Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08.01.2024м. ХарківСправа № 922/4222/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Польова, буд.6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, 155 Б)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль - Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування", в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню та штраф за несвоєчасне надання послуг в розмірі 568 237,58 (п'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті тридцять сім гривень 58 коп.), та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 523,56 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг № 215/8-21 від 29.06.2021 щодо строків надання послуг.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4222/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 23 жовтня 2023 року о 12:15 год.
23.10.2023 представником відповідача до суду подано заяву про відкладення розгляду справи за вх. № 28774.
30.10.2023 представником відповідача до суду подано заяву про продовження строків для подання відзиву за вх. № 29431.
01.11.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подно відзив на позов за вх. № 29759.
В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України ухвалою суду від 07.11.2023 учасників справи повідомлено, що підготовче засідання, призначене на 23.10.2023 об 12:15 год., не відбулось у зв'язку з відрядженням судді. Також повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться 13 листопада 2023 року о(б) 12:50 год.
13.11.2023 від представника відповідача надійшла заява за вх. № 30950, в якій заявник просив: вирішити питання про проведення відеоконференцій для Відповідача, висловлене у минулих заявах; задовольнити клопотання про продовження строку для подачі відзиву; поновити строк на подачу відзиву та долучити відзив до матеріалів справи; відкласти судове засідання призначене на 13.11.2023 р. об 12 год. 50 хв. на іншу дату та час, у зв'язку з неможливістю особистої участі адвоката Ганги Д.Г. у судовому засіданні в залі суду та невирішеністю питання про його участь у режимі відеоконференції.
13.11.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заяву про участь у справі в режимі відеоконференції за вх. № 30955.
В судовому засіданні 13.11.2023 постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача (вх. № 30955) щодо проведення наступного підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача адвоката Ганга Дмитра Григоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua); постановлено протокольну ухвалу про задоволення заяви відповідача (вх. № 30950 від 13.11.2023; на підставі ч.3 ст.177 ГПК України постановлено протокольну про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2023р о 12:15 год.
15.11.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив за вх. № 31322, яку долучено до матеріалів справи.
22.11.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 32003, які долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 11.12.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.12.2023 о 13:30 год.
В судовому засіданні 18.12.2023 на підставі ст.216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на стадії дослідження доказів до 08.01.2024р. о 12:45 год.
В призначене судове засідання 08.01.2024 позивач свого представника не направив.
Участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду виявилась технічно неможливою.
Зважаючи на вказане, суд зазначає, що згідно положень ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
В той же час, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування» або Позивач) в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування» (далі - УПГГК) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Вертикаль-Плюс» (далі - ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» або Відповідач) укладено договір про надання послуг за №215/8-21 (далі - Договір).
Укладений між сторонами Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.
Так, відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець (Відповідач) зобов'язався надати послуги, визначені Договірною ціною, що є Додатком №1, згідно з умовами Договору, а Замовник (Позивач) - прийняти і оплатити такі послуги.
Виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами відремонтувати та здати у встановлений строк надані послуги, зазначені в п.1.3 Договору, а Замовник - прийняти й оплатити вартість належним чином фактично наданих послуг після закінчення ремонту на об'єкті.
Вид послуг - послуги з поточного ремонту (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.1.3 Договору, найменування послуг: Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ.
Відповідно до 1.4 Договору обсяг, перелік і зміст послуг визначаються договірною ціною, що наведена в Додатку №1 до Договору та є його невід'ємною частиною, до складу яких входять локальні кошториси, та погоджуються сторонами шляхом підписання в момент укладення Договору.
Згідно з п.4.1 Договору ціна договору становить 3 182 000,00 грн., у тому числі ПДВ.
Пунктом 5.1 Договору Сторони встановили строк надання послуг - не більше 200 календарних днів з дати передачі Замовником Виконавцю будівельного майданчика за актом приймання-передачі.
Згідно з п. 5.2 Договору місце надання послуг: Україна, Харківська обл., Балаклійський район, с. Андріївка, вул. Першотравнева, 141.
Початок надання послуг - протягом 5 календарних днів після передачі будівельного майданчика, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі будівельного майданчика. Виконавець зобов'язаний до початку надання послуг розробити проект надання послуг, та письмово узгодити його і Замовником шляхом затвердження (п. 5.3 Договору).
Згідно акту приймання-передачі №1 від 15.09.2021 Замовник передав, а Виконавець прийняв земельну ділянку (майданчик) для виконання робіт по Об'єкту «Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ».
З урахуванням передачі будівельного майданчика 15.09.2021, Відповідач повинен був виконати свої зобов'язання з надання послуг до 03.04.2022.
Проте, як вказує позивач, ТОВ «Будівельна Компанія «Вертикаль-Плюс» не надало послуги в строк встановлений Договором.
Відповідно до п.5.5.1 Договору, приймання - передача послуг за даним Договором здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Організація приймання - передачі наданих послуг здійснюється за рахунок Виконавця. Додаткові витрати, пов'язані з прийманням-передачею наданих послуг, зумовлені незадовільним наданням Виконавцем зобов'язань, порушенням умов Договору, повинні відшкодовуватись за рахунок Виконавця (п.5.5.2 Договору).
Згідно п.5.5.3 Договору, якщо при прийманні - передачі послуг будуть виявлені недоліки, дефекти, що виникли з вини Виконавця, Замовник має право не підписувати акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), та Сторонами складається акт з переліком виявлених недоліків, дефектів, строку та порядку їх усунення. У разі відмови Виконавця від підписання такого акту із зазначеними недоліками, дефектів, Виконавець зобов'язаний протягом 3-х днів надати обґрунтовані заперечення.
Відповідно до п. 6.1 Договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання виконавцем забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 6.2 цього договору, і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання.
Так, на виконання умов договору, 26.11.2021 між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 512 893,09 грн.; 18.05.2022 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 597 597,60 грн.; 30.08.2022 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 625 969,22 грн.; 30.12.2022 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 183 430,45 грн.
Вказані Акти підтверджують надання послуг Відповідачем та прийняття їх Позивачем в межах Договору про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021.
Разом з цим, враховуючі граничний строк надання послуг - 03.04.2022, фактичне прийняття наданих послуг Позивачем 18.05.2022, 30.08.2022, і відповідно 30.12.2022 - має місце порушення виконання зобов'язання Відповідачем.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі ненадання або неналежного надання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Сторони в п.8.2 Договору встановили, що у разі ненадання або несвоєчасного надання зобов'язань за Договором Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції у розмірі:
- за порушення з вини Виконавця строків надання послуг Виконавець сплачує за кожен день прострочення Замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення надання;
- у разі порушення з вини Виконавця строків усунення недоліків наданих послуг, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення усунення недоліків, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% вказаної вартості.
Враховуючи, що Відповідач свої договірні зобов'язання в частині дотримання строків надання послуг не виконав, на підставі п.8.2 Договору позивачем нараховано пеню в сумі 381 400,09 грн. та штраф 7% в сумі 186 837,49 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому він просить стягнути з відповідача пеню та штраф за несвоєчасне надання послуг в загальному розмірі 568 237,58 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було вище зазначено, пунктом 5.1 Договору Сторони встановили строк надання послуг - не більше 200 календарних днів з дати передачі Замовником Виконавцю будівельного майданчика за актом приймання-передачі.
Згідно акту приймання-передачі №1 від 15.09.2021 Замовник передав, а Виконавець прийняв земельну ділянку (майданчик) для виконання робіт по Об'єкту «Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ».
А отже, з урахуванням передачі будівельного майданчика 15.09.2021, Відповідач повинен був виконати свої зобов'язання з надання послуг до 03.04.2022.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані наступні Акти приймання виконаних робіт:
- 26.11.2021 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 512 893,09 грн.;
- 18.05 2022 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 597 597,60 грн.;
- 30.08.2022 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 625 969,22 грн.;
- 30.12.2022 підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 183 430,45 грн.
А отже, враховуючі граничний строк надання послуг - 03.04.2022, фактичне прийняття наданих послуг Позивачем 18.05.2022, 30.08.2022 та 30.12.2022 дає підстави для висновку про порушення відповідачем виконання зобов'язань за Договором.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частинами 1, 2 ст.217 Господарського кодексу України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Розділом VIII Договору Сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань.
Так, пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі неподання або неналежного надання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Пунктом 8.2 Договору встановили, що у разі неподання або несвоєчасного надання зобов'язань за Договором Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції у розмірі:
- за порушення з вини Виконавця строків надання послуг Виконавець сплачує за кожен день прострочення Замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення надання;
- у разі порушення з вини Виконавця строків усунення недоліків наданих послуг, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення усунення недоліків, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% вказаної вартості.
Отже, Позивач і Відповідач при укладенні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, та передбачили відповідальність за прострочення надання послуг у вигляді штрафу та пені, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Як вже було зазначено, Відповідач взяв на себе зобов'язання надати послуги на суму 3 182 000,00 грн. до 03.04.2022, але послуги у строки визначені Договором надані не були, що є підставою для застосування пункту 8.2 Договору про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З розрахунку позивача вбачається, що нарахування штрафних санкцій здійснено за період з 04 04.2022 по 04.10.2022. Зокрема, на підставі п.8.2 Договору позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 381 400,09 грн. та штраф 7% в сумі 186 837,49 грн.
Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до п.9.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за ненадання або неналежне надання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві на позовну заяву, Відповідач зазначає, що з дати передачі Замовником Виконавцю земельної ділянки (майданчика) за актом прийому-передачі, тобто з 15 вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року Відповідачем надавалися послуги за договором. Зокрема, 26.11.2021 сторонами підписано Акт виконаних робіт (форма КБ2-В та КБ-3) на суму 512893,09 грн. Однак, в подальшому виконанню Виконавцем робіт у строк встановлений Договором завадила військова агресія рф та обстріли місця надання послуг.
Отже, за твердженнями відповідача виконання зобов'язання за договором було унеможливлено саме форс-мажорною обставиною в результаті введення по всій території Україні воєнного стану з 24.02.2022 та внесенням Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області до Переліку територіальних громад, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій.
Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.
У п.5.2 Договору визначено, що місце надання послуг за Договором є: Харківська область, Балаклійський район, с. Андріївка, вул. Першотравнева, буд. 141.
Зважаючи на вказане, відповідач звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» затверджено території територіальних громад Харківської області, зокрема Донецьку селищну територіальну громаду шляхом об'єднання Донецької і Андріївської селищних рад, також Пришибської, П'ятигірської та Шебелинської сільських рад Балаклійського району.
У свою чергу, постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Балаклійський район Харківської області було ліквідовано, натомість утворено зокрема, Ізюмський район (з адміністративним центром у місті Ізюм) у складі територій Балаклійськоміської, Барвінківської міської, Борівської селищної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвськосільської, Оскільської сільської, Савинської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
25.04.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», яким затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, до якого включено, в тому числі Балаклійську міську територіальну громаду Ізюмського району Харківської області.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 визначено, що датою виникнення можливості бойових дій на території Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області є 24.02.2022, датою припинення можливості бойових дій - 12.09.2022.
Згідно з відомостями, які містяться в мережі Інтернет на сайт DeepStateMap.Live, який відображає інтерактивну онлайн мапа бойових дій в Україні, яка дає можливість стежити за змінами лінії фронту та перебігом воєнних дій (https://deepstatemap.live) с. Андріївка Балаклійського району Харківської області не перебувало в окупації, проте знаходиться недалеко від населених пунктів, які перебували в окупації до початку вересня 2022 року.
Відповідач вказує, що з огляду на те, що територія Харківської області, зокрема територія Ізюмського району (у т.ч. с. Андріївка) постійно знаходилась під обстрілами, що унеможливлювало виконання робіт за Договором, Листом №5 від 31.03.2022 відповідач повідомив позивача про те, що з 24.02.2022 виконання Договору є тимчасово неможливим через введення воєнного стану на території України, на підтвердження чого додав до вказаного листа лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, згідно якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
В подальшому, як зазначає відповідач, він звернувся до Позивача із листом № 1 від 07.06.2022 де вказав, що на даний час є вкрай необхідна потреба в отриманні обігових коштів для погашення податкових зобов'язань до бюджету та виплати заробітної плати, та просив у Позивача провести регулювання воріт з метою подальшого підписання актів виконання робіт.
Листом № 1 від 17.11.2022 Відповідач просив Позивача дозволити завершення виконання частини будівельних робіт за Договором, які були розпочаті до 24.02.2022 та не завершені у зв'язку з введенням воєнного стану в України.
Листом № 5 від 06.12.2022 Відповідач просив Позивача для завершення виконання частини будівельних робіт за Договором, які були розпочаті до 24.02.2022 та не завершені у зв'язку з введенням воєнного стану в України, доповнити склад бригади та надати допуск працівнику.
Листом № 2 від 22.12.2022 Відповідач просив Позивача для завершення виконання частини будівельних робіт за Договором, які були розпочаті до 24.02.2022 та не завершені у зв'язку з введенням воєнного стану в України, доповнити склад бригади та надати допуск.
Листом № 1 від 26.12.2022 Відповідач просив Позивача для завершення виконання частини будівельних робіт за Договором, які були розпочаті до 24.02.2022 та не завершені у зв'язку з введенням воєнного стану в України, доповнити склад бригади та надати допуск працівникам.
Отже, за твердженнями відповідача, навіть після закінчення строку виконання робіт, Виконавець поводився добросовісно і незважаючи на періодичні обстріли, потребуючи грошових коштів, намагався надалі виконувати роботи.
Також в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що 07 грудня 2022 року Запорізька Торгово-промислова палата України засвідчила дію форс -мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021 року, що підтверджується відповідним Сертифікатом №2300-22-1662 від 07.12.2022 року, які унеможливили його виконання у встановлений термін. У вказаному сертифікаті періодом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вказано: дата настання - 02.03.2022; дата закінчення - тривають на 07.12.2022.
Крім того, відповідач зазначає, що ним було ініційовано розірвання спірного договору та направлено позивачу повідомлення №2 від 08.12.2022. Однак, у зв'язку з тим, що Позивач проігнорував повідомлення Відповідача про розірвання Договору, внаслідок тривалої дії форс-мажору, останній звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариств «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного Товариства «Укргазвидобування», у якому просив визнати дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за укладеним між сторонами договором надання послуг № 215/8-21 від 29.06.2021 та розірвати вказаний договір.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/131/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Як вказує відповідач, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про розірвання договору, суд виходив того, що спірний договір припинив свою дію 31.12.2022 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, проте розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021, суд послався на те, що вказана вимога по суті є вимогою про встановлення юридичного факту і в контексті вимог про розірвання договору не може розцінюватися як самостійний та ефективний спосіб захисті порушеного права.
Таким чином, з огляду на викладене, Відповідач вважає, що він без вини порушив умови Договору щодо строку виконання робіт, оскільки зазнав впливу об'єктивних обставин непереборної сили (воєнних дій) на території місця надання послуг, а отже є всі підстави для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно п. 9.2 Договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили як причину ненадання чи порушення строків надання зобов'язань.
Відповідно до п. 9.3. Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом.
Як зазначено відповідачем та вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2022 року Запорізька Торгово-промислова палата України засвідчила дію форс -мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021 року, що підтверджується відповідним Сертифікатом №2300-22-1662 від 07.12.2022 року, які унеможливили його виконання у встановлений термін. У вказаному сертифікаті періодом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вказано: дата настання - 02.03.2022; дата закінчення - тривають на 07.12.2022.
Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 в п.46 звернув увагу, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2022 відповідачем на електронну адресу позивача було надіслано лист № 5 про неможливість виконання договору у зв'язку з початком військової агресії Російської Федерації проти України та введенням у зв'язку з цим воєнного стану.
Вказаний лист був відправлений Відповідачем 31.03.2022 засобами електронного зв'язку, з електронної пошти Відповідача (vertikalplus2018@gmail.com) на адресу електронної пошти Позивача (bal@upggk.poltava.ua).
Лист не містить електронного підпису Відповідача, проте Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив: «Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов'язковим і з відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису не повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювачу інформації».
Враховуючи те, що у Договорі сторонами не встановлено необхідність використання електронного підпису при листування електронною поштою, відсутність такого підпису посадової особи Відповідача на згаданому вище листі не свідчить про його недійсність.
Крім того, згідно з відомостями, які містяться в мережі Інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/en/tender/UA-2020-12-15-011248-c вказана електронна адреса (bal@upggk.poltava.ua) є адресою, яка вказувалась самим Акціонерним товариством «Укргазвидобування» для направлення листів керівнику філії Управління з переробки газу та газовогконденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування» Хруленку Віктору Володимировичу, який згідно з п. 12.15 Договору є уповноваженим представником Позивача, а отже суд визнає належними надані позивачем докази направлення листа № 5 від 31.03.2022.
Разом з цим, вказане свідчить про те, що про форс-мажорні обставини відповідач повідомив позивача 31.03.2022, тобто з порушенням визначеного Договору строку.
Вказана обставина також була встановлена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі №910/131/23, на яку посилається сам Відповідач.
При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що у проміжок часу з 24.02.2022 по 30.03.2022 Відповідач не був обізнаний про те, що військова агресія російської федерації вплине на можливість виконання ним своїх зобов'язань за Договором, адже кінцевий строк виконання робіт було визначено як 03.04.2022, а також те, що лише 30.03.2023 остаточно усвідомив вплив воєнних дій, тобто за 4 дні до кінця строку виконання зобов'язань за договором.
А отже, враховуючи п. 9.2. Договору, суд дійшов висновку, що відповідач не може посилатися на дії обставин непереборної сили як на причину ненадання чи порушення строків надання зобов'язань.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно до п.6.1. Договору строк дії договору було встановлено до 31.12.2022.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №910/4962/18.
А отже, закінчення строку дії Договору не є підставою для припинення виконання зобов'язання ТОВ "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс".
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконані зобов'язання за Договором в повному обсязі і на сьогоднішній день, що вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про намагання виконати свої зобов'язання належним чином.
Що стосується клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99%, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд звертає увагу на те, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Так, укладаючи Договір про надання послуг за №215/8-21 від 29.06.2021, який містить умови щодо стягнення штрафних санкцій у разі порушення строків надання послуг, та беручи на себе відповідні зобов'язання відповідач, діючи вільно і на власний розсуд, мав усвідомлювати наслідки несвоєчасного виконання зобов'язань - нарахування пені та штрафу.
В той же час, як встановлено судом, відповідач вчасно не повідомив позивача про настання для нього форс-мажорних обставин, не звертався до позивача з пропозицією внести зміни до договору стосовно строків надання послуг та не виконав в повному обсязі свої зобов'язання за Договором.
Поведінка відповідача та його дії, на переконання суду, не свідчать про добросовісність виконання свого обов'язку із надання послуг, оскільки зобов'язання за Договором на даний час все ще не виконано.
Крім того, зменшення штрафних санкцій на 99% є значним та фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що у свою чергу може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Враховуючи вказане, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 8 523,56 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, 155 Б, код ЄДРПОУ 41718792) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Польова, буд.6, код ЄДРПОУ 25976423) пеню у розмірі 381 400,09 грн., штраф у розмірі 186 837,49 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 523,56 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Польова, буд.6, код ЄДРПОУ 25976423).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, 155 Б, код ЄДРПОУ 41718792).
Повне рішення складено "18" січня 2024 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/4222/23