Справа № 420/35167/23
22 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 18 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 сумами, нарахованими на виконання рішень суду по справам № 420/20245/21, №420/16650/22 та №420/14278/23, а саме: станом на 01.07.2021 року сумою 36579,50 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 38722,30 грн, станом на 01.03.2022 року сумою 41731,45 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 43731,45 грн, станом на 01.03.2023 року сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн та станом на 01.10.2023 року сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.10.2023 року без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату донарахованих сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вiд 09.04.1992 №2262-ХII. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі № 420/13647/23 22.09.2023 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021. Однак, при проведенні даного перерахунку відповідач протиправно обмежив максимальний розмір пенсі позивача сумами, нарахованими на виконання рішень суду по справам №420/20245/21, № 420/16650/22 тa № 420/14278/23, а саме: станом на 01.07.2021 сумою 36579,50 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 38722,30 грн, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.07.2021; станом на 01.03.2022 сумою 41731,45 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 43731,45 грн, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.03.2022; станом на 01.03.2023 сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.03.2023 та станом на 01.10.2023 сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.10.2023.
Вважаючи, що дії пенсійного органу щодо обмеження призначеної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою судді від 22.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Суд зазначає, що копія ухвали від 22.12.2023 була надіслана та доставлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд кваліфікує неподання відповідачем як суб'єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву як визнання позову.
09.01.2024 до суду надійшов лист (вх..№1279/24) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про неможливість виконати вимоги ухвали від 22.12.2023, оскільки пенсійна справа ОСОБА_1 на час військового стану знаходиться на зберіганні за межами Одеської області.
Розглянувши подані докази на обґрунтування заявлених вимог, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ у розмірі 92% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується копіями протоколів перерахунку пенсії (а.с.4-5).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/20245/21 від 30.12.2021 було задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_2 з 01.04.2019 виплати нарахованої пенсії максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження її максимального розміру, та здійснити виплату донарахованих сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/16650/22 від 16.01.2023 було задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 1 березня 2022 року з урахуванням індексації. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату донарахованих сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/14278/23 від 21.07.2023 було задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
В той же час, з протоколів перерахунку пенсії позивача від 22.09.2023 вбачається наступне:
за період з 01 липня 2021 року, позивачу встановлена щомісячна доплата до 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713. Підсумок пенсії (з надбавками): 38722,3 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 36579,5 грн. З 01.10.2023 - 43295,05 грн (а.с.4);
за період з 01 березня 2022 року, основний розмір пенсії 92%, з урахуванням індексації, доплат. Підсумок пенсії (з надбавками): 43731,45 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 41731,45 грн. З 01.10.2023 - 43295,05 грн (а.с.4);
за період з 01 березня 2023 року, основний розмір пенсії 92%, з урахуванням індексації, доплат. Підсумок пенсії (з надбавками): 45295,05 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 43295,05 грн. З 01.10.2023 - 43295,05 грн (а.с.5);
за період з 01 жовтня 2023 року, основний розмір пенсії 92%, з урахуванням індексації, доплат. Підсумок пенсії (з надбавками): 45295,05 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 43295,05 грн. З 01.10.2023 - 43295,05 грн (а.с.5).
Позивач, не погоджуючись з обмеженням його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
24 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», п.2 якої встановлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 по справі №463/925/17, від 09.11.2020 по справі №813/678/18, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
При цьому суд зазначає, що ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, яка зокрема передбачає, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2022 року - 1934 гривень, з 1 липня - 2027 гривні, з 1 грудня - 2093 гривень.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2093 гривні.
Отже, як вбачається з наданих позивачем Протоколів перерахунку пенсії за період з 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.10.2023 пенсія позивача не обмежувалась максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених на відповідний рік для осіб, які втратили працездатність.
В протоколі з 01 липня 2021 року відповідачем не враховано суму індексації при визначені суми до сплати, тобто обмежено максимальним розміром шляхом виключення індексації.
В інших трьох протоколах відповідачем зменшено розмір пенсії, що виплачувалась ОСОБА_1 , на 2000 грн, хоча щомісячна доплата у сумі 2000 грн згідно Постанови №713 включена у протокол.
Суд повторює, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 та у постанові КАС ВС від 29.06.2022 по справі № 640/19118/18.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ України в Одеській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
Виходячи з заявлених вимог ОСОБА_1 та положень ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 сумою 36579,50 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 38722,30 грн, з 01.03.2022 сумою 41731,45 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 43731,45 грн, з 01.03.2023 сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн та з 01.10.2023 сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.10.2023 без обмеження її максимального розміру та з урахуванням вже виплачених сум.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 сумою 36579,50 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 38722,30 грн, з 01.03.2022 сумою 41731,45 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 43731,45 грн, з 01.03.2023 сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн та з 01.10.2023 сумою 43295,05 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 45295,05 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.10.2023 без обмеження її максимального розміру та з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА