22 січня 2024 рокуСправа №160/28328/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і в подальшому була реабілітована, у призначенні підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати ОСОБА_1 виплати підвищення до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 26.05.2023.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що її родину у складі батька, матері, трьох синів і двох дочок було репресовано, позбавлено майна та вивезено з України і направлено на заслання до Пермської області, де родина перебувала з 1931 по 1947 роки. На підставі статті 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» у 1993 році всі члени родини, в тому числі і позивач були реабілітовані. Після виходу на пенсію позивачу призначено підвищення до пенсії «як члену сім'ї реабілітованих».
Рішенням Національної комісії з реабілітації від 30.09.2019 позивача визнано реабілітованою особою. За відсутністю бланків посвідчень лише 22.05.2023 в Новокодацькому управлінні соцзахисту м. Дніпра позивач отримала посвідчення реабілітованої особи, яке надає їй право на перерахунок пенсії і пільги, передбачені Законом України «Про реабілітацію жертв тоталітарного комуністичного режиму 1917-1991 років». 26.07.2023 позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про призначення їй підвищення до пенсії як реабілітованій особі відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), надавши необхідні документи. На початку вересня 2023 року позивач отримала відповідь від відповідача, в якій розписані всі види доплат до основної пенсії, що отримує позивач, але не враховано зміну її статусу з «член сім'ї реабілітованого» на власне «реабілітований». Окрім того позивач зазначає, що відповідач протиправно не призначив позивачу підвищення до пенсії як реабілітованій особі відповідно до пункту «г» статті 77 Закону №1788-XII у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, залишивши доплату у розмірі 43,52 грн.
Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
27.12.2023 відповідач надав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що згідно з пунктом 4.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 01.09.2008 установлено репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, яке проводиться у розмірі 54, 4 грн, а членам сімей, яких було примусово переселено - 43, 52 грн. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж позивача, складає 86 років 1 місяць 18 днів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % - 0,85000. Пенсію обчислено виходячи із заробітної плати за період з 01.12.1983 по 30.11.1984. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить - 1,82644. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за період 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 складає 13524,83 грн (3764,40 грн * 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 = 7405,03 грн * 1,82644). Загальний розмір пенсійної виплати разом з надбавками станом на 22.08.2023 року складає 12892,95 грн у тому числі: 11496,11 грн - основний розмір пенсії за віком (ст. 27) (13524,84 грн * 0,85000), 1381,38 грн - доплата за понаднормовий стаж ( ст.28 ч.1 абз2) ( за 66 років), 209,30 грн - підвищення учаснику війни (10% від 2093 грн) (постанова КМУ № 327 п.3), 50,00 грн - надбавка на догляд одинокому пенсіонеру, 43,52 грн - надбавка членам сімей реабілітованих (Постанова КМУ № 654 п.4.2), 104,65 грн - доплата учасникам війни та колишнім в'язням (5% від 2093 грн) (Постанова КМУ №327 п.3) - 392,01 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023 (Постанова КМУ №168). Таким чином, позивачу нарахована та виплачується пенсія відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
10.01.2024 позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій підтримує доводи, викладені у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Рішенням Національної комісії з реабілітації від 30.09.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано реабілітованою повністю.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.05.2023 позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
З копії перерахунку пенсії позивача станом на 26.05.2023 встановлено таке:
- особливості: учасник війни (без нагор.); член сім'ї реабілітованого;
- надбавка членам сімей реабілітованих Пост. №654 п. 4.2.
26.07.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, оскільки вона є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і в подальшому була реабілітована, та призначити підвищення до пенсії у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону №1788-XII.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 23.08.2023 №40260-32138/М-01/8-0400/23 повідомило, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 23.09.2019. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж позивача складає 86 років 1 місяць 18 днів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % - 0,85000. Пенсію обчислено виходячи із заробітної плати за період з 01.12.1983 по 30.11.1984. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить - 1,82644. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за період 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 складає 13524,83 грн (3764,40 грн * 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 4,197 = 7405,03 грн * 1,82644). Загальний розмір пенсійної виплати разом з надбавками станом на 22.08.2023 складає 12892,95 грн, у тому числі:
11496,11 грн - основний розмір пенсії за віком (ст. 27) (13524,84 грн *0,85000);
1381,38 грн - доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1 абз.2) (за 66 років);
209,30 грн - підвищення учаснику війни (10% від 2093 грн) (постанова КМУ №327 п.3);
50,00 грн - надбавка на догляд одинокому пенсіонеру;
43,52 грн- надбавка членам сімей реабілітованих (Постанова КМУ №654 п.4.2);
104,65 грн - доплата учасникам війни та колишнім в'язням (5% від 2093 грн) (Постанова КМУ №327 п.3);
- 392,01 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023 (Постанова КМУ №168).
Що стосується розміру підвищення до пенсії як члену сім'ї реабілітованих ОСОБА_1 повідомлено, що право визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», відповідно до підпункту 2 пункту 4 якої з вересня 2008 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у сумі 54,40 гривень, а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 гривні. За період до 01.01.2004 обчислення трудового стажу здійснюється згідно зі статтями 56-63 Закону №1788-ХІІ. Відповідно до статті 58 Закону №1788-ХІІ, громадянам, необґрунтовано репресованим і згодом реабілітованим зараховується до стажу у потрійному розмірі.
Вважаючи протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання), у здійсненні перерахунку та виплати підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону №1788-ХІІ із розрахунку 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З метою відновлення історичної справедливості, встановлення порядку реабілітації репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, відновлення їхніх політичних, соціальних, економічних та інших прав, визначення порядку відшкодування шкоди, завданої таким особам унаслідок репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів прийнято Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» №962-XII від 17.04.1991 (далі - Закон №962-XII).
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 13 березня 2018 року № 2325-VIII (далі - Закон № 2325-VIII), який набрав чинності 05 травня 2018 року, внесено зміни до Закону №962-ХІІ, зокрема, назву, преамбулу і статтю 1, 3, 6 викладено в новій редакції. З цього часу Закон має назву «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Законом № 2325-VIII надано значно ширшого тлумачення поняттю репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, та розширено коло осіб, до яких можуть бути застосовано пільги, передбачені Законом №962-ХІІ.
Із порівняльного аналізу редакцій статті 6 вказаного Закону слідує, що частина перша статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» із змінами внесеними Законом №2325-VIII передбачає надання пільг всім реабілітованим відповідно до цього Закону громадянам, без диференціації залежно від підстави, за якою особу було реабілітовано, як це було передбачено в редакції Закону, яка діяла до 05.05.2018.
Відповідно до положень статті 1-1 Закону №962-XII, репресована особа - особа, яка зазнала репресій з мотивів та у формах, визначених цим Законом; члени сім'ї - чоловік або дружина репресованої особи, діти репресованої особи, у тому числі повнолітні або усиновлені, батьки, вітчим, мачуха репресованої особи, усиновлювач, опікун, піклувальник, а також інші родичі або особи, які на момент здійснення репресій проживали з репресованою особою однією сім'єю і були пов'язані спільним побутом.
Згідно із статтею 1-2 Закону №962-XII реабілітованими визнаються особи, зокрема, стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 1-4 Закону № 962-XII, цей Закон у частині визнання реабілітованими, потерпілими від репресій поширюється на осіб, які належать до однієї з таких категорій осіб, зокрема, осіб, зазначених у статтях 1-2, 1-3 цього Закону, які проживали на території України, незалежно від тривалості проживання, і виїхали або з незалежних від їхньої волі обставин були переміщені за межі території України, де стосовно них були здійснені репресії.
Частина 1 статті 4 вказаного Закону передбачає поновлення реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.
Відповідно до частини 8 статті 6 Закону №962-XII, реабілітованим, які мають право на передбачені цим Законом пільги, видається посвідчення єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Видача цього посвідчення проводиться за місцем проживання виконавчими комітетами відповідних сільських, селищних, міських рад, у тому числі обраними об'єднаними територіальними громадами.
Приписами статті 58 Закону №1788-ХІІ передбачено, що громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №962-XII, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.05.2023.
Відповідно до пункту 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається посвідчення реабілітованого. Для реабілітованих осіб, потерпілих від репресій, зазначених в пунктах 5-7статті 2 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Відповідно до пункту «г» частини 1 статті 77 Закону №1788-XII, призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
На підставі пункту 6 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 з 01.09.2008 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.
Частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV від 15 липня 1999 року застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими статтею 28 Закону № 1058-IV, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.
Стаття 8 Конституції України гарантує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону №1788-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008, зважаючи на те, що остання звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.
Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах викладені Верховним Судом у постановах від 09.04.2020 у справі №446/1525/16-а, від 04.03.2020 у справі №446/1566/16-а, від 16.01.2020 у справі №446/1535/16-а, від 24.10.2019 у справі №446/1526/16-а, від 02.10.2019 у справі №446/1542/16-а.
Таким чином, за наслідком розгляду цієї справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є репресованою особою, яку реабілітовано, що надає їй право на підвищення призначеної пенсії відповідно до вимог пункту "г" частини першої статті 77 Закону №1788-XII.
При цьому суд зауважує, що позивача було визнано саме репресованою особою, яку в подальшому було реабілітовано, оскільки відповідно до статті 1 Закону №962-ХІІ позивач перебувала у засланні та набула статусу реабілітованої особи та потерпілої від політичних репресій, що підтверджується відповідним посвідченням, а не визнано членом сім'ї реабілітованої особи, як помилково визначив відповідач.
Таким чином, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 за пунктом "г" статті 77 Закону №1788-XII в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано є протиправною.
Щодо вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснювати ОСОБА_1 виплати підвищення до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону №1788-XII, починаючи з 26.05.2023, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 44 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З матеріалів справи випливає, що позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії 26.07.2023, отже, пенсія позивачу має бути перерахована з 01.08.2023.
Щодо формулювання позивачем позовних вимог про зобов'язання відповідача «здійснювати виплати», суд зазначає, що такі вимоги спрямовані на майбутнє, тоді як судовому захисту в адміністративному процесі підлягають лише порушені права позивача на час звернення за судовим захистом. За таких обставин, зазначені вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і в подальшому була реабілітована, у підвищення пенсії у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 01.08.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар