежності України). З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволені відмовити. Зазначає, що Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядком № 975 визначено коло осіб, які мають право на отримання зазначеної допомоги. Відповідно до вказаних нормативних актів у разі загибелі військовослужбовця, особа яка вважає себе членом сім'ї або утриманцем загиблого повинна довести факт проживання із загиблим, наявність у такої особи і загиблого взаємних прав та обов'язків або ж перебування на утриманні.
Вказує на те, що документи для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю її брата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол №6/д) розглянуто на засіданні Комісії та ухвалено рішення про повернення документів на доопрацювання, оскільки без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що заявниця була членом сім'ї загиблого сержанта ОСОБА_2 або перебуванні на утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (копії документів, на підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування їх на його утриманні), неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Зауважує, що належних, допустимих і достатніх доказів про проживання позивача та ОСОБА_2 однією сім'єю та на підтвердження спільного проживання, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків заявником не надано. Також не доведено перебування позивача на утриманні загиблого брата ОСОБА_2 .
Крім того, відповідач вважає позовні вимоги є передчасними, оскільки Міністерством оборони України не було відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її брата ОСОБА_2 , а вказані документи повернуті на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою витребування необхідної інформації, а тому, права позивача відповідачем не порушено.
З огляду на вищевикладене, вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив, позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, зокрема, наполягає, що позивачка як член сім'ї померлого брата в розумінні статті 3 СК України, що не заперечується відповідачем, має право на призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги, а бездіяльність відповідача, яка полягає у поверненні її документів є протиправною.
Ухвалою суду від 22.01.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків та про розгляд №480/11292/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовлено.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сестрою загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
У травні 2022 року позивач отримала сповіщення №09 від 10.05.2022 від ІНФОРМАЦІЯ_5 з повідомленням про те, що її брат, сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Попасна Луганської області отримав інші уточнені травми декількох ділянок тіла, та вибухову травму, внаслідок чого помер на місці захищаючи батьківщину від російських загарбників (а.с.6).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1731 від 08.05.2022, причиною смерті ОСОБА_2 є ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій (а.с.7).
У подальшому позивач, через ІНФОРМАЦІЯ_6, звернулась до Міністерства оборони України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, яка нараховується та виплачується членам сім'ї загиблого у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби.
Як вбачається із витягу з протоколу №6/д від 21.04.2023 (п.26) відповідачем було повернуто документи ОСОБА_1 на доопрацювання.
Так, із змісту даного рішення вбачається, що підставою для повернення документів на доопрацювання стало те, що без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що сестра, яка перебуває у шлюбі, була членом сім'ї загиблого сержанта ОСОБА_2 (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (копії документів, на підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування їх на його утриманні), неможливо встановити право заявниці на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (а.с.18).
Вважаючи пункт 26 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.04.2023 №6/д протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом та просить зобов'язати відповідача повторно розглянути документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин - прийняття оскаржуваного рішення) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 статті 16 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами підпунктів 1-3 пункту 2 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Приписами пункту 1 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, зазначених упідпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Частиною 9 статті 16-3 вказаного Закону визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п.5 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 10 Порядок №975 встановлено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Відповідно до пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї загиблого військовослужбовця (перерахованим у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей) або утриманцям у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; якщо смерть настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Суд звертає увагу на те, що даними нормативними актами визначено коло осіб, яким одноразова грошова допомога виплачується. Насамперед це певні члени сім'ї, або особи, які перебували на утриманні загиблого.
Як уже зазначалось судом, приписами пункту 1 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не досягли повноліття; утриманці загиблого (померлого).
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Суд звертає увагу, що у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" серед осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відсутня така категорія як сестра чи брат загиблого (померлого) військовослужбовця. Натомість зазначається така категорія осіб як «утриманці загиблого (померлого)". При цьому згідно з вказаною статтею утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що вона є безробітної особою з 2005 року, проживала разом з братом однією сім'єю, вели спільне господарство, разом доглядали її дітей, брат замінив дітям батька, та опікувався і вона дійсно перебувала на його повному утриманні, та його допомога була єдиним джерелом існування, а вказані обставини підтверджуються довідкою голови Шалигинської селищної №354 від 27.07.2023 (а.с.19).
Однак, суд зауважує, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_2 позивач ні відповідачу, ні суду не надала (зокрема, що вона має право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого брата чи судового рішення про встановлення факту перебування її на його утриманні).
Відтак, на думку суду, відповідач у пункті 26 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.04.2023 №6/д правомірно повернув документи ОСОБА_1 на доопрацювання, оскільки такі повноваження йому надані згідно з пунктом 13 Порядку №975, а позивачем не було подано усіх необхідних документів (зокрема, які б підтерджували перебування її на утриманні загиблого брата ОСОБА_2 ).
Суд погоджується з доводами відповідача, що на момент прийняття рішення відповідачем про повернення документів позивача на доопрацювання, заявницею не було подано доказів про перебування на утриманні свого брата відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (копії документів, на підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування їх на його утриманні). До суду таких документів не подано також.
Отже, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 21.04.2023 №6/д, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком №975, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У контексті спірних правовідносин слід також звернути увагу на те, що відповідач не відмовляв позивачу у праві на отримання грошової допомоги, а тому за умови подання на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум необхідних документів, позивач може претендувати на отримання вказаної грошової допомоги.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність свого рішення, оформленого протоколом від 21.04.2023 №6/д, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір) відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька