Справа № 484/6262/23
Провадження № 2/484/123/24
16.01.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
13.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що 15 грудня 2017 року в належному їй будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , з її дозволу зареєструвався її племінник ОСОБА_2 .
Однак в будинку він не проживав жодного дня, ніяких його особистих речей чи іншого майна в будинку немає і не було.
Місце його знаходження в даний час ОСОБА_1 невідомо. Знає лише, що він знаходиться за межами України. Спілкування між ними немає ніякого.
Факт не проживання відповідача підтверджується довідкою квартального комітету. Позивачці невідомі будь-які поважні причини відсутності відповідача в місці ї його реєстрації. Очевидно, що їх немає, оскільки відсутність такої тривалості свідчить про те, що він не має наміру проживати в будинку, де він зареєстрований.
Вважає, що є достатньо доказів для того, щоб визнати ОСОБА_2 втратившим право на проживання в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи оповіщений відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України, в тому числі через оголошення на вебпорталі судової влади України. Заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого 2-ою Первомайською державною нотаріальною конторою від 31.08.1989 р., реєстр № 2925.
Згідно довідки про склад сім'ї квартального комітету № 59 від 06.11.2023 р., відомо що за даною адресою зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який там ніколи не проживав.
Особа має право на захист порушеного права у спосіб визначений законом або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно із ст.ст. 383, 391 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Відповідно до норм ст.ст. 71, 72, 107 ЖК України, особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо без поважних причин не проживає на спірній жилплощі понад встановлені законом строки, або вибула на інше постійне місце проживання.
Реєстрація відповідача у будинку є перешкодою власнику у повному здійсненні права власності.
В зв'язку з цим суд вважає необхідними зазначити про те, що відповідно до ч. 1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач понад рік не проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 , а точніше ніколи не проживав, то суд вважає, що його слід визнати таким, що втратив право користування ним.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів та надісланий сторонам.
Суддя: